Презентація "Квадратний тричлен та його корені"

Про матеріал
Презентація "Квадратний тричлен та його корені" для здобувачів освіти, які вивчають алгебру у восьмому класі. В презентації дано означення квадратного тричлена та його коренів, подано алгоритм розкладання квадратного тричлена на множики та показано основні способи розв'язування вправ на розкладання квадратного тричлена на множики та виділення квадрата двочлена.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Квадратний тричлен та його корені

Номер слайду 2

ПОДУМАЙ І СКАЖИРозкладіть на множники вираз: а) х2 – 144; б) 7 – у2; в) а3 + 2а2 +а;г) т3 + 1; д) b2 – 10b + 25; е) b2 – а2 + b – а; ж) (m – 1)2 – 4.2. Чи має квадратне рівняння корені? Якщо має, то скільки: a) x2 – 2x + 1 = 0; б) x2 – 5 = 0; в) х2 + 1 = 0; г) 3x – x2 = 0; д) x2 – 2x + 5 = 0; е) x2 – 5x + 6 = 0. Які ви знаєте способи розкладання на множники?Винесення спільного множника за дужки. Використання формул скороченого множення. Групування

Номер слайду 3

Означення: Квадратним тричленом називають многочлен виду 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐 ,  де x- змінна, а, в і с – деякі числа, причому а≠0.  Означення: Квадратним рівнянням називають рівняння виду 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=0 ,  де x- невідоме, а, в і с – деякі числа, причому а≠0.  Наприклад: 3x2+2x-7=0; x2-3x+2=0; 5x2+2x=0; x2-16=0, -x2+5x-7=0, 3x2=0 і т.д. Наприклад: 3x2+2x-7; x2-3x+2; 5x2+2x; x2-16, -x2+5x-7, 3x2, -5x2+3x+2; 15x2-5x і т.д.

Номер слайду 4

Назвіть квадратні тричлени та їх коефіцієнти12а2+6а-4х2-2х3х+ 4а-47у-2у2-584- 3а25+х+ 3х2а=12,в=6, с=-4а=1, в=-2, с=0а=-2, в=7, с=-58а=-3, в=0, с=4а=3, в=1, с=5

Номер слайду 5

Коренем квадратного тричлена називають значення змінної, при якому значення тричлена дорівнює нулю. Щоб знайти корені квадратного тричлена 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐, потрібно розв’язати відповідне квадратне рівняння 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=0, 𝑎≠0. Яким способом будете розв’язувати не має значення. Головне аби правильно!!!

Номер слайду 6

Коренем квадратного тричлена називають значення змінної, при якому значення тричлена дорівнює нулю. Приклад: Число 2 є коренем х2−6х+8, бо 22−6·2+8=4-12+8=0. Число -4 не є коренем х2−6х+8, бо −42−6·(−4)+8=16+24+8=48 ≠ 0.  Щоб знайти корені квадратного тричлена 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐, потрібно розв’язати відповідне квадратне рівняння 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=0, 𝑎≠0. Приклад. Знайти корені квадратного тричлена 3x2 + 2x - 16. Р о з в' я з а н н я. Розв'яжемо рівняння 3x2 + 2x - 16 = 0.а=3, b= 2, c=-16;𝐷=𝑏2−4𝑎𝑐= 22-4·3·(-16)=4+192=196;𝐷=196>0; Х1=−𝑏+𝐷2𝑎= −2+1962·3 =−2+146= 126=2; Х2=−𝑏−𝐷2𝑎=−2−1962·3 =−2−146= −166=-83=-223. Отже, квадратний тричлен 3x2 + 2x - 16 має корені 2 і -223. Відповідь. 2 і -223. Приклад 1. Вираз х2+2х-3 є квадратним тричленом, у якого а = 1, b = 2, с = -3. Приклад 2. Розглянемо квадратний тричлен bх - 3х - 8. Якщо х = -1, то значення квадратного тричлена дорівнює нулю (справді 5 ∙(-1)2 - 3∙(-1) -8 = 0). Число -1 є коренем цього квадратного тричлена. 

