Права і свободи людини: Право на життя;Заборона катувань;Заборона рабства і примусової праці;Право на свободу та особисту недоторканість;Право на справедливий суд;Ніякого покарання без закону;Право на повагу до приватного і сімейного життя;Свобода думки, совісті і релігії;Свобода вираження поглядів;Свобода зібрань та об`єднань;Право на шлюб;Право на ефективний засіб юридичного захисту;Заборона дискримінації
Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їхніх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення. «Корупція – це підступна пошесть, що має широке коло руйнівних наслідків для суспільств. Вона підриває демократію і верховенство права, призводить до порушень прав людини, спотворює ринки, погіршує якість життя і створює умови для процвітання організованої злочинності, тероризму й інших загроз безпеці людства»- Кофі Аннан
Причиново-наслідковий підхід Міжнародної ради з питань політики в галузі прав людини. У 2009 р. Міжнародна рада з питань політики в галузі прав людини (ICHRP) оприлюдниладокумент, який містить оперативну систему виявлення випадків, коли корупція порушує абопризводить до порушення прав людини. Прямі порушення. Непрямі порушення«Віддалені» порушення. Класифікація корупційних правопорушень
Прямі порушення. Прямі порушення стаються, якщо корупційне діяння можна напряму поєднати з порушеннямправ людини, у тому числі тоді, коли корупція «використовується навмисно як засіб порушенняпевного права». Наприклад, якщо суддям, прокурорам та адвокатам дають хабарі, цим напрямупорушується право на справедливий судовий розгляд. Пряме порушення може також статися,якщо порушення прав людини було передбачуваним, але держава не вжила належних заходівдля запобігання йому.
Непрямі порушення. Непрямі порушення стаються, якщо корупція є важливим чинником виникнення ланцюжка подій, який надалі має результатом порушення прав людини. Підкуп публічних посадових осіб у цілях отримання дозволу на незаконний імпорт токсичних відходів, які після того зберігаються поруч із житловими зонами, є одним із прикладів непрямого порушення прав людини. У цьому прикладі корупційне діяння не було спрямоване на порушення права на здоров’я та права на чисте довкілля людей, що живуть поруч із відходами, але корупція дозволила цьому порушенню прав людини відбутися.
«Віддалені» порушення«Віддалені» порушення стаються, коли корупційні діяння є одним із кількох чинників, що призводять до порушення прав людини. Наприклад, корупція у виборчому процесі може викликати сумніви в точності та чесності підрахунку результатів виборів і призводити до протестів, які держава брутально придушує. Отже, корупція може стати початком низки подій, які призведуть до жорстокого придушення протестів з боку поліції – майбутнього «віддаленого» порушення прав людини.
Чотири «А»: наявність, доступність, прийнятність і пристосовність. Ще одна аналітична модель, за допомогою якої можна в конкретний спосіб демонструвати вплив корупції на права людини, має назву «чотири «А»» і є стандартом, розробленим Комітетом з економічних, соціальних і культурних прав. «Чотири «А»» – це перші букви англійських слів, що означають «наявність», «доступність», «прийнятність» і «пристосовність» [availability, accessibility, acceptability and adaptability]; ця модель призначена для уточнення сфери дії зобов’язань держав щодо гарантування доступу до соціальних послуг і благ. Згідно з Загальним коментарем КЕСКП № 1340 щодо права на освіту, наявність означає зобов’язання держави забезпечити наявність соціальної послуги або блага у достатній кількості в межах її юрисдикції. Доступність означає зобов’язання щодо забезпечення фізичної та економічної доступності благ або послуг для кожної особи, без дискримінації, в межах відповідної юрисдикції. Прийнятність передбачає належну якість послуги чи блага та дотримання мінімальних стандартів щодо них. Пристосовність означає, що держава повинна пристосовуватися до потреб громад та реагувати на складні й різноманітні соціально-культурні умови життя всіх груп суспільства. Аналіз впливу корупції на кожний з цих аспектів допомагає з’ясувати зв’язок між корупцією та правами людини, а також те, якими шляхами корупція призводить до порушення прав людини.
Індивідуальні негативні наслідкиІндивідуальні негативні наслідки пов’язані з корупцією, яка прямо чи опосередковано впливає на права окремих осіб. Прикладом є ситуація, за якої викладач вимагає від студента сексуальних послуг в обмін на покращення оцінок (див. матеріал вище про «сексуальну корупцію»).
Колективні негативні наслідки Колективні негативні наслідки означають корупцію, що впливає на окремі групи, наприклад, меншини. Прикладом є ситуація, за якої публічні службовці вимагають хабарів за надання публічних послуг та встановлюють розмір хабаря на такому рівні, якого не можуть собі дозволити певні вразливі чи маргіналізовані категорії, внаслідок чого ці групи позбавлено доступу до послуги.
Загальні негативні наслідки. Загальні негативні наслідки означають вплив корупції на суспільство в цілому, на національному та міжнародному рівнях. Прикладами можуть бути скорочення фінансових та економічних ресурсів унаслідок корупційної практики, як-от розкрадання, а також дестабілізація демократичних інституцій і верховенства права внаслідок, наприклад, системної корупції або корупції на найвищих щаблях влади (тобто, на рівні уряду або глави держави).
Вправа 2 Тематичний приклад «Діти за готівку» У 2008 році в США стався гучний корупційний скандал, що отримав назву «Діти за готівку». Судді Суду округу Льюзерн у Вілкс-Барре, штат Пенсільванія, отримували готівкові платежі від приватних в’язниць для неповнолітніх за те, що відправляли до цих установ багатьох молодих правопорушників. Прокурор США відкрив провадження і стверджував, що двоє суддів отримали майже 2,6 млн дол. США за те, що посилали дітей до двох приватних комерційних установ для неповнолітніх. Суддям були пред’явлені обвинувачення у скоєнні федеральних злочинів. Корупційні діяння суддів мали серйозні наслідки для самих неповнолітніх, їхніх сімей та громад. У 2003-2008 роках ці судді змінили життя понад 2,5 тисячі дітей у 6 тисячах справ. З числа дітей, які постали перед одним із суддів, 50% не мали адвокатів, які могли б оскаржити судові накази, а 60% дітей були забрані з їхніх домівок і направлені до відповідних установ48.
• Які права людини, індивідуальні або колективні, були порушені в цьому випадку і хто їх порушив? • Як працівники системи кримінального правосуддя можуть ефективніше розв’язувати проблеми в галузі прав людини під час розслідування та судового переслідування злочинів, пов’язаних з корупцією? • Як можуть працівники системи кримінального правосуддя уникнути порушення гарантій прав людини, коли вони намагаються розкрити злочини, пов’язані з корупцією?Вправа 2