Усним мовленням людина користується, коли говорить та слухає. Усне мовлення має бути: правильним; виразним; чітким. Під час усного мовлення допомагають міміка та жести, сила голосу, інтонація. Зверніть увагу! Учасники усного мовлення: мовець — той, хто говорить; слухач — той, хто слухає. Усне мовлення завжди спрямоване на слухачів, виражається точністю, влучністю та доречність та змістовністю. Види: Монолог — висловлювання однієї людини. Діалог — розмова двох людей. Полілог – одночасне спілкування кількох людей.
Писемним мовленням людина користується, коли пише та читає. Унормовану форму нашої мови називають Літературною мовою І. Котляревський по праву вважається зачинателем української літературної мови , а Т. Г. Шевченко вважається основоположником нової української літературної мови» Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених в процесі суспільної комунікації.
- уживання слів-паразитів: коротше, як кажуть, знаєш, ну, значить,типу. -уживання ненормативних слів, жаргонізмів: утекти (а не злиняти), друг (а не кент). -уживання тавтології: письменник написав, листапад місяць, моя автобіографія. -уживання суржиків, калькувань, покручів («покалічених» слів): сковородка, простиня, хлєб, картошка, заключит договор, приміром.
Діалект – більш широке поняття, яке охоплює цілі регіони (кілька областей). Явище сформоване історично, увібравши в себе традиції, звичаї, історичні події країни (народу) Що територіально межує з Україною. Діалектизми також збагачують та урізноманітнюють нашу мову. * Коц – ковдра, крумплі – картопля, файно – добре. Говірка – поняття вужче. Це певні особливості мови, які Охорлюють кілька сіл, або район. Купорка – закрутка, вугірки – огірки.