Урок. Захід, присвячений Тижню української мови та писемності "Мови рідної розмай"

Відкритий захід,

присвячений Тижню української мови та писемності

вихователя 5-го класу

Кириченко Вікторії Олександрівни

 

"Мови рідної

розмай"

 

 

                                            

Мета:  виховання любові до рідної мови, землі, Батьківщини, розвиток інтересу, бажання вивчати та знати українську мову; формування почуття патріотизму, гордості за рідну мову, український народ.

Обладнання : портрет Т.Г.Шевченка, ікона Божої Матері, вишиваний рушник; свічка, калина, волошки в колоссі, хліб-сіль, вирази про мову.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( ікона Божої матері, запалена свічка,

 по обидві сторони - ангелочки,

 тихо звучить пісня " Україно!Україно!",

 із-за куліс лунає молитва мові).

" Пречиста Діво Мово!"

Із пуп'янка долонь викохується слово,

Беззвучне і гучне з роси, з води й сльози,

Молись за нас, молись, Пречиста Рідна мово,

Народжена з хлібів і щедрої лози.

Чи вже воскрес твій Син, велика Наша Мати,

Із трьох віків воскрес, із трьох тисячоліть?

За нього помолись, за той народ розп'ятий,

Що в твому Храмі він наколішки стоїть.

Не геній, не пророк, не схимник чи Месія,

Прийшов твій Блудний Син спокутувати гріх,

Твій голос у душі священну віру сіє,

Твій погляд очища від пороху доріг.

Єдина і свята Пречиста Діво Мово,

У полум'ї свічок прийди в пусті серця,

Навчи молитись нас блакитно й калиново,

Навчи чудових слів, яким нема кінця.

Скінчивсь великий піст і срібний дзвін голосить:

Душа твоя жива, хоч знята із хреста.

Народ до тебе йде, любові дар приносить,

Молись за нас молись,

Велична і проста!

(на сцену виходять всі учасники в українських

 костюмах; попереду - дівчинка

 з рушником

 і хлібом-сіллю, вклоняється гостям)

Ведуча: Любі діти, шановні гості! Хлібом-сіллю від щирого серця вітаємо вас в нашій рідній оселі. Запрошуємо на свято, яке присвячується золотій душі українського народу, нашій з вами душі, найціннішому скарбові нашої неньки - України - Рідній мові!

Учень: Мово моя українська!

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену-просту, домашню, звичну.

Не з-за морів покликану, не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

в чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

 В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена-

В серці моїм!

Ведуча Батьківська, материнська, проста , домашня, звична...

- Так, все наше життя починається в батьківській хаті, де кожен з нас народився, звідки почав знайомитись із навколишнім світом, що зветься Батьківщиною.

 крізь рідне віконечко, до якого одного разу піднесла матуся, вперше побачили золоте проміння сонечка, почули шелест листя на деревах, спів вітру, шепіт трав, передзвін струмочків. Побачили, почули пташок та комах і сміючись вимовили своє перше "Агу !"

Учень Слово до слова-Зложиться мова,

На білому світі, на нашій землі.

Є мова у квітів, є мова у пташки,

Є мова у бджілки, метелика,

В клена, в бузкової гілки,

В любистку зеленім...

І в мене є мова барвиста, шовкова, весела і ніжна.

Моя українська рідная Мова!

Вчитель  В батьківській хаті та на її подвір'ї пройшло ваше знайомство й з усіма отими створіннями божими, кого ми називаємо братами нашими меншими , друзями, годувальниками.

Дбаючи про них, даруючи їм любов та ласку ми отримуємо взамін неоціненне багатство їхню вірність, а ще - змогу розуміти всі ті звуки, які і являються їхньою мовою.

Ось послухайте, що зрозуміла(.........) у муркотінні своєї домашньої улюблениці:

Учениця Сіра киця милася

У вікно дивилася, хвостиком махала, діток виглядала:"Де ж ви мої малята, сірі кошенята?Час уже їм спати сірим-волохатим му-у-у-р!"

Ведуча : Отже, кожному у дар Божий дана мова! Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам людям, найрозумнішим із всіх мешканців нашої планети, дарована можливість спілкуватись за допомогою мови. Саме завдяки мові ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання.

Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як солов'їна пісня, прекрасна і барвиста, неначе дощова веселка. З гордістю пам'ятаємо про те, що наша, українська мова займає третє місце у світі за своєю красою ( після грецької та французької).

Учень: Найвеличніша, рідна, проста,

Мова - втілення думки людини,

Мова з рясту, любистку й роси,

Мова - це Всесвіт увесь для дитини.

Стільки в ній радості, щастя й краси.

Мова із поля й дзвінкої криниці

Мова вогненна й ласкава така

Може твердішою бути від криці.

Можеш летіти, мов пташка легка,

Ти у гармонії з серцем народу,

Мово моя, Берегине свята!

Маю від звуків твоїх насолоду

Ти - найвеличніша, рідна, проста!

Щасливі ми, що маємо таку мову, що народилися і живимо на такій чудовій землі , як славна Україна. ( звучить пісня "Україно!Україно"!)

