Презентація Культура та духовне життя УСРР у період НЕПу

Культура України в період НЕПу

Ключові терміни:українізація(коренізація);ВАПЛІТЕУАПЦкультурно-просвітницька політика

Прблемне питання-Період у розвитку культури 20-поч.30-х рр.називається «українським відродженням»Чому?

Наслідки українізації: Найбільші зрушення відбулися у видавничій справі. Якщо 1 лютого 1923 р. в Україні з 65 газет українською мовою виходило 13, то на 1 жовтня 1924 р. — уже 23. У книговидавничій справі тираж друкованої продукції українською мовою досяг 70 % загального тиражу книг, виданих у республіці. У 1924 р. з 5 млн. підручників українською мовою було видано 4 млн., що дозволило перевести 12 тис. шкіл на навчання українською мовою. У 1927 р. шкіл з рідною мовою навчання стало 78 %, технікумів — 39 % . Майже 75 % місцевих державних установ і організацій, у тому числі від 30 до 60% республіканських наркоматів і відомств розпочали діловодство українською мовою.

1921 року РНК УСРР ухвалив декрет про ліквідацію неписьменності населення віком від 8 до 50 років. 1923 року засновано товариство «Геть неписьменність!»На 1927 рік удалося навчити читати й писати понад 2 млн. осіб, проте неписьменними залишилися мільйони до­рослих та понад 40% дітей шкільного віку. Уряд УСРР став створювати розгалужену сис­тему освітніх закладів. Здійснювалося безкош­товне навчання дітей у загальних семирічних школах та професійно-технічних і середніх на­вчальних закладах. Комуністична партія поста­вила систему освіти під невсипний контроль для того, щоб:• поєднати навчання з комуністичним вихованням;• порвати з буржуазним минулим і прищепити ма­сам комуністичні цінності, ідеологію та мораль;• поєднати навчання з виробничою працею;• широко залучити до навчання дітей робітни­ків і селян. Освіта

Наука. Центром наукового життя УСРР стала Академія наук України (до 1936 року — Всеукраїнська академія наук). Вона розгорнула науково-дослідну роботу в трьох напрямках:• історико-філологічному,• фізико-математичному,• соціально-економічному

1928 року в Харкові розпочав свою діяльність Фізико-технічний інститут, у якому розгорнули­ся дослідження з ядерної фізики та радіофізики. З Академією наук у період її становлення пов'язана діяльність природознавця В. Вернадського, історика Д. Багалія, математиків Д. Гра­ве, М. Крилова, Г. Пфейфера, філолога А. Крим­ського, видатних медиків О. Богомольця й М. Стражеска та ін. Під впливом змін, викликаних новою еконо­мічною політикою, в Україну поверталися чима­ло видатних науковців, серед них і Михайло Грушевський. 1928 року серед молодих україн­ських науковців стало відоме ім'я економіста Михайла Волобуєва. У своїх дослідженнях він довів, що політика радянської влади в Україні й далі залишається імпер­ською в економічній сфері.

Література• відмова від загальної буржуазної культури;• створення культурної спадщини трудящих;• залучення до створення пролетарської куль­тури широких народних мас.

Літературні обєднання :1922-Плуг(С. Пилипенко)1923-Гарт(В. Еллан)1925-ВАПЛІТЕ (М. Хвильовий)-Літературна дискусія«Геть від Москви! Дайош Європу!»

Театр та образотворче мистецтво. В Україні в середині 20-х pp. нарахову­валося 45 професійних театрів. 1922р  «Березіль», назва­ному так за першим місяцем весни,цей театр очолив актор і режисер Лесь Курбас

У 20-ті pp. утворилася Асоціація художників Червоної України. Члени Асоціації С. Їжакевич, К. Трохименко, Ф. Кричевський та інші зро­били вагомий внесок в українське образотвор­че мистецтво. Плідно працював засновник оригінальної художньої школи Михайло Бой­чук

У 20-ті pp. випустили у світ перші фільми Одеська та Київська кіностудії. Свій творчий шлях розпочав видатний митець українського та світового кінематографа Олександр Довженко (фільми «Звенигора»1928, «Арсенал»1929, « Земля » 1930)

Українське музичне мистецтво збагатила твор­чість композиторів Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Григорія Верьовки, Лева Ревуцького та ін. Так, видатний український композитор, диригент і педагог Кирило Стеценко віддавав перевагу хоровим, вокально-інструментальним, оперним жанрам, музиці до театральних вистав і обробкам народних пісень. Він організував Перший київський народний хор, дві мандрів­ні капели, на основі яких згодом виникла капела«Думка»

Релігійне життя. Жовтень 1921р.-І Всеукраїнський православний собор-проголошено УАПЦ,митрополит Василь Липківський(1921-1927)Радянське керівництво постійно здійснювало тиск на УАПЦ, хоч формально й виявляло ло­яльне ставлення до неї. Воно намагалося внести розкол між різними конфесіями, а особливо ослабити антирадянськи налаштовану Російську православну церкву на чолі з патріархом Тихоном. Уряд відверто сприяв діяльності різноманітних сектантських груп і орга­нізацій, намагаючись використати у своїх інтересах міжрелігійні конфлікти.

Із першою доповіддю на Соборі виступив протоієрей Василь Липківський. Він сформулював такі тези на розгляд православних: «1. Усі вірні, які прибули на Собор, є не приватні особи, а обранці-представники своїх церковних громад, і тому на Соборі лунає голос усієї Української церкви. 2. Усі члени Собору зібрались для вирішення справ Христової церкви в Україні, отже, з нами перебуває сам Христос. 3. Усі члени Собору вірують, що Українською церквою керує Дух Святий і що їх зібрала на Собор благодать Св. Духа. 4. Це все означає, що Собор має всі умови для того, аби бути цілком канонічним.