Я щоранку заходжу в клас. На дитячих обличчях – усміх. Що я варта, діти, без вас? Ви – натхнення моє, мій успіх. За плечима сивіють роки, Але й досвід прийшов з літами, Що я варта без вас, малюки? Я в безмежнім боргу перед вами. Щоб в любові вогонь не згас, Щоб віддать дітям серце і душу, Я щоранку заходжу в клас. Я – учитель, я вчити хочу.
Спробу вивчення гри одним із перших здійснив наприкінці XIX ст. німецький вчений К. Гросс, який вважав, що гра – першооснова школи виховання, школи життя. Позицію Гросса продовжив Я. Корчак, який казав, що гра – це можливість віднайти себе у людському суспільстві, оточенні. А. Макаренко назвав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – “ радістю творчою ”, “ радістю перемоги ”. В. Сухомлинський писав, що у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості, без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.
Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках: організація та готовність учнів до участі в грі; забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом; чітка постановка завдання гри, пояснення – зрозуміле; поетапне проведення складної гри; контролювання дій учнів, своєчасне виправлення, спрямування, підведення підсумків, оцінювання; недопускання приниження гідності дитини ( оцінка за поразку в грі, глузування )
Дидактичні принципи організації ігор: створюю умови для проведення постійних ігор; підбираю мінімальну кількість ігрового матеріалу; продумую, де зберігати ігровий матеріал, щоб було зручно користуватися; розсаджую учнів так, щоб в кожному ряді (групі) був приблизно однаковий розумовий розвиток учнів; гра має бути чітко організованою й цілеспрямованою; продумую послідовність ігрових дій, тривалість гри.
Дидактичні ігри використовую для: ознайомлення дітей з новим матеріалом та його закріплення; повторення раніше набутих уявлень і понять, повнішого і глибшого їх засвоєння; формування обчислювальних, графічних умінь та навичок; розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.