Учениця:Ой баю, мій баю,

Котка заспіваю,а-а-а,

Щоб дитятко спало,

Горенька не знало, а-а-а,

Щоб дитятко спало,

Щасливим зростало а-а-а!

Які рідні для нас слова: Мама, Тато!- наші батьки.

Впродовж всього життя вони для нс являються променями тепла.

Так, це батьки з перших днів нашого життя, являються нашими вчителями та вихователями. Вони вчать нас, своїх дітей, говорити, ходити, співати, читати, пізнавати світ, знати й поважати традиції нашого народу, любити рідну землю, Батьківщину, українську мову:

Учень: Батько мені каже:

" З книгою дружи,

Рідну мову, сину,

Завжди бережи.

Мову, ту, що люди

Рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи,

Синку, не забудь!"

Учень: Раз мені казала мати:

"Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх Щоб у серці ти зберіг!

В серці - ніжну і погідну

Бережи ти мову рідну!". ( звучить пісня "Виростеш ти ,сину")

Вітання або прокляття, краса чи біль, любов чи ненависть, брехня чи правда, світло чи пітьма, добро чи зло - слова. І в кожному слові своя суть, тобто словом люди передають свої почуття, все що бачуть, відчувають, розуміють:

 Учень: " Слова, мов люди, злі і добрі,

Важкі і гіркі, немов печаль,

Веселі, щирі і хоробрі,

Ведуть у вічність, кличуть в даль.

Слова лікують, пестять, радять,

Любов'ю огортають нас.

Або ж обдурять, знищать, зрадять,

І ятрять рани повсякчас.

слова вбивають...і кажу -

Запам'ятай це назавжди -

Вони від смерті нас рятують

і від  безчестя і біди.

Тож перше, ніж заговорити,

Подумай добре, озернись!

І щоб біди не наробити

Ти напівслові зупинись!"

Учень Мій друже, брате!

Звертаючись сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Народу твого мовою.

Вся історія народу - в мові.

Мова - душа народу.

Позбавити народ рідної мови -

Це означає вбити народ!

Зневажати мову мамину - біда -

Котрі пустими зробить наші душі.

І ми нащадкам зможем передать лиш те, що корені калини сушить.

Зневажати мову - зрадити себе,

А зрадників хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках рідна мова!

Ведуча   Любов українського народу до своєї рідної мови знайшла відображення в народних святах, звичаях та обрядах, які завжди супроводжуються мелодійними піснями та завзятими танцями. В них ми чуємо й бачимо все, що пережив наш народ за час свого існування: любов і страждання, боротьбу й перемогу, волю й неволю, смуток і радість.

А чи знаєте ви звідки пісня взялась в Україні?Ні? Тож послухайте, я вам розповім.

Легенда про пісню

Якось Господь Бог  вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Росії - владність, Польші - здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дитину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

- Хто ти?Чого плачеш?- запитав Господь.

- Я- Україна а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.

- Чого ж ти не  підійшла до мене скоріш? я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

- Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня!

Узяла дівчина - Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ Українська пісня!!! Всюди її люблять і співають.

( звучить пісня "А я просто українка україночка")

Учень: Ну де ще є така чарівна пісня?

Серед яких на світі мов?

То серце від журби неначе стисне,

А то навіє радість і любов!

Ну де ще на Землі єсть такий талановитий і мудрий народ?Чиста  душа, золоте серце, глибока любов до всього прекрасного, якості які притаманні лише українцям.

Нездоланна його любов і до рідної мови. Вона не лише в піснях,легендах, віршах і танцях;вона в прислів'ях, приказках. Ось послухайте:

                                        (прислів'я та приказки):

- Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.

- Без мови немає народу.

- Пуста мова не варта доброго слова.

- Мова-духовне багатство людини.

- Та земля мила, де мати народила.

- Батьківщина - мати, умій за неї постояти.

Ведуча:

Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, своє минуле і своє майбутнє. А майбутнє українського народу - це  ви, діти. Любіть же свій народ, бо він народив батьків ваших, дідів та бабусь, прадідів та прабабусь - увесь рід кожного з вас, який є гілкою на великому дереві його, ім'я якого - Україна! Це він, наш народ дарує вам щасливе дитинство та безхмарне небо. Пам'ятайте ж про це завжди!

Завершуючи наше свято, я хочу подякувати своїм юним помічникам, вірним друзям, які  допомогли підготувати і провести це свято. Надіюсь, що своїм виступом ми змогли посіяти у ваші серця малесеньке зернятко, яке з роками проросте у глибоке та  безмежне почуття що зветься любов'ю!

Любов'ю - до матері!

Любов'ю - до Батьківщини!

Любов'ю - до рідної мови!

Пронесіть же цю любов крізь все своє  життя, дітям своїм передайте, внукам - правнукам! І вічно пам'ятайте, що Мати , мова, Батьківщина - це і є ваша Родина!!!(пісня "Одна родина!").

Життєвим же гаслом нехай стануть для вас слова: Батьківщина, мова, мати - нас нікому не здолати!

Слава Україні!