Номер слайду 7

Якщо 𝑥1 та 𝑥2 - корені квадратного тричлена 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐  (𝑎≠0), то його можна розкласти на множники за формулою 𝑎𝑥−𝑥1𝑥−𝑥2.𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄=𝒂(𝒙−𝒙𝟏)(𝒙−𝒙𝟐),де 𝒂≠𝟎,     𝒙𝟏, 𝒙𝟐- корені тричлена 𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄  Розкладання квадратного тричлена на множники

Номер слайду 8

Алгоритм розкладання квадратного тричлена 𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄  (𝒂≠𝟎), на лінійні множники. Знайдіть корені квадратного тричлена 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐, тобто розв’яжіть відповідне квадратне рівняння 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=0, 𝑎≠0. Якщо рівняння має два корені 𝑥1 та 𝑥2, то при 𝒙𝟏≠𝒙𝟐 маємо: 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=    𝒂(𝒙−𝒙𝟏)(𝒙−𝒙𝟐);Якщо рівняння має один корінь, то маємо: 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=𝒂(𝒙−𝒙𝟎)𝟐. Якщо рівняння не має коренів, то квадратний тричлен неможливо розкласти на лінійні множники. 

Номер слайду 9

Приклад 1. Розкладіть на множники квадратний тричлен 𝒙𝟐−𝟔𝒙−𝟕. Розв’язання:𝑥2−6𝑥−7 Визначимо коефіцієнти даного тричлена:𝑎=1,  𝑏=−6,   𝑐=−7. 2) Знайдемо корені квадратного тричлена 𝑥2−6𝑥−7: 𝑥2−6𝑥−7=0,За теоремою Вієта 𝑥1+𝑥2=6,𝑥1𝑥2=−7,     𝑥1=−1,𝑥2=7.3) Розкладемо тричлен на множники, скориставшись формулою 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=𝑎(𝑥−𝑥1)(𝑥−𝑥2):𝑥2−6𝑥−7=𝑥−7𝑥+1 Відповідь:  (𝑥−7)(𝑥+1). 

Номер слайду 10

Приклад 2. Розкладіть на множники квадратний тричлен −𝟐𝒙𝟐+𝟑𝒙+𝟓. Розв’язання:−2𝑥2+3𝑥+5 Визначимо коефіцієнти даного тричлена:𝑎=−2,  𝑏=3,   𝑐=5.2) Знайдемо корені квадратного тричлена −2𝑥2+3𝑥+5: −2𝑥2+3𝑥+5=0,За теоремою Вієта 𝑥1+𝑥2=−3−2,𝑥1𝑥2= 5−2;   𝑥1+𝑥2=1,5,𝑥1𝑥2=−2,5;        𝑥1=−1,𝑥2=2,5.3) Розкладемо тричлен на множники, скориставшись формулою 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=𝑎(𝑥−𝑥1)(𝑥−𝑥2):−2𝑥2+3𝑥+5=−2𝑥+1𝑥−2,5. Помноживши перший у розкладі множник −2 на двочлен 𝑥−2,5. −2𝑥−2,5=2х+5 Матимемо: (x+1)(5-2x). Відповідь: 𝑥+15−2𝑥. Або через дискримінант -2x2+3x+5=0;а=-2, b= 3, c=5;𝐷=𝑏2−4𝑎𝑐= 32-4·(-2)·5=9+40=49;𝐷=49>0; Х1=−𝑏+𝐷2𝑎= −3+492·(−2) =−3+7−4= -44=-1; Х2=−𝑏−𝐷2𝑎=−3−492·(−2) =−3−7−4= −10−4=2,5. 

Номер слайду 11

Приклад 3. Розкладіть на множники квадратний тричлен 𝟑𝒙𝟐−𝟏𝟐𝒙+𝟏𝟐. Розв’язання:3𝑥2−12𝑥+121) Визначимо коефіцієнти даного тричлена:𝑎=3,  𝑏=−12,   𝑐=12.2) Знайдемо корені квадратного тричлена 3𝑥2−12𝑥+12: 3𝑥2−12𝑥+12=0,За теоремою Вієта 𝑥1+𝑥2=−−123,𝑥1𝑥2= 123,   𝑥1+𝑥2=−4,𝑥1𝑥2=4.     𝑥1=2,𝑥2=23) Розкладемо тричлен на множники, скориставшись формулою𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=𝒂(𝒙−𝒙𝟎)𝟐 3𝑥2−12𝑥+12=3𝑥−22. Відповідь:    3(𝑥−2)2. Або через дискримінант 𝟑𝒙𝟐−𝟏𝟐𝒙+𝟏𝟐=0;а=3, b= -12, c=12;𝐷=𝑏2−4𝑎𝑐= (-12)2-4·3·12=144-144=0;𝐷=0; Х1= Х2= −𝑏2𝑎= −(−12) 2·3 =126= 2;  Можна розкласти на множники, скориставшись і формулою 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐=𝑎(𝑥−𝑥1)(𝑥−𝑥2): у нас Х1= Х2= 2;3𝑥2−12𝑥+12=3𝑥−2𝑥−2=3𝑥−22. 

