Презентація "Культура Месопотамії.Міфологія"

Культура. Месопотамії. Міфологія

Месопотамія

Стародавня Месопотамія — одна з великих цивілізацій Стародавнього світу, що існувала на Близькому Сході, в долині річок Тигр і Євфрат ( територія сучасної країни – Ірак). Умовні хронологічні рамки — з середини IV тис до н. е. (епоха Урук) по 12 жовтня 539 р. до н. е. («Падіння Вавилона»). У різний час тут існували царства-Шумер, Аккад, Вавилонія та Ассирія.

Найдавніша культура Межиріччя — шумеро-аккадська

Коли первісний океан породив гору, що складалася з землі та неба, з неї виникли бог Ан (небо) і богиня Кі (земля). Набувши людської подоби, вони породили бога повітря Енліля. Ан підняв небо, а Енліль опустив землю, розділивши первісну гору. Відтак Енліль зійшовся зі своє матір'ю і вони взялися за створення всього в світі: людей, рослин, тварин і цивілізації. Міфологія. На початку світу…

Ан (Ану) — в шумеро-аккадській міфології — верховний бог неба, який очолював сонм богів. Поряд з Енлілем та Енкі входив до числа найстаріших і наймогутніших богів пантеону Межиріччя. Кі або Нінхурсаг, Нінхарсаг— богиня землі в шумеро-аккадській міфології, богиня-мати. Міфологія

Енлі́ль— в шумеро-аккадській міфології — один з трьох великих богів. Син Ана (неба) і богині Кі (землі). Бог повітря і, можливо, бог родючості. Бог-покровитель міста Ніппура. Енліль мав владу над духами землі й демонами, визначав долю людей за їхнього життя і після смерті.

Енкі (аккад. Хайя, Еа)— володар підземних прісних вод та світового океану, котрий також вважався творцем і суддею богів та людей, богом родючості, а пізніше і богом мудрості.

Великі боги. Ша́маш або Уту — бог сонця. Нанна , або Сін— у шумеро-аккадській міфології бог Місяця. Ерешкігаль (дослівно «володарка потойбіччя») — в шумеро-аккадській міфології богиня, володарка підземного царства, відомого під назвою Іркалла

Іштар – богиня кохання. Великі боги. Марду́к — головний вавилонський бог. Спершу місцевий бог Вавилону, пізніше поглинув функції інших богів і зайняв місце верховного бога.

Стародавні шумери винайшли першу писемну систему у світі, розвинувши шумерський клинопис із ранніх протописемних систем 30 ст. до н.е. Перші літературні тексти з'явилися близько 27 ст. до н.е. Шумерська мова залишалася в офіційному та літературному використанні в Аккадській та Вавилонській імперіях Шумерський текст. 26 ст. до н. е. Писемність

Писемність. Клинописом писали на глині, що була в достатку в Межиріччя. Обпалені таблички з глини краще зберігаються, ніж папірус. Завдяки цьому з Месопотамії дійшло безліч писемних пам'яток. Виявлено цілі бібліотеки клинописних табличок. Світову популярність здобуло зібрання ассірійського царя Ашшурбаніпала в Ніневії VII століття до н.е. У 19 столітті була знайдена частина цієї бібліотеки - понад 25 тисяч табличок.

Визначною пам'яткою правової думки були закони царя Хаммурапі, записи яких збереглися на двометровому кам'яному стовпі. Закони налічували 282 статті, які відображали всі сторони життя суспільства. Правові норми захищали інтереси панівного класу рабовласників.