Презентація "Критичне мислення"

Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку«Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати» (Р. Декарт). «Небагато людей розмірковують більше двох-трьох разів на рік; я створив собі міжнародну репутацію, розмірковуючи один чи два рази в тиждень» (Д. Б. Шоу). «Я поважаю віру, але саме сумніви – це те, завдяки чому ти вчишся»(У. Мізнер)

Найважливішою умовою для розвитку критичного мислення є створення проблемних ситуацій під час навчання. Суперечлива ситуація є пусковим механізмом критичного розмірковування, а розв'язування проблем забезпечує опанування принципів, стратегій та процедур критичного мислення. Потреба у критичному мисленні виникає тоді, коли ми стикаємося із складними ситуаціями вибору, які вимагають ретельного обмірковування та оцінювання. Що ж таке критичне мислення? Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі

У разі застосування в технології формування критичного мислення урок складається з трьох етапів:1. Актуалізація (виклик). Ціль – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учні мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи; бреінстормінгу; спільних прогнозувань; озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення – так отримані раніше знання усвідомлюються і стають базою для засвоєння нових. Задача вчителя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє особисте знання» і основні цілі для отримання нових. 2. Усвідомлення ( осмислення) . Діти знайомляться з новою інформацією. При цьому вони мають відслідкувати своє розуміння і записувати у вигляді питань те, що вони не зрозуміли – для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Після ознайомлення з інформацією кожен учень має сказати про те,які орієнтири/фрази/слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутували. Головний принцип етапу осмислення – вчитель має давати учням право/установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом. 3. Рефлексії. Учні мають обдумати те, що вони взнали та як включити нові поняття в свої уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку.

АКТУАЛІЗАЦІЯ (ВИКЛИК)«Рафт»Кроссенс. АсоціаціїМозковий штурм«Знаю-хочу знати-взнав». Прогнозування за ілюстрацією.

УСВІДОМЛЕННЯ«Концептуальна таблиця»Інсерт (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування) Fishbone (Рибна кістка). Діаграма Вена  

РЕФЛЕКСІЯ 1. «Прес»2. Сінквейн3. Ромашка Блума.4.  «Рюкзак»1 – й рядок – іменник ( тема мініатюри); 2 – й рядок – прикметник до теми; 3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми; 4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми; 5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.1.       • Цезарь2.       • Хитрий, розумний3.       • Притягує, захоплює, править4.       • Став наймогутнішим диктатором Риму!5.       • Велика людина. Синквейн вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою: .