Класифікація дорогоцінного каміння. Синтетичне дорогоцінне каміння. Імітації.
Дорогоцінне каміння — це природні або синтетичні мінерали, що мають високу цінність завдяки своїм естетичним властивостям, рідкісності та здатності тримати блиск після обробки. Їх використовують у виготовленні ювелірних виробів, предметів розкоші та в промисловості.
Класифікація дорогоцінного каміння відбувається за різними критеріями, основні з яких:
1. Природне походження
Дорогоцінні камені: найвищої цінності, рідкісні, мають високі показники твердості, блиску і насиченості кольору. Класичні дорогоцінні камені: алмаз, рубін, сапфір, смарагд.
Напівдорогоцінні камені: менш рідкісні, мають нижчі показники вартості, але все ще використовуються в ювелірних виробах. Приклади: аметист, топаз, гранат.
2. Мінеральний склад
Кристалічні мінерали: найчастіше дорогоцінне каміння є кристалічними формами мінералів (наприклад, алмаз — це кристалічний вуглець, корунд — рубін і сапфір).
Органічне каміння: каміння, що має біогенне походження. Приклади: перли, бурштин, корали.
3. Фізичні та оптичні властивості
Твердість: визначається за шкалою Мооса. Наприклад, алмаз — 10, кварц — 7.
Колір і прозорість: важливі характеристики для оцінки якості каменю. Колір може бути обумовлений наявністю домішок або дефектами в кристалічній структурі.
Блиск: визначає, як камінь відбиває світло (металічний, скляний тощо).
4. Рідкісність
Деякі камені особливо цінуються через свою рідкість на ринку, навіть якщо вони не мають надзвичайних оптичних або фізичних властивостей. Наприклад, танзаніт, який видобувають лише в Танзанії, або параїба-турмалін, що має унікальний блакитний відтінок через домішки міді.
5. Лікувальні або метафізичні властивості
Хоча це не наукова категорія, багато культур класифікують камені за їхнім передбачуваним впливом на здоров'я чи емоційний стан. Наприклад, вважається, що аквамарин приносить спокій, а аметист допомагає в медитації.
6. Країна походження
Вартість каменів може сильно варіюватися залежно від регіону, з якого вони походять. Наприклад, бірманські рубіни та кашмірські сапфіри мають особливо високу цінність через свою якість і престиж.
Сучасна хімія і технології також створюють синтетичні аналоги дорогоцінних каменів, що мають схожі властивості та зовнішній вигляд.
Синтетичне дорогоцінне каміння
Синтетичне дорогоцінне каміння створюється в лабораторних умовах, але має ті ж самі фізичні, хімічні й оптичні властивості, що і природні камені. Це не підробки, а каміння, яке відтворює натуральні матеріали.
Приклади синтетичних каменів:
Синтетичний корунд: рубін або сапфір, які виготовлені штучно.
Синтетичний алмаз: за своїми властивостями дуже близький до природного алмазу, але створюється в лабораторії.
Методи синтезу включають процеси Вернейля, гідротермальний синтез, хімічне осадження з газової фази (CVD) тощо.
Переваги синтетичних каменів
Синтетичне дорогоцінне каміння часто має менше дефектів і домішок порівняно з природними каменями, оскільки умови їх вирощування можуть бути контрольовані. Вони також можуть мати більш насичений колір, що приваблює багатьох покупців.
Екологічний аспект: вирощування синтетичних каменів в лабораторіях може бути менш шкідливим для навколишнього середовища порівняно з видобуванням природних каменів.
Способи розпізнавання
Сучасні методи ідентифікації синтетичних каменів включають дослідження під мікроскопом, де можна виявити характерні для синтетики включення (наприклад, криві росту для рубінів). Також використовують спектроскопічні та інші методи аналізу, які показують відмінності в спектрах поглинання.
Імітації
Імітації дорогоцінного каміння (або симулянти) — це матеріали, які виглядають як дорогоцінне каміння, але не мають тих самих властивостей. Це можуть бути як природні, так і штучні матеріали.
Приклади імітацій:
Скло: може імітувати діаманти або інші прозорі камені.
Кубічний цирконій: популярний імітатор алмазу, хоча має інші фізичні властивості.
Синтетична шпінель: часто використовується для імітації рубінів або сапфірів.
Головна відмінність між синтетичними каменями та імітаціями полягає в тому, що синтетичні мають ті самі властивості, що й природні, тоді як імітації — лише зовнішню схожість.
Природні імітації
Іноді природні мінерали використовуються як імітації більш дорогих каменів. Наприклад, гранат може використовуватися для імітації рубіну, або спінель — для сапфіру.
Шпінель є природним мінералом, але через свою дешевизну її часто використовують для імітації дорогих каменів.
Штучні імітації
Імітації можуть бути виготовлені зі скла, пластику або інших матеріалів. Наприклад, скляні "діаманти" часто застосовуються для створення дешевих прикрас.
Фіаніт (кубічний цирконій) є однією з найпопулярніших імітацій алмазу. Він легко виробляється та має візуально подібний вигляд, хоча за твердістю та іншими характеристиками суттєво поступається природному алмазу.
Як відрізнити імітації від справжніх каменів
Для цього використовують різні інструменти, такі як лупа, мікроскоп, рефрактометр, полярископ, а також більш складні лабораторні аналізи. Імітації зазвичай мають інші оптичні властивості (наприклад, індекс заломлення) і меншу твердість, що допомагає їх ідентифікувати.
Таким чином, світ дорогоцінного каміння дуже різноманітний, і його класифікація включає багато різних аспектів, від природного походження до способу створення синтетичних варіантів і використання імітацій.