Презентація " Короткі відомості з історії хімії."

Короткі відомості з історії хімії . Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Вчитель хімії : Забара Оксана Василівна

Археологічні розкопки довели , що в ІІІ тисячолітті до н. е. люди застосовували сім металів – золото( Аурум ) , срібло( Аргентум), олово, мідь (Купрум) , залізо ( Ферум ) , свинець ( Плюмбум ) і ртуть ( Меркурій)Золота пектораль. Вироби з заліза. Срібний посуд. Мідна чаша. Вироблений з свинцю. Вироблений з олова

Китайська алхімія це наука про безсмертя Вай Дань - лабораторна ( виготовлення еліксиру молодості ) зародилась ще у І ст. , але перші рукописи датуються 85 роком до н.е. Саме у Китаї уперше було виявлено кисень ( «йин» як складову частину повітря). Жителям найбільшої азіатської країни було відомо і те, що кисень з’єднується з деревним вугіллям, що горить з сіркою, деякими металами. Китайці могли отримати цей газ, використовуючи з’єднання типу селітри, також вони вміли добувати порох.

Першими , хто почали записувати спостереження за речовинами , їх властивостями , були греки . Починаючи з ІІІ ст. н. е. , був період формування алхімії . Головна мета алхімії полягала в тому , щоб знайти філософський камінь , перетворювати олово на золото , добути чудодійний «еліксир життя» , за допомогою якого можна було б лікувати хворих , надовго зберігати молодість і красу , дарувати людині безсмертя і силу . Алхімія

Уже в ІІІ – VІ ст. н. є. в Єгипті жреці , володіли секретами бальзамування тіл , виготовлення фарб , які лишилися для нас загадкою . У Александрії зберігалися манускрипти з описом процесів прожарювання , перегонки , фільтрування . Були там і рукописи , які велися на «алхімічній мові» , оскільки алхіміки прагнули зберегти свої таємниці . Манускрипти на алхімічній мові Алфавіт який використовували жреціБальзамування тіл

Приблизно в VІІ ст. н.е. араби перейняли надбання й прийоми роботи єгипетських жреців та збагатили алхімію новими знаннями , мистецтвом видобування і переробки різних речовин . Центр алхімії перемістився до арабів .

У Західній Європі алхімія дістала розвиток лише в ХІІІ ст. У містах та при монастирях почали з’являтися численні лабораторії . Слід зазначити , що на Русі це явище поширення не мало , хоча праці алхіміків були відомі й навіть перекладалися на церковнослов’янську мову . На відмінну від давньогрецьких філософів , котрі лише спостерігали світ ,а пояснення здобували на припущеннях , алхімікі діяли , експериментували . Вони зробили чимало відкриттів , винайшли способи очищення речовин , створили різні прилади та лабораторний посуд , придатний для проведення хімічних дослідів .

Остаточно знання про речовини набули достовірного , наукового характеру у Х VІІІ ст. Пов’язано це з діяльністю таких всесвітньо відомих учених , як Дж. Дальтон , Роберт Бойль , Антуана Лаувазьє , Михайло Васильовича Ломоносова , Дмитра Івановича Менделєєва Михайло Васильович Ломоносов Перший російський вчений : хімік , фізик , географ , геолог . Роберт Бойль : хімік , фізик ,богослів . Амедео Авогадро хімік , фізик. Антуан Лавуазьє Дж . Дальтон