Номер слайду 12

Приклад 4. Розкладіть на множники квадратний тричлен 𝒙𝟐−𝟐𝒙+𝟓. Розв’язання:𝑥2−2𝑥+51) Визначимо коефіцієнти даного тричлена:𝑎=1,  𝑏=−2,   𝑐=5.2) Знайдемо корені квадратного тричлена 𝑥2−2𝑥+5: 𝑥2−2𝑥+5=0, 3) Обчислимо дискримінант і визначимо кількість коренів:𝐷=𝑏2−4𝑎𝑐𝐷=(−2)2−4∙1∙5=4−20=−16,оскільки, 𝐷<0 , то рівняння 𝑥2−2𝑥+5=0 коренів не має. Отже, квадратний тричлен 𝑥2−2𝑥+5 на множники розкласти не можна. Відповідь: квадратний тричлен 𝑥2−2𝑥+5 на множники розкласти не можна 

Номер слайду 13

Приклад 5. Скоротіть дріб 4𝑥2−2𝑥−2𝑥2−1. Розв’язання:4𝑥2−2𝑥−2𝑥2−1 Розкладемо на множники квадратний тричлен 4𝑥2−2𝑥−2:4𝑥2−2𝑥−2=0 За теоремою Вієта 𝑥1+𝑥2=−−24,𝑥1𝑥2= −24;  𝑥1+𝑥2=0,5,𝑥1𝑥2=−0,5;   𝑥1=1,𝑥2=−0,5. 4𝑥2−2𝑥−2=4𝑥−1𝑥+0,5.2) Отже,4𝑥2−2𝑥−2𝑥2−1=4(𝑥−1)(𝑥+0,5)(𝑥−1)(𝑥+1)=4(𝑥+0,5)𝑥+1=4𝑥+2𝑥+1. Відповідь: 4𝑥+2𝑥+1. 

Номер слайду 14

Приклад 6: Скоротіть дріб 6𝑎2−𝑎−19𝑎2−1 𝟏) Розкладемо чисельник і знаменник на множники 6𝑎2−𝑎−1=0, а=6, b=-1, c=1;𝐷=𝑏2−4𝑎𝑐= (-1)2-4·6·(-1)=1+24=25;𝐷=25>0; а1=−𝑏+𝐷2𝑎= −(−1)+252·6 =1+512= 612=12; а2=−𝑏−𝐷2𝑎=−(−1)−252·6 =1−512= −412=-13;6𝑎2−𝑎−1=6𝑎+13𝑎−12=3𝑎+13∙2𝑎−12=3𝑎+12𝑎−1. Тоді отримуємо: 6𝑎2−𝑎−19𝑎2−1=(3𝑎+1)(2𝑎−1)(3𝑎+1)(3𝑎−1) = 2𝑎−13𝑎−1. Відповідь: 2𝑎−13𝑎−1 

Номер слайду 15

Під час розв’язування деяких задач, пов’язаних з квадратним тричленом 𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄 буває зручно подати його у такому вигляді 𝒂(𝒙−𝒎)𝟐+𝒏, де m і n - деякі числа. Таке перетворення називають виділенням квадрата двочлена з квадратного тричлена.  Приклад 7. Виділіть з тричлена 𝑥2−8𝑥+15 квадрат двочлена. Розв’язання:𝑥2−8𝑥+15=𝑥2−2∙𝑥∙4+42−42+15 =𝑥2+2∙𝑥∙4+42−42+15==𝑥+42−16+15=𝑥+42−1. Відповідь:𝑥+42−1.. 8𝑥 подали у вигляді добутку 2∙𝑥∙42.    додали і відняли  +42−423.   𝑥2+2∙𝑥∙4+42 складається у формулу  𝑥+424. −42+15=-16+15=-15.𝑥2−8𝑥+15=𝑥+42−1 𝑥+42=𝑥2+2∙𝑥∙4+42 

