Презентація лекції з дисципліни агрохімія. Лекція 1."Вступ"

Міністерство освіти і науки України. Новомосковський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Курс лекцій з агрохіміїдля студентів спеціальності 201 «Агрономія»загальна кількість годин за навчальним планом - 135 із них аудиторні заняття - 96 зокрема Л – 46, ЛПЗ - 50 самостійна робота - 39 Викладач агрономічних дисциплін. Стрельцова С. Г.

Важливими в агрохемії є три проблеми: живлення рослин, родючість ґрунту і застосування добрив. О,студенти, підведіться!Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок,Починаємо урок

«Сміливо відповідай – таємниці живлення рослин пізнавай!»Девіз заняття

1. Завдання та перспективи ефективного застосування органічних і мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.2. Агрохімічне обслуговування сільськогосподарського виробництва і екологічні проблем3. Предмет і методи агрохімії, зв'язок з іншими науками4. Вклад українських вчених у розвиток агрохімії. Лекція 1 Вступ

агрохемія –наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення родючості ґрунтів, збільшення врожайності та поліпшення якості сільськогосподарських культур.агрохемія - наука, завданням якої є вивчення колообігу речовин у землеробстві і виявлення таких заходів впливу на хімічні й біологічні процеси, що відбуваються в ґрунті та рослині під впливом добрив, які сприяють підвищенню врожайності і поліпшенню якості сільськогосподарських культур.агрохемія

агрохемія — галузь науки, яка вивчає кругообіг речовин у системі «ґрунт — рослина — добрива», а також їх вплив на якість сільськогосподарської продукції та проблеми охорони довкілля в зоні ведення аграрного сектора. Загальна характеристика

Агрохімічні дослідження стосуються: Питань відтворення родючості ґрунтів;Високоефективного використання мінеральних, органічних добрив, мікроелементів на фоні інших засобів хімізації; Вивчення агрохімічної, економічної, енергетичної й екологічної ефективності добрив;Вивчення фізико-хімічних та агрохімічних власти-востей добрив; Вивчення організації системи хімізації галузей АПК;Вивчення управління агробіоценозами.

Основним завданням агрохемії є вивчення: колообігу речовин у землеробстві; виявлення їхнього впливу на хімічні процеси , що відбуваються в грунті,рослині і добриві РОСЛИНА ҐРУНТ ДОБРИВА Основоположник агрохемії Д. М. Прянішніков, московський вчений

-математиці;-фізиці;-хімії;-біології. Теоретичною базою для агрохемії як науки є фізіологія рослин, мікробіологія, ботаніка, ґрунтознавство, землеробство. Агрохемія має зв’язок з такими науками, як рослинництво, меліорація, захист рослин, селек-ція, насінництво, плодівництво, овочівництво тощо. Вивчення агрохімії базується на фундаментальних науках

Д. М. Прянішніков: «Агрономічна хемія не є щось паралельне з фізіологією рослин, ґрунтознавством, землеробством, а вона йде наче в поперечному напрямку , проникаючи в середину цих дисциплін і охоплюючи в кожній з них усе те, що підлягає дослідженню хемічними методами»Агрохемія є узагальненою дисципліною, що формує профіль спеціаліста – агронома агротехнолога-агрохіміка. Агрохемія ґрунтується на діалектичному методі пізнання , на вірогідних фактах,одержаних в результаті дослідів. Методи агрохімії:польові і вегетаційні досліди;діагностика ґрунту, рослин і добрив;агрохімічні, хімічні, фізіологічні, біохімічні та інші аналізи ґрунту і рослин. Дослідження агрохімічні є основою для розробки: практичних рекомендацій щодо застосування добрив; впровадження систем удобрення окремих культур в сівозмінах; комплексного окультурення грунтів;підвищення їх продуктивності; забезпечення сталості сільськогосподарського виробництва. Фундатор агрохемії

Діале́ктика (грец. διαλεκτική — «мистецтво сперечатись», «міркувати») — метод філософії, у загальному значенні вміння знаходження істини через раціональну дискусію між співрозмовниками із різними точками зору, у специфічному, характерному для філософії Гегеля та діалектичного матеріалізму — метод дослідження категорії розвитку. Слово «діалектика» походить із Стародавньої Греції завдяки популярності діалогів між Платоном та Сократом  — точніше: діалог між людьми, які намагаються переконати один одного, та який дав назву діалектичному методу у філософії. В історії філософії діалектика пройшла три стадії: наївна діалектика античності, ідеалістична діалектика німецьких філософів 18—19 століття, вершиною якої стала діалектика Гегеля, та «матеріалістична діалектика Маркса, Енгельса та Леніна». Своєю протилежністю діалектика оголошує метафізику. Діалектика як вміння вести дискусію відрізняється від риторики, оскільки робить акцент на логічних, а не емоційних аргументах, намагається знайти істину, а не переконати опонента. Свої версії діалектики мають й інші філософські школи: індуська, буддійська, єврейська, християнська філософії. Діалектичний метод пізнання

