Презентація "Костянтин Острозький"

КНЯЗЬ КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ ОСТРОЗЬКИЙПідготувала учениця 7-Б класу Семишкур Анастасія.

Біографічні відомостіКнязь Костянтин Іванович Острозький народився в 1460 році на Волині. Рано втратив обох батьків. Розпочавши свою військову кар'єру за часів короля Яна I Ольбрахта, став одним із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності — провів 35 битв, програв 2, брав участь в успішних кампаніях проти татар та Московської держави. Про його батька, князя Івана Васильовича, збереглось мало свідчень. Відомо лише, що він неодноразово воював з татарами та збільшував свої маєтності численними придбаннями землі. Костянтин Іванович — онук Василя Федоровича і правнук Федора Острозького. Перша дружина — княжна Тетяна Гольшанська (пом. 1522/12.7.1531[15]), донька князя Семена Юрійовича та його дружини — княжни Анастасії Несвізької-Збаразької. Син — Ілля. Була похована в Києво-Печерській лаврі, існував її надгробок з епітафією.[16]Друга дружина — княжна Олександра Олелькович-Слуцька (пом. після 1555), донька князя Семена Михайловича Олельковича та його дружини — мстиславльської княжни Анастасії. Шлюб був укладений з дотриманням традиції – через рік після смерті Тетяни Гольшанської та завершення “часу жалоби”. У контракті вказувалося, що у випадку народження новою дружиною сина й інших дітей, усі діти Острозького мають поділити батьковий спадок порівну. Син — Василь Костянтин Острозький, народився, коли батьку було більше 60 років.

Найвідоміші битви. За перемогу біля Очакова проти сил хана Мехмет-Ґірея першим отримав посаду Великого гетьмана Литовського 10 серпня 1497 року. У битві над Ведрошею 14 липня 1500 року русько-литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська, сам Костянтин потрапив у полон. 1506 року Василій ІІІ змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність; отримавши свободу пересування, втік на Волинь у 1507 році. 4 грудня 1507 року король надав йому правом «доживоття» монастир св. Миколая в Жидичині.у 1508 році під Слуцьком і 28 квітня 1512 року під Вишневцем (Лопушним) розгромив кримських татар.1513 року почалась нова війна з московитами. 8 вересня 1514 року в битві під Оршею військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці. У 1517 році армія Острозького невдало намагалася захопити фортецю Опочка2 серпня 1519 року військо Костянтина Острозького зазнало поразки від татар у битві під Сокалем.1527 брав участь (разом з польним гетьманом литовським Юрієм Радзивіллом «Геркулесом») у битві під Ольшаницею на КиївщиніПомер 11 вересня 1530 року в Турові, похований у Києво-Печерській лаврі.

ПОСАДИСтароста брацлавський (1497—1500 роки)Вінницький (1507—1516) та звенигородський (1518—1530)Староста луцький і упитський маршалок Волинської землі (1507—1522)Каштелян віленський (1511—1522) Воєвода трокський (троцький) (1522—1530)Великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530)

МЕЦЕНАТУ червні 1508 р. отримав підтвердження на внесених першою дружиною маєтків: Степань, Золотіїв, Подоляни, Х(Г)уботів, Городець, Путовичі, Лухче. Звитяга під Оршею принесла йому надання замку в Дорогобужі.1516 року отримав Охново (Новогрудський повіт), 1518 — Колтів. В 1522 році король підтвердив купівлю маєтків: Теплень, Вовковошово, Знесіння пол. Zniesień), привілей на дворища Мокрець і Констенців (Поділля). 5 вересня 1522 р отримав Сатиїв з фільварками, Смольницю. В 1528 р з власних маєтків виставив 426 коней, що дозволяє ствердити на володіння близько 41000 душ. Отримав привілеї, розбудовував міста: Дубне (1507 р.), Звягель (1519).[13] Надав кошти для розбудови Межиріцького монастиря,[11] (зокрема, зведення мурованої Троїцької церкви в 1520-х рр.) Острозького, Дубенського замків.[14]3 червня 1498 року як власник Дубного отримав від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубному статусу міста. 1507 р. король польський Сигізмунд І Старий надав Дубному на прохання Костянтина Острозького магдебурзьке право.1510 р. на місці укріпленого посаду будує нову фортецю в Полонному.

Вшанування пам'яті11 липня 2008 року канонізований УПЦ КП[18]. 1 червня 2013 року вулиця Краснодонців у Луцьку була перейменована на Вулицю Князів Острозьких[19]. 26 листопада 2015 року вулиця XXV партз'їзду у Дніпрі була перейменована на вулицю Князя Костянтина Острозького[20]. У 2014 році Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні П. Вайтєкунасом було ініційовано проект з відтворення надгробка князю Костянтину Острозькому, який був знищений разом із Успенським собором Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року[21]. Цей надгробок характеризують як одну із найвизначніших пам'яток, що прикрашали собор, наряду з надгробними пам'ятниками князю К. Іпсіланті та фельдмаршалові П. Рум'янцеву-Задунайському[22]. Наразі відтворенням пам'ятки XVI століття опікуються литовська та українська сторони, основну підтримку надає благодійний фонд «Корона князів Острозьких». Творчий колектив проекту теж інтернаціональний: українські скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов, а також професор Вільнюської художної академії Арунас Сакалаускас[21]. У 2017 році іменем Великого Гетьмана Костянтина Острозького Україна, Литовська Республіка та Республіка Польща назвали багатонаціональний підрозділ Литовсько-Польсько-Українську бригаду.