Номер слайду 16

Під час розв’язування деяких задач, пов’язаних з квадратним тричленом 𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄 буває зручно подати його у такому вигляді 𝒂(𝒙−𝒎)𝟐+𝒏, де m і n - деякі числа. Таке перетворення називають виділенням квадрата двочлена з квадратного тричлена.  Приклад 8. Виділіть з тричлена 2𝑥2+16𝑥−7 квадрат двочлена. Розв’язання:2𝑥2+16𝑥−7=2𝑥2+8𝑥−3,5==2(𝑥2+2∙𝑥∙4+42−42−3,5)==2𝑥+42−19,5=2𝑥+42−39. Відповідь: 2𝑥+42−39. 2 винесли за дужки 2𝑥2+16𝑥−7=2𝑥2+8𝑥−3,52.   8𝑥 подали у вигляді добутку 2∙𝑥∙43.    додали і відняли  +42−424.   𝑥2+2∙𝑥∙4+42 складається у формулу  𝑥+425. −42−3,5=-19,5розкрили велику дужку2𝑥+42−19,5= 2𝑥+42−39 

Номер слайду 17

Під час розв’язування деяких задач, пов’язаних з квадратним тричленом 𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄 буває зручно подати його у такому вигляді 𝒂(𝒙−𝒎)𝟐+𝒏, де m і n - деякі числа. Таке перетворення називають виділенням квадрата двочлена з квадратного тричлена.  Приклад 9. Дано квадратний тричлен −4𝑥2+24𝑥−20 . При якому значенні x набуває найбільшого значення? Знайдіть це значення. -4 винесли за дужки −4𝑥2+24𝑥−20=−4𝑥2−6𝑥+52.   6𝑥 подали у вигляді добутку 2∙𝑥∙33.    додали і відняли  +32−324.   𝑥2−2∙𝑥∙3+3 складається у формулу  𝑥−325. −32+5=-4розкрили велику дужку−4𝑥−32−4=−4𝑥−32+167. Якщо х=3,то вираз −4𝑥−32 дорівнює 0 , при всіх інших значеннях х він від’ємний, тому вираз −4𝑥−32+16 може набувати найбільшого значення 16 при х=3.  Розв’язання:−4𝑥2+24𝑥−20=−4𝑥2−6𝑥+5=−4𝑥2−2∙𝑥∙3++32−32+5=−4𝑥−32−4=−4𝑥−32+16. −4(𝑥−3)2≤0, при 𝑥=3. Тому при x=3 значення даного в умові тричлена дорівноє 16 і є для нього найбільшим. Отже, квадратний тричлен −4𝑥2+24𝑥−20 набуває найбільшого значення, що дорівнює 16, якщо 𝑥=3. Відповідь: 16, якщо x=3. 

Номер слайду 18

Тепер Ви знаєте такі 4 способи розкладання многочлена на множники Винесення спільного множника за дужки. Використання формул скороченого множення. Групування Розкладання квадратного тричлена на множники. Якщо 𝑥1 та 𝑥2 - корені квадратного тричлена 𝑎𝑥2+𝑏𝑥+𝑐  (𝑎≠0), то його можна розкласти на множники за формулою 𝑎𝑥−𝑥1𝑥−𝑥2.𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄=𝒂(𝒙−𝒙𝟏)(𝒙−𝒙𝟐),де 𝒂≠𝟎,     𝒙𝟏, 𝒙𝟐- корені тричлена 𝒂𝒙𝟐+𝒃𝒙+𝒄  

Номер слайду 19

1. Розкладiть на множники многочлен: б) в) г) 2. Скоротiть дрiб: б) Виконання усних вправа) а)

Номер слайду 20

3. Знайдiть коренi квадратного тричлена: б) в) г) 4. Заповнiть пропуски: б) а) а)

Номер слайду 21

5. Розкладiть на множники:6. Закiнчiть розв’язання прикладу. Виконання усних вправ. Скоротити дрiб:

Номер слайду 22

1. Скорочення дробiв. б) в) г) д) е) ж) з) и) Скоротiть дрiб: а) Виконання письмових вправ

Номер слайду 23

2. Розкладання на множники (вираз, який зводиться до квадратного тричлена шляхом замiни змiнних). б) в) г) а) Скоротiть дрiб:

Номер слайду 24

3. Логiчнi вправи та завдання пiдвищеного рiвня складностi для учнiв, якi мають достатнiй та високий рiвнi знань.б) в) г) а) 1) Скоротiть дрiб:

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.3
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.8
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Левадній Сергій Павлович
    Все супер, крім розміру шрифту.
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    3.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Савченко Тетяна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Отдатчикова Людмила Миколаївна
    Чіткий, послідовний виклад матеріалу з теми. Оформлення слайдів не відволікає від основної мети уроку.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
3 квітня 2022
Переглядів
1970
Оцінка розробки
4.8 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку