Епоха козацтва створила багатогранну глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою
української національної культури. Її освітньовиховний, емоційно-естетичний потенціал
покладено в основу не лише козацької, а й усієї української національної школи виховання.
Козацтво було в кращому розумінні цих понять аристократією національного руху,
високоморальною елітою своєї нації. Палкий
український патріотизм козаків був могутнім стимулом до державотворчого і незалежного життя.
Духовна культура українського народу досягла високого рівня в період існування козацької держави (1648—1781 pp.).
В історії України величезне значення споконвіку мала церква. Її діяльність була
завжди пов’язана з розвитком духовних
цінностей людини
Моральні заповіді козаків формувались під впливом звичаєвого права і православ’я, і звичайно ці заповіді спрямовувались на виховання найглибших моральних почуттів.
У цілому козацька тогочасна педагогіка сприяла вихованню ідеалу патріота рідної землі, лицаря честі і звитяги, виховувала національну самосвідомість.
Головними заповітами козацтва були: свято зберігати традиції дідів і прадідів, плекати
культ роду, народу, лицарських чеснот Епоха козацтва створила багатогранну глибоку духовність, яка стала гордістю і окрасою української національної культури.