Презентація "Козацькими шляхами" до виховного заходу з історії рідного краю

Козацькими стежками

Розкинувся степ широкий. Наліво й направо. Дізнаємось ми сьогодніПро козацьку славу

Фільм“Запорізька Січ”

Січ- козацька столиця. Проект І загону

Сiч - це головна фортеця

Запорозька Січ була військово-адміністративним центром запорізького козацтва

На о. Мала Хортиця був побудований дерев'яний замок - козацька твердиня

УКРІПЛЕННЯКОЗАЦЬКОЇФОРТЕЦІПроект ІІ загону

Укрiплювали козацькi фортецi за допомогою дерев'яно-земляних споруд. Такi укрiплення легше було побудувати. А гарматному вогню вони протистояли краще вiд кам'яних. Усерединi знаходився майдан iз сiчовою церквою. Навколо сiчового майдану стояли 38 довгих казарм - куренiв, у яких мешкали козаки. Окрiм куренiв, навколо сiчової площi стояли комори, пушкарня. Козацькi ватажки – старшина - iнколи мали тут окремi будинки. Головним у кошовому вiйську був кошовий отаман.

Козаки - вправнi воїни. I ворогам, i друзям вiдома сила козацького табору. Табiр складався з возiв. Возами козаки везли намети, харчi, лопати та сокири, артилерiю та боєприпаси. Але козацькi вози були не простi. Вони робились так, щоб у них можна було запрягати коней з двох бокiв. Це дозволяло змiнювати напрямок руху, не розвертаючи возiв.

На рiвнинi лише козацький табiр мiг протистояти татарськiй кiннотi. Ворог дуже рiдко мiг подолати укрiплення з кiлькох рядiв возiв i наблизитись до оборонцiв табору. А козаки, ховаючись за возами вiд стрiл, влучно стрiляли з вогнепальної зброї. Так вони знищували ворога ще на пiдступах до табору.

Вози зв'язувалися ланцюгами. При тривалiй оборонi у вози насипалася земля, а їх колеса закопувалися. Навколо возiв насипались вали. Копалися окопи, якi з'єднувалися мiж собою ходами. На пiдступах до табору козаки копали «вовчi ями» та iншi пастки. Такий табiр ставав неприступною твердинею. Це ж справжня фортеця на колесах!

Як жили козаки. Проект ІІІ загону

Козаки одягалися просто: в грубу сорочку, в кирею-довгий плащ без рукавів,за широким поясом носили пістолі і люльку, через плече- торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінь прив’язували ще й порохівницю з порохом.

Голови голили… та ще й таку моду дивну мали: чуприну носили- оселедець.

Їли сушену рибу , печене м'ясо та риб’ячу юшку, бо риби та всякого звіра і птахів у степу було дуже багато. Пекли хліб з пшеничної муки.

Жінок на Січі не було, і ніхто не смів мати на січі жінку, навіть сам отаман. За це призначалася кара- смерть. Коли козак був жонатий, то жінка і діти жили у селі- на «зимівках». Там жив і козак, коли не було війни.

А коли кошовий отаман оголошував військовий похід, то козацькі гінці роз’їжджалися по тих хуторах - зимівниках і закликали козаків на Січ , на війну.

З ким тільки не билися козаки, захищаючи рідну землю свою! Дні і ночі чатували дозорці на дерев’них спорудах, які називали «хвіругами». Як побачать десь орду ворожу, відразу і підпалять «хвіругу».

З усіх боків йшли на лютого ворога запорожці. Так зустрінуть, що бусурмани й дорогу додому забудуть!

Пісня “ Вишиванка”

Першим кошовим отаманом Запорiзької Сiчi був Дмитро Вишневецький, званий також Байдою. Виступ І загону

Протягом 1556 р. організував численні походи запорожців у володіння кримського хана і на турецькі фортеці.

Дмитро Вишневецький організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі.

Вшанування пам'яті Поштова марка 1997 року

Срібна монета НБУ присвячена Вишнивецькому (реверс)

31 березня 1999 р. Національним банком України випущено срібну пам'ятну монету, номіналом у 10 грн, присвячену князю і козацькому отаману Дмитру Вишневецькому

13 жовтня 1999 На острові Хортиця відкрито пам'ятний знак Дмитру Вишневецькому (Байді) — засновнику Запорозької Січ

Кошовий отаман. Запорозького козацького військаІВАН СІРКОВиступ ІІ загону

Іван Сiрко народився в селi Мерефi на Харкiвщинi. 3 iменем Івана Сiрка пов'язана найгероiчнiша доба в лiтописi Запорiзькоi Сiчi. Протягом 20 рокiв вiн не залишав зброї, проявляючи вiйськовий хист, завзято вiдстоюючи козацьку волю, стародавнi запорiзькi звичаї. Цього вiрного сина українського народу п'ятнадцять рокiв поспiль обирали кошовим отаманом, чого споконвiку на Запорiжжi не бувало. Свою мiсiю Іван Сiрко вбачав в оборонi кордонiв рідної землi та змiцненнi незалежностi України. Талант Івана Сiрка — полководця яскраво проявився в сутичках iз турецькими ордами.

Вiдомий такий iсторичний випадок. Восени 1674р. султан звелiв татарськiй ордi йти вiйною на Запорiжжя. Щоб застати козакiв зненацька, вороги прийшли на Сiч на Рiздвянi свята. Запорожцi взимку не виставляли додаткових прикордонних загонiв. Це дало змогу пiдiйти до самих стiн Сiчi. Пiд прикриттям ночi татари нишком проникли через таємний хiд в укрiплення та вже хотiли було вчинити криваву рiзанину, та не на тих напали. Запорожцi давно помiтили непроханих «гостей» i за велiнням Івана Сiрка чекали, поки вороги скупчилися у вузькому проходi, вiдкрили нищiвний вогонь з рушниць. А потiм, перекривши таємний хiд, взялися за шаблi... Не вцiлiв жоден ворог. Хан, який стояв за стiнами Сiчi, довiдавшись про те, тiльки люто скрипнув зубами: «Сiрко — шайтан, а не людина!».

Обурений таким зухвалим нападом, Іван Сiрко навеснi, як тiльки скресла на Днiпрi крига, зiбрав 2000 козакiв й виступив у похiд на Крим. Тiльки пiшов не на Перекоп, а лише йому вiдомим шляхом, звiдки його нiхто не чекав. Прихiд запорожцiв для туркiв був, як грiм серед ясного неба. Хан втiк у гори, панiчно залишивши мiсто напризволяще. А Іван Сiрко з побратимами взяли багато добра, визволили полонених iповернулися назад у Сiч.

Розглянемо картину Іллi Юхимовича Репiна «Запорожцi пишуть листа турецькому султану». Лютий ворог українського народу — турецький султан — марив про пiдкорення Запорiзької Сiчi. Гадаючи, що без труднощiв розправиться з козаками, вiн надiслав листа, який викликав у запорожцiв смiх.

У вiдповiдь козаки написали зарозумiлому правителю дотепного й дошкульного листа, який увiйшов в iсторiю. Розповiдають, що листа диктував сам отаман Іван Сiрко. Великий художник Репiн створив на цю тему славетнукартину. Автор хотiв донести дух незалежностi, сили, волелюбностi українського народу.

Виступ ІІІ загону

Острозька школа

Хотинська фортеця

Вулиця Петра Сагайдачного в м. Києві

Пам’ятник Петру Сагайдачному на Контрактовій площі у м. Києві

Пісня«Розпрягайте, хлопці, коней»

Пісня “ Іхали козаки”

Пісня “Козацькому роду нема переводу”

Підсумки гри. Нагородження