Презентація "Кримське ханство"

КРИМСЬКЕ ХАНСТВОІсторія України, 8 клас

ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯУ XVII ст. із численних земель колишньої Золотої Орди вціліло лише Кримське ханство. Воно займало менше половини території Кримського півострова. Ряд населених пунктів і територій входили до складу Османської імперії. Вони становили окрему адміністративну одиницю із центром у місті Кафа. В усіх фортецях на південному узбережжі розташовувалися турецькі гарнізони.

ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ У Стамбулі постійними заручниками були декілька синів і братів хана. Турецький султан у своїх інтересах підтримував політичну роздробленість на півострові. Як халіф він очолював усе мусульманське духовенство Криму та забезпечував йому повну незалежність від ханської влади. Сама система призначення ханів значно послаблювала їхню роль. До отримання ханського титулу вони, як правило, жили й виховувалися при дворі султана, і тому не могли створити собі в Криму міцного ґрунту та надійних зв’язків. Час від часу всередині ханства виникали криваві усобиці, що випливали з васальних відносин Криму з Османською імперією. Цим часто користувалися козаки, що охоче втручалися у справи татар за обіцяну їм винагороду.

ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯЗа формою державного правління Кримське ханство було станово-представницькою обмеженою монархією. Хан, який стояв на чолі держави, мав широкі повноваження, був головою виконавчої та судової влади. За давніми звичаями хана із династії Гіреїв обирала татарська знать на з’їзді - курултаї. Проте вирішальне слово в призначенні нового хана належало турецькому султану. Усього за період існування ханства ним правили 47 ханів, із яких лише десятеро померли своєю смертю.

ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯЗа державним устроєм Кримське ханство було децентралізованою державою, поділеною на сім бейликів, очолюваних могутніми беями - головами найбільш знатних родів. Вони мали свої війська й органи влади. Беї могли відмовитися брати участь у походах, проголошуваних ханами, або здійснювати самостійні походи. Влада хана обмежувалася диваном - своєрідною державною радою з найвищих осіб ханства, що вирішувала найважливіші внутрішні й зовнішні проблеми, та муфтієм - головою кримських мусульман, другою за значенням особою після хана, що слідкував за відповідністю ханських рішень нормам ісламу.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОКЗаняття населення відрізнялися залежно від природних умов півострова. Серед татар Південного берега Криму були поширені садівництво та виноградарство. Тут вирощували близько 50 сортів винограду. Займалися також рибальством, тваринництвом, городництвом, вирощуванням тютюну. Населення степового Криму, яке із другої половини XVI ст. перейшло до осілого способу життя, займалося землеробством, забезпечуючи зерном весь Кримський півострів. Важливою галуззю господарства тут також залишалося розведення коней і овець.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОКРазом із тим швидко почали зростати міста. Найбільшим був Бахчисарай, що з 1532 р. став столицею ханства. Міста були центрами ремесла й торгівлі. Тут продавали пшеницю, вино, продукти тваринництва, рибу, ремісничі вироби. Предметом торгівлі був і «живий товар» - раби. Найбільший невільницький ринок існував у Кафі. Піддані кримського хана належали до різних народів і сповідували різні релігії. Усе населення півострова поділялося на чотири мілети - національно-релігійні громади: мусульманську, грецьку (православну), іудейську та вірменську. Члени громад жили зазвичай в окремих селищах і кварталах міст. Усіма правами в державі користувалися лише мусульмани, що були найчисленнішою громадою. Лише вони несли військову повинність і мали за це податкові та інші пільги. Назва міста Бахчисарай походить від двох татарських слів: бахчи (сад) і сарай (палац), а Балаклава - від турецького слова балик (риба, рибний садок).

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОКБільшість населення півострова складали прості вільні люди. Кріпацтва не існувало. Земля перебувала у володінні селянських громад, знаті та хана. Хан, розподіляючи землі серед місцевої знаті, не зачіпав володіння громад. Ліси та пасовища вважалися спільною власністю, оскільки, як вважають мусульмани, те, що існує на землі, створене Аллахом і не може належати комусь особисто. Селяни були зобов’язані відпрацьовувати тиждень на рік на бея, мурзу та хана і сплачувати десятину - своєрідний податок, який призначався на загальнодержавні потреби.

Васальна залежність Кримського ханства від Османської імперії обумовлювала характер його зовнішньої політики, що відповідала інтересам турецького султана. Найнебезпечнішим своїм противником Кримське ханство вважало Московську державу, тому неодноразово вступало в політичні союзи з Польщею проти Московії. Кримські хани регулярно здійснювали більш або менш успішні походи на землі свого північно-східного сусіда. У свою чергу, московські царі відправляли послів до Бахчисарая, відкуповувалися подарунками і грошима, одночасно не припиняючи спроб відвоювати вихід до північних морів. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Північним сусідом ханства була Річ Посполита, до складу якої входили українські землі. Кордон із Кримським ханством проходив через Степ, де від XVI ст. кочували підвладні хану ногайські орди. Південноукраїнські землі тривалий час залишалися незаселеним Диким Полем, оскільки таке небезпечне сусідство не дозволяло тут жити спокійно. Від набігів ногайських орд і татар страждали також інші регіони українських земель. Худоба, майно та самі люди ставали їхньою здобиччю. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА Лише в першій половині XVII ст. з українських земель татари забрали в рабство близько 300 тис. осіб. Їх продавали на невільницьких ринках Кафи і Гезлеве, вивозили до Османської імперії та інших країн. Оскільки влада Речі Посполитої не могла забезпечити захист населення України, це завдання взяли на себе козаки. Однак вони не обмежувалися захистом, а й самі здійснювали походи до татарських і турецьких володінь, також захоплюючи численних бранців.

ВИСНОВКИКримське ханство - татарська феодальна держава в Криму, що у своєрідній формі поєднувала елементи родоплемінного народовладдя і східної монархії. Кримське ханство за весь період свого існування ніколи не жило самостійним життям. У XVI - XVII ст. воно було васальною державою Османської імперії, інтереси та плани якої знаходили відображення в його політиці. Кримське ханство мало досить численну напівкочову складову свого населення, що була рушійною силою набігів татар на сусідні країни.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати параграф 10, с. 63 – 67. Скласти конспект до теми. Написати есе про набіги кримсько-татарських орд на прикордонні українські села.