Презентація "Культорологічний підхід до вивчення літературної казки"

Культурологічний підхід до вивчення літературної казки(на прикладі казки Г. К. Андерсена «Дикі лебеді»)

Казка — особливий літературний жанр, із яким кожна людина обов'язково зустрічається у ранньому дитинстві. На думку літературознавця й фольклориста В. Анікіна, «казка - розумне диво, створене художнім генієм народу». У казці сконцентровані категорії-опозиції - добро і зло, правда і кривда, щастя і горе. Загальнолюдські цінності — сповідувати добро й справедливість, любити людей і навколишній світ - повинен засвоїти кожен з дитинства, щоб стати справжньою людиною.

Короткий огляд творчості письменника, різнобічний підхід до аналізу казки, чітко продумані вчителем-словесником форми й прийоми роботи на уроці літератури в 5-у класі допоможуть учням збагнути наскрізну тему літературного твору - вічне протистояння добра і зла, пізнавальну й виховну цінність літературної казки.

. Уведення культурологічного аспекту у процесі вивчення літературних творів прилучає учнів до справжніх цінностей вітчизняної і світової літератури, до духовного досвіду нашого народу, що знайшов відображення в фольклорі та класичній літературі як художньому явищі, вписаного до історії світової культури. Виховати естетичну культуру сприйняття літературної казки, сформувати потребу систематичного спілкування з творами мистецтва означає передбачити цілісний духовно-моральний та інтелектуальний розвиток людини у шкільному віці.

. Культурологічний підхід - це основний метод проектування особистісно орієнтованої освіти, компонентами якої є:ставлення до дитини як до суб'єкта, здатного до культурного саморозвитку; ставлення до педагога як до посередника між дитиною і культурою, здатного надати дитині підтримку в самовизначенні і розвитку; ставлення до освіти як до культурного процесу, рушійними силами якого є особистісні смисли, діалог і співробітництво його учасників; ставлення до школи як до цілісного культурно-освітнього простору, в якому відтворюються культурні зразки життя, здійснюється виховання людини культури.

. Літературна казка – художній твір письменника, який, модифікуючи жанрово-стильові особливості фольклорної казки, формує новий за якістю авторський текст із різними інтертекстуальними елементами (цитатами, ремінісценціями, алюзіями тощо). Письменники відкривають специфічну рису цього жанру, на основі фантастичної умовності в казковому світі швидко й легко створюється конфліктна ситуація, що вимагає від героїв літературної казки прояву всіх їхніх здібностей.

. Новий етап еволюції літературної казки розпочався з творчості Г.-Х. Андерсена. Він - один з небагатьох письменників у світовій літературі, котрий зумів показати свою країну, свій час, висловити свої думки й почуття не в романах, повістях, оповіданнях, а тільки в літературних казках. Сюжети своїх казок він брав передусім зі спогадів дитинства. «Моя батьківщина Данія, — розповідає письменник в автобіографії, — поетична країна, багата на народні казки, старовинні пісні, історичне минуле...». Казки Андерсена написані простою мовою, наближеною до народної, і цим вони є близькими для дитячого розуміння; захопливістю фабули вони приваблюють дітей, а глибиною змісту – дорослого читача.

. Головну увагу під час вивчення літературної казки зосереджуємо на таких завданнях: вчити учнів основам порівняльного аналізу літературних творів, установлюючи в них окремі спільні елементи (образи, сюжети, особливості будови та ін.); підводити їх до розуміння того, що в основі літературної казки Андерсена лежить фольклорний сюжет; закріпити здобуті знання учнів про основні ознаки народної та літературної казки; ознайомлювати школярів із провідними українськими художниками-ілюстраторами та творами мистецтва, в яких втілені казкові образи й сюжети (живопис, музика, мультиплікація, кіно тощо).

. Після ознайомлення з текстом казки тлумачення слів і виразів застосовуються такі виді роботи: виразне вибіркове читання, відповіді на запитання, складання простого плану, різноманітні формі переказування казки. Під час вивчення казки «Дикі лебеді» Г. К. Андерсен треба розкрити її особливі риси - чарівність, змалювання незвичайних подій за участю птахів, явищ природи і людей; звернути увагу на побудову: зачин («Далеко звідси, там, куди відлітають ластівки, коли нас настає зима, жив король»), казковий виклад з повтором однотипних дій і кінцівка («всі дзвони дзвонили, і пташки зібралися великими зграями, а до королівського палацу рушив такий весільний хід, якого и не бачив ніхто на світі»).

. Навчати на уроці світової літератури визначати окремі спільні елементи творів (образи, сюжети, особливості будови та ін.), підводити учнів до розуміння того, що в основі казки Андерсена лежить фольклорний сюжет, учитель зможе під час порівняльного аналізу літературної казки «Дикі лебеді» і німецької народної казки «Шість лебедів». Порівняльний аналіз сюжетної дії потребує знання змісту обох казок, які учні прочитають вдома, до початку уроку:1. Яким чином у казці Андерсена «Дикі лебеді» і народній казці «Шість лебедів» проявляються дружба і вірність?2. Що об'єднує героїнь казок? Чим різняться долі принцес? (На долю Елізи, героїні казки «Дикі лебеді», випадають більш складні випробування. Об'єднує їх те, що вони успішно долають їх завдяки наполегливій праці, силам природи і вірі в Бога.) На кому одружуються королі і як ставляться королеви-мачухи до нерідних дітей? Які чари використовують обидві королеви для своїх злих вчинків? Хто і як допомагає принцесам подолати складні випробування, що випали на їхню долю? З ким зустрічаються героїні казок під час своїх пригод? Якою є умова для здолання злих чар?3. Робота з текстами казок з метою виявлення відмінностей у сюжетному розвитку. Назвіть імена головних героїнь казок. Скільки братів мають принцеси? Яка казка має більш детальний та насичений сюжет? Які чарівні предмети ви помітили в обох казках? Хто допомагає принцесам стати щасливими? Чому казку «Шість лебедів» ми називаємо народною, а «Дикі лебеді» - літературною?

