У 2004 році ірландський тренер з креативного мислення Рорі О’Коннор з власних спостережень зрозумів, що прості образи можуть активізувати уяву. Так з`явилася ідея створити настільну гру з використанням кісток, вкритих символами. Вони називалися кубики Рорі. Спочатку свою задумку винахідник здійснив на основі кубика Рубіка, розробив 54 зображення та розмістив їх на гранях кубика.
- закріплення навичок звукового аналізу слова; - розвиток зв`язного мовлення ; збагачення лексичного запасу учнів; - підвищення емоційного стану; створення позитивного мікроклімату; - зацікавленість у навчанні; активізація уваги на уроці; Які питання допоможуть вирішити кубики історій? - розвиток комунікативності та уміння працювати в команді. - розвиток уяви, фантазії;
Навчання з використанням кубиків Рорі Створюємо історії на уроках ЯДС Використовуємо кубики Рорі під час проведення тематичних тижнів Використовуємо під час ранкових зустрічей Вчимось розпізнавати звуки на уроках навчання грамоти Використовуємо кубики Рорі для створення власних і колективних історій Створюємо вежу за допомогою кубиків Рорі Використовуємо на уроках РЗМ Граємо в укритті під час повітряних тривог
Практичне застосування кубиків історій Гра «Впіймай звук» Кожна дитина кидає свій кубик та називає перший чи останній звук у слові , що зображено на малюнку. «Вежа» Потрібно знайти серед зображень на кубиках слово на певний звук. Наприклад, на звук «з»: земля, зірка, замок. Після чого будуємо всі разом вежу з кубиків, на малюнках яких є слова з цим звуком.
«Щонайбільше ознак». Кожна дитина кидає свій кубик і називає всі ознаки, повʼязані із зображенням на грані кубика. Під час проведення даної вправи можна організувати змагання, хто назве більше слів-ознак предмета: Будинок (який?) великий, красивий. Дерево (яке?) високе, зелене тощо. Вивчаючи тему «Іменник», діти по черзі кидають кубики, називають піктограму, що випала, та ставлять запитання хто? чи що?
«Назви лагідно чи грізно». Кидаємо кубик, додаємо до слова, яке випало на малюнку, зменшено пестливий суфікс чи суфікс, що надає слову значення згрубілості. Наприклад: «Рука – ручка, зірка - зірочка, нога – ножище, жук – жучище». На уроках «Я досліджую світ» вчитель дає учням завдання поділити зображення, що випали, на дві групи: «жива та нежива природа» чи «корисне - некорисне» тощо
«Спільне-відмінне». Кидаємо два кубики і називаємо все спільне, що є між зображеним на гранях або все, чим відрізняються дані піктограми. Колір, форма…. «Поєднай зображення». Діти кидають два кубики та об’єднують два зображення в одне словосполучення. Наприклад, «парашутист» і «ключ» – «парашутистів ключ», «полумʼя» і «рука» – «гарячі руки», «овечка» і «яблуко» - «овеччине яблуко» тощо.
«Асоціативний ряд». Доцільно використовувати кубики для розвитку асоціативного мислення. Вчитель пропонує учням обрати грань кубика, що асоціюється з одним зі слів: «тривога», «радість», «любов» тощо. Відповіді можуть бути досить різноманітними, адже радість, тривогу кожна людина відчуває, переживає по-своєму: Радість – квітка, веселка, зірка, киця, яблуко. Тривога – жук, блискавка, палиця, вогонь. Вправа «Чи запам’ятав ?» Вчитель розкладає кубики в певній послідовності, діти повинні запам’ятати; після чого вчитель перемішує їх і дає завдання відновити.
«Історія одного кубика» – скласти розповідь, використовуючи всі піктограми лише одного кубика. Дана вправа сприяє розвитку гнучкості мислення, допомагає знаходити нестандартні шляхи виріщення проблем. «Про що розповіли кубики?» За допомогою Рорі-кубиків діти вчаться будувати зв’язне висловлювання, поєднуючи зміст зображень. «Одного разу» Вчитель розповідає початок історії про певного персонажа, що сам потрапив у незнайоме місце. Діти по черзі кидають кубики та, використовуючи слова-зображеня, продовжують історію власними висловлюваннями.
Творимо власну історію… 1. Розмістити учнів по колу. 2. Обговорити правила гри: визначити, скільки речень промовлятиме кожен із учасників. 3. Домовитися, скільки карт буде використано під час гри. 4. Перетасувати колоди карт. 5. Перший учасник повинен наосліп обрати карту з колод «Персоніта» або «Сага», поклавши її перед собою, розпочати власну історію словами: «Одного разу….» 6. Наступний учасник бере карту з набору «Сага» та продовжує сюжет казки. 7. Усі карти учні розкладають по колу, доповнюючи розповідь. 8. Останній учасник завершує казку.
Історія, що створюється в класі, повинна викликати щирі емоції: співчуття, радість, гнів, подив, сміх, злість. Немає емоції — немає результату. Почуття, які найсильніше змушують утримувати увагу слухача і допомагають надовго запам`ятати почуте — це страх, здивування і радість. Важливо, щоб під час розповіді історії, аудиторія зазнала хоча б одне з цих почуттів. “Словесна творчість – це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається світ…” В. Сухомлинський
Чудовим помічником вчителя можуть бути «Карти з емоціями». Набір складається із чотирьох частин. Головний персонаж цих карт — Кактус, який виражає різноманітні емоції та почуття. Друга частина – карточки із зображенням грунту. Третя – різноманітні горщики, кашпо. Четверта частина – це погода.
Діти самостійно обирають Кактус, що відповідає їх настрою, грунт, куди можна висадити Кактус, та горщики чи кашпо для нього. І погоду діти також обирають за власним бажанням. Таким чином, поєднавши чотири карточки, учень отримує завдання відповісти на запитання: «Як почуває себе Кактус за даної погоди?», «Що можна змінити, щоб він почував себе ще краще?» Малюнкову методику «Кактус» також доцільно використовувати під час проведення ранкових зустрічей для визначення настрою учнів класу.
* Використання даних технологій сприяє розвитку творчо-пізнавальної діяльності учнів. * У дітей з’являється площина для креативного мислення та для дискусій. * Сприяє створенню позитивного настрою, ситуації успіху. * Учень займає активну позицію у навчальному процесі. Результативність використання таких технологій як кубики історій та МАК
