8 КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.
Урок №
Тема «Походи запорозьких козаків на володіння Кримського ханства та Османської імперії».
Мета : пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. називають добою героїчних походів українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначити роль і наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; пояснити поняття і терміни «ясир», «яничар», «каторга», «гарем», «героїчні походи», «Хотинська війна»; продовжувати вдосконалювати набуті учнями вміння і навички; виховувати почуття поваги до історичного минулого України.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Привітання, перевірка готовності учнів та обладнання до уроку.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Вчитель. На минулому уроці ми з вами дізнатися, яким було політичне життя Кримського ханства; визначили особливості економічного розвитку Криму. Давайте зараз згадаємо.
Бесіда
7. Охарактеризуйте політичне життя Кримського ханства.
Робота з картою
Повідомлення теми та мети уроку.
Запис у зошити теми уроку.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Дидактична гра «Чиста дошка»
Розповідь вчитель.
На початку XVII ст. українське козацтво набуло сили та відігравало роль важливого чинника не лише в Речі Посполитій, але й на міжнародній арені. Козацтво стало основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь. Це створювало чимало ускладнень у відносинах Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але й сприяло тому, що козацтво ставало відомим у Європі. У ньому вбачали захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу. На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися
на українських землях. Вони брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. На чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах. Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозькій Січі, стало не лише захищати українські землі, але й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії.
Завдання. Усно ознайомитися з термінами «ясир», «гарем», «яничари»
Завдання. Самостійно прочитати ст. 69-70. В зошит виписати роки героїчних походів козаків. На вибір вчителя, учні зачитують свої записи.
Робота з картою.
Показати міста Османської імперії на які нападали козаки.
Завдання . А. Самостійно прочитати третій пункт на ст70-71. Скласти по 2 питання до пункту. Учні по черзі задають свої питання один одному.
Б. Робота з документом на ст.71 Самостійно прочитати документ.
Бесіда
4. Участь українського козацтва в Хотинській війні.
Розповідь вчителя супроводжується з демонстрацією карти.
У 1614—1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів Західного й Південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614—1621 рр. У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Король Речі Посполитої
Сигізмунд III звернувся по допомогу до Австрійських Габсбургів і Папи Римського, але вони не підтримали його. Тоді він був змушений шукати порозуміння із запорозьким козацтвом.
У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода на прізвисько Бородавка заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви. У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевом і Білою Церквою, зібралася козацька рада, на якій було прийнято рішення взяти участь у поході проти турків разом із поляками, а для узгодження умов направити до короля посольство на чолі з П. Сагайдачним. Із Варшави П. Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Сагайдачний натрапив на турків, і, отримавши поранення, ледве дістався до своїх. На скликаній раді він розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом П. Сагайдачного. Блискуче уникнувши оточення, П. Сагайдачний привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тисяч становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки таланту П. Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.
У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками.
За умовами досягнутого миру Кримське ханство та Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, обіцяла заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.
Для гетьмана П. Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою справою його життя. Унаслідок отриманого поранення він захворів і невдовзі помер.
Завдання. Записати в зошити дату 2-28 вересня 1621 р – Хотинська війна.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.
Робота з ілюстрацією на ст. 69. Яку інформацію про взяття Кафи козаками в 1616 р. можна отримати за ілюстрацією?
Робота з документом. Самостійно прочитати документ на ст.70 і відповісти на питання:1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу. 2. Опишіть вигляд козацької чайки. 3. Яким було спорядження козака — учасника походу? 4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?
Робота з атласами.
Показати на карті напрямки походів козаків на землі Османської імперії.
Бесіда.
2. Хто такі яничари?
3. Коли козацька флотилія, очолювана гетьманом П. Сагайдачним, захопила Кафу?
4. Коли відбулася битва під Цецорою?
5. Яким був кількісний склад армії Османа II в Хотинській війні?
6. Скільки днів тривала битва під Хотином?
7. Якими були зобов’язання Османської імперії та Речі Посполитої за угодою, укладеною після Хотинської війни?
8. Охарактеризуйте походи українського козацтва першої чверті XVII ст.
Підбиття підсумків дидактичної гри «Чиста дошка»
V.ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
У першій половині XVII ст. козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати турецько-татарські набіги на українські землі, але й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії. Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою важливу роль у міжнародному житті.
Виставлення оцінок.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