. Останнє запитання дає змогу закріпити специфічні особливості літературної казки у порівнянні з народною, які полягають у своєрідності змісту й форми, зокрема: 1) літературна казка, на відміну від народної, має конкретного автора, незмінний текст, зафіксований у письмовій формі, більший обсяг; 2) у літературній казці дослівно, детально й яскраво зображено місце події та зовнішність казкових персонажів; 3) для літературної казки характерний психологізм, який не властивий народним казкам, зокрема поглиблене дослідження внутрішнього світу головного героя та інших персонажів; 4) образи-персонажі літературної казки – це неповторні індивідуальні характери, а не узагальнені маски-типажі, що характерно для казки народної; 5) для літературної казки властива чітко висловлена авторська позиція, завдяки чому читачі розуміють, на чиєму боці автор, кого він любить та цінує; 6) у літературній казці автор висловлює своє бачення подій,ситуацій, вчинків, духовних цінностей котрі можуть збігатися з фольклорними цінностями.

. Робота з ілюстраціями до казок Г. К. Андерсена передбачає збагачення художнього досвіду п'ятикласників, поглиблення їхніх знань про національну культуру та звичаї скандинавського народу. Дивовижний жанр казки, її барвиста мова, художні образи, створені великим казкарем, чудові ілюстрації кращих вітчизняних і зарубіжних художників - усе це допомагає зрозуміти глибину авторського замислу, вчить відчувати майстерність письменника і художника.

. Під час презентації особливий акцент пропонуємо зробити на формуванні загальних уявлень, а саме: а) ілюстрація тісно пов'язана із текстом казки; головні персонажі яскраво й чітко зображені зазвичай на передньому плані або в центрі малюнка; б) тло (другий план) зображують залежно від сюжету, здебільшого воно підкреслює характерні риси головних персонажів (обставини, в яких вони живуть і діють); в) другорядні деталі, як правило, не подаються, щоб головні персонажі «не губилися» на їхньому тлі. Серед видів робіт з ілюстраціями виокремлюємо такі: розгляд ілюстрацій до казок Г. К. Андерсена та роздуми над тим, якими уявляють учні героїв його казок або окремі епізоди сюжету; коментар учителя з використанням ілюстрацій до казки «Дикі лебеді»; створення проблемної ситуації на основі ілюстрацій до казок великого казкаря; письмова робота на основі змісту казки та використання ілюстрації до неї.

. Для закріплення знань учнів про художні особливості ілюстрацій до казок Г. К. Андерсена радимо порівняти кілька варіантів ілюстрацій, що спонукає учнів до роздумів: Який епізод казкової дії ви бачите перед собою? 2) Якими деталями доповнив художник текст казки (портрет, план ілюстрації, виразні деталі)? 3) Яка з ілюстрацій вам подобається більше? 4) Яким чином ілюстрація допомагає зрозуміти що художник-ілюстратор передусім вдумливий читач?

. Казкові герої данського письменника ГК. Андерсена утілені у численних мультиплікаційних фільмах, театральних виставах, у творах живопису, скульптури, музики й декоративно-прикладного мистецтва. Ще за життя великого казкаря Е. Гріг написав 15 романсів і пісенних циклів на слова Г. К. Андерсена, а Е. Мак-Доуел – твір «Місячні малюнки» (1886) для двох фортепіано. В українській музиці для дітей казкові образи . К. Андерсена відтворено у циклах фортепіанних п'єс С. Борткевича «Музична книжка з картинками за мотивами казок Андерсена» (1925) та Ю. Шамо «Казки та історії» (1975); у балетах М. Скорульського «Снігова королева» (незавершено), Ю. Русинова «Дюймовочка» (1961), Ж. Колодуб «Пригоди дівчинки Веснянки» за казкою «Дюймовочка» (1969), «Снігова королева» (1982) та ін.Із російських композиторів до творів Г. К. Андерсена звертались Б. Асаф'єв, В. Ребіков, І. Стравінський, С. Прокоф'єв, С. Баневич та інші.

Перші переклади казок Андерсена українською мовою здійснив М. Старицький («Казки Андерсена»), які з'явились у 1873 р. Казки великого казкаря російською мовою перекладала Марко Вовчок. Згодом Андерсена перекладали П. Грабовський, М. Загірня, М. Грінченко, Олена Пчілка, М. Рильський та ін. У перекладі О. Іваненко побачили світ збірки «Принцеса на горошині» (1956) та «Казки» (1964, 1970, 1977). Інсценізації творів Андерсена входили і входять до репертуару театрів України (Ужгород, Рівне, Севастополь та ін.). .

. Підсумовуючи викладене вище, можемо зробити такі висновки:1) культурологічний підхід до вивчення літературної казки надає учителю-словеснику можливість працювати творчо, широко застосовувати різні форми й методи роботи, нетрадиційні форми уроку залежно від змісту навчального матеріалу, рівня знань і вмінь учнів;2) мистецтво слова на уроці світової літератури, музика й живопис із їх потужною силою емоційного впливу на свідомість розглядаються нами як засіб розвитку літературної, у т.ч. культурологічної, інформаційної й комунікативної компетентностей учнів.

. Презентацію підготувала вчитель Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 Лісутіна В. П. Презентація створена на основі статті В. О. Братко «Культурологічний підхід до вивчення літературної казки»