Лицарський роман – епічний жанр, розповсюджений у літературі середніх століть. Виник у період розквіту лицарства, уперше – у Франції в середині XII ст. Для цього жанру характерні властивий авантюристичний сюжет, побудований на мандрах, подвигах, пригодах лицаря, елементи фантастики, гіперболи. В Іспанії лицарський роман поширився значно пізніше, в епоху Відродження. Основний мотив – безмежна сміливість, благородство лицаря, який здійснює подвиги заради власної слави і возвеличення дами серця.
Сервантес зберіг всі формальні основи лицарського роману: високу й шляхетну мету мандрівного лицаря, його пригоди й подвиги, образи зброєносця, Прекрасної Дами. Автор зображує свого героя в конкретних умовах життя Іспанії кінця XVI ст. Це відкриває авторові широкий простір, як для реалістичного зображення життя іспанського суспільства, так і для використання засобів комічного. У романі дуже вдало поєднуються риси авантюрних, побутових, філософських романів.«На рубежі XVI – XVII століть на дорогу виїхав Дон Кіхот, щоб зустріти на ній всю Іспанію: від каторжника, що йде на галери, до герцога». М. Бахтін
Сервантес у «Пролозі» роману«Єдиним моїм бажанням було віддати на загальний глум нерозсудливо брехливі лицарські книжки.»Пародія (гр. parodia – «пісня навиворіт, переробка на смішний лад») – один із жанрів художньої культури, сатиричний чи гумористичний твір, у якому імітується творча манера письменника задля осміяння.
-Про які ілюзії йдеться в романі? Кого з героїв мають на увазі?-Чому це сталося? Яким чином?-Якою була мета мандрівного лицаря?-Чи є вона благородною?-Якими є результати активної діяльності лицаря?-Чому результати не відповідають меті?-Чи є випадковим, що прекрасну мету намагається втілювати безумець? Що цим хотів показати Сервантес?
Риси вдачі Дон Кіхота- Високе прагнення до добра, бажання пізнати самого себе, стати Людиною.- Душевна простота і сердечність.- Має благородну мету: прославити вітчизну, боротися зі злом, захищати слабких та знедолених.- Романтик, відірваний від життя, байдужий до матеріальних благ, нерозважливий. - Має запальну вдачу, енергійний, освічений, мрійник, не терпить несправедливості. - Щирий, відкритий. - Стійко переносить невдачі.
Санчо Панса - Для чого Дон Кіхот умовляє Санчо Пансу їхати з ним? - Зачитайте портретний опис героя.- Чим займався Санчо Панса? - Що приваблювало Санчо Пансу в цій подорожі? - Чому зброєносець їхав на віслюкові? - Який прийом використовує автор, змальовуючи образ зброєносця, і з якою метою? - Як Санчо Панса сприймав подвиги свого хазяїна? - Як змінівся Санчо з часом (згадайте його «губернаторство»)?
Поради Дон Кіхота Санчо Пансі«Перш за все, мій сину, тобі належить боятися Бога, бо в страху Господньому полягає мудрість, а будучи мудрим, ти уникнеш помилок. Про своє худородство, Санчо, говори з гордістю і признавайся не червоніючи, що ти із селян, бо нікому не прийде в голову тебе цим соромити. Ні в якому разі не керуйся законом особистого свавілля. Нехай сльози бідняка викличуть у тобі при однаково сильному почутті справедливості більше співчуття, ніж скарги багатія. Всіляко старайся виявити істину, що б тобі не обіцяв і ні підносив багач і як би не ридав і не молив бідняк. Якщо тобі коли-небудь трапиться розбирати тяжбу недруга твого, то жени від себе всяку думку про заподіяну тобі образу і думай лише про те, на чиєму боці правда ». Далі Дон Кіхот дає Санчо Пансі поради про те, як стежити за собою, бути чистим і охайним, дотримувати помірність в їжі і пиття, бути спритним, не лінуватися, щоб досягти благої мети.- Як Санчо Панса правив островом?