Вода - найважливіший оксид

Планета Земля Вода – найважливіший оксид Вода – найважливіший оксид! Підготувала: Левченко Л.В.

“ Воде была дана волшебная власть стать соком жизни на Земле. Нет воды – нет жизни, есть вода – есть жизнь” (Леонардо да Винчи). “ Нельзя сказать, что ты необходима для жизни: ты – сама жизнь.” (Антуан де Сент Экзюпери).

“С тобой возвращаются к нам силы, с которыми мы уже простились. По твоей милости в нас вновь начинают бурлить высокие родники нашего сердца. Ты самое большое богатство на свете” (Антуан де Сент Экзюпери).

Вода, що міститься в організмі, якісно відрізняється від звичайної води - це структурована вода. Завдяки сучасним методам фізичного експерименту було доведено, що в найтіснішому контакті з біологічними молекулами, вода знаходиться неначе в замерзлому стані (має структуру льоду). Такі «льодяні» структури води є матрицею життя. Без них неможливе саме життя. Лише їх наявність дає можливість перебігу важливих для життя біофізичних та біохімічних реакцій, наприклад, проведення енергії від місця її надхождення до місця використання в організмі.

Молекула води –Н2О. Складається з двох атомів водню, сполучених з атомом кисню міцним ковалентним зв’язком. Вона полярна, на її полюсах розміщені позитивний і негативний заряди. Завдяки цьому дві молекули можуть притягуватися одна до одної за рахунок сил електростатичної взаємодії між негативним зарядом на атомі кисню і позитивним зарядом на атомі водню. Цей тип зв’язку – водневий. Він у 15-20 разів слабший за ковалентний.

Всі речовини по відношенню до води поділяються на дві групи: 1. Гідрофільні – ті, що добре розчиняються у воді; “філео” – той, що любить воду. До них належать цукор, сіль, амінокислоти. 2. Гідофобні – ті, що практично нерозчинні у воді; “фобос” – той, що боїться води. До них належать ліпіди.

Вільна - (структурована) вода міститься в клітинному соку плодів та овочів В ній разчинені цукор, кислоти, мінеральні солі та інші важливі речовини. Така вода легко видаляється з організму висушуванням. Плоди та овочі містять вільної води більше, ніж зв’язаної. Вода, яка знаходиться в міцному зв’язку з різноманітними речовинами, не може бути відокремленою від них без змін у їхній будові. Тому, всмоктується вона поступово, в міру її звільнення.

Робота клітин тіла може відбуватися тільки тоді, коли оточуюче їх середовище містить воду в достатній для життє- діяльності кількості. Вода в тілі грає роль океану, в якому плавають кораблі-молекули, що поєднуються одна з одною та обмінюються через воду певною інформацією.

Доросла людина складається на 70% води. У людини масою 70 кг міститься 50 кг Н2О. Це близько 20 літрів. Як же розподілена вода в організмі, адже вона входить в усі тканини й органи? - в головному мозку – 71 - 85%; - в крові – 83%; - в серці, легенях, нирках – 80%;  - в кістках –20-30%; - в зубній емалі – 0,3% . Втрата тканинами 10% води смертельна.            Слина, шлунковий сік, вміст кишечника, сеча, піт, сльози все це вода. Ми являємо собою систему поєднаних судин, по яких безперервно рухаються потоки різноманітних рідин, що досить тісно взаємодіють між собою і, які є основою життя. За 70 років життя людина випиває та з’їдає близько 50 тонн води

1) вода, що вживається під час пиття - 1л; 2) вода, що міститься в їжі - 1л; 3) вода, що утворюється в організмі при обміні білків, жирів та вуглеводів - 300 - 350 см3. Для нормальної діяльності організму важливо, щоб надходження Н2О в організм повністю покривало її використання. Відношення кількості використаної води до кількості виділеної складає водний баланс. Якщо води виділяється з організму більше, ніж поступає, то виникає відчуття спраги. Якщо в організм не поступає вода, це гірше, ніж в нього не поступатиме їжа.

Розподіл води залежить від віку, статі, м’язової маси, статури та кількості жирів. Вміст води в різних тканинах розподіляється таким чином: - легені, серце та нирки - 80%; - скелетна мускулатура та мозок - 75%; - шкіра та печінка - 70%; - кістки - 20%; - жирова тканина - 10%. Отже, у людей з переважанням м’язової тканини над жировою в організмі міститься більше води. У худих людей менше жиру і більше води. У чоловіків на воду приходиться 60%, у жінок - 50% від маси тіла. У людей похилого віку більше жиру і менше м’язів. В середньому в організмі чоловіків та жінок старших 60 років міститься 45% - 50% води.

Кров – одне з основних внутрішніх середовищ живих істот. В організмі дорослої людини знаходиться близько 5-6 літрів крові. Основну її частину складає рідка міжклітинна речовина – плазма. В плазмі розчинені органічні і неорганічні речовини. Вода в плазмі складає близько 90-92%, інші 8-10% - це білки, жири, глюкоза, мінеральні солі та інші речовини. Зміна складу плазми згубно діє на організм. Надлишок речовин видаляється з плазми через органи виділення.

Лімфатична система відіграє велику роль в іммунній функції організму і є бар’єром для мікробів та інших шкідливих частин. Все затримується в лімфатичних вузлах. Дренажна функція лімфатичної системи здійснюється всмоктуванням з тканин води з розчиненими в ній білками, продуктів разпаду клітин і бактерій. Об’єм утвореної лімфи залежить від кількості води, що знаходиться в міжклітинних проміжках тканин організму, і розчинених в ній хімічних речовин та білків. Загальна кількість білка, що поступає з лімфою в кров – це приблизно 100 г на добу. Загальна кількість лімфи, що проходить по лімфатичних судинах за добу близько 4 літри.

Основні органи, що виділяють воду з організму - це нирки, легені, потові залози та кишечник: - нирками за добу видаляється 1,2 - 1,5 л води в складі сечі; - потовими залозами - 500 - 700 см3 на добу; - легенями у вигляді водяної пари - 350 см3; - через кишечник з калом - 100 - 150 см3.

збереження об’єму клітин організмів; надання тургору (пружності) клітинам; середовище, в якому відбуваються всі хімічні реакції; безпосередня участь в хімічних реакціях; збереження організму від коливань температури; розчинник всіх необхідних речовин; речовина для переміщення крові, лімфи, соку у рослин; виділення продуктів обміну; змащувальний матеріал у суглобах; випаровування води – захисна реакція; джерело кисню і водню в результаті фотосинтезу.