Хемія ґрунту і добрив;Добрива ; ґрунт та мікроорганізми;Застосування добрив під окремі рослини;Системи удобрення в сівозмінах;Методика агрохімічних досліджень;Основні розділи агрохемії:

Агрохемія розвивається під впливом вимог землеробства і покликана сприяти підвищенню його культури. агрохемія застосовує в своїх дослідженнях методику хімічного аналізу рослин, ґрунту й добрив, широко користується методами лабораторного і польового досліду, мічених атомів,використовує методику хімічного аналізу рослин, ґрунту й добрив, спектроскопії й хроматографії. Агрохемія є науковою основою хемізації сільського господарства

Початок вивченню круговороту речовин у землеробстві був покладений у 30-х рр. ХІХ ст. французьким ученим Ж. Буссенго. Він встановив, що  конюшина і люцерна здатні збагачувати ґрунт на азот http://amigurumia.ru/himija. Малюнок про те, як ставив свої досліди Буссенго. Він брав посудини з просмаженим піском, додавав туди золи насіння того виду рослин, над якими проводив дослід, і в цей ґрунт сіяв насіння. Посудину поміщав у плоску скляну чашу з сірчаною кислотою і прикривав великим скляним ковпаком. Сірчана кислота призначалася для поглинання здатного проникнути з повітря під ковпак аміаку…Зародження агрохімії

Заслуги Буссенго Жан Батіста перед людством. Jean Baptiste Dieudonné Boussingault) — (*2 лютого1802 — †11 травня 1887) — французький учений, один із засновників агрохімії, член Паризької академії наук (з 1839 р.). Досліджував живлення рослин. Першим почав вивчати колообіг речовин (у землеробстві). Довів, що всі рослини (крім бобових) беруть азот Нітроген із ґрунту, а бобові самі здатні нагромаджувати його. Довів, що вміст вуглецю Карбону в урожаї не пов'язаний з вмістом його в гною і, що джерелом вуглецю. Карбону для зелених рослин є вуглекислий газ повітря. Вивчав газообмін у рослин і тварин, вплив нітратів та фосфатів на розвиток рослин.

Justus von Liebig; *12 травня 1803 — †18 квітня 1873) — німецький хімік, президент Баварської Академіїі Наук (з 1860), один із засновників агрохемії. Розробив теорію мінерального живлення рослин, що сприяло розвитку виробництва мінеральних добрив і впровадження їх у землеробство. Вважав принципово можливим синтез будь-яких агрохімічних сполук. Поряд з цим припускав існування «життєвої сили». Сформулював Закон мінімуму, названий його іменем тобто закон Лібіха. Бочка Лібіха-демонструє Закон мінімуму

Лібіх також вважається одним з основоположників агрохімії і біохімії. Він обґрунтував теорію мінерального живлення рослин і створив наукові основи підвищення родючості ґрунту. Досліджував роль вуглекислого газу і зв'язаного азоту в фізіології рослин. Вивчав проблеми харчування, розробив деякі види дитячого харчування та м'ясні екстракти. Широко відома роль Лібіха як організатора науки. У 1824 він створив у Гессені першу в Німеччині навчальну лабораторію з хімії, де працювали вчені з різних країн. З наукової школи Лібіха вийшли А. Кекуле, А. Вюрц, А. Гофман, М. М. Зінін, О. А. Воскресенський та ін. Він заснував Аннали фармації (Annalen der Pharmacie) (1832), найстаріший хімічний журнал, який в рік смерті вченого був перейменований в Лібіховські аннали хімії та фармації (Liebigs Annalen der Chemie und Pharmacie), разом з Ф. Велером та І. Поггендорфом видавав Словник-довідник чистої та прикладної хімії (Handwrterbuch der reinen und angewandten Chemie, 1837–1856). Головні праці: Органічна хімія в її додатках до фізіології та патології (Die organische Chemie in ihrer Anwendung auf Physiologie und Pathologie, 1842), Посібник з органічного аналізу (Anleitung zur Analyse organischer Krper, 1837) і Природні закони землеробства (The natural laws of husbandry , 1865)Заслуги Юстуса фон Лібіха перед людством

Німецький агрохімік Г. Гельрігель остаточно встановив, що азот повітря засвоюють мікроорганізми, які живуть у бульбочках на коренях бобових рослин. Німецький учений Ю. Лібіх (1840) створив теорію мінерального живлення рослин, яка відіграла велику роль у розвитку уявлень про живлення рослин і про добрива. Видатні вчені - агрохіміки

Г. Гельрігель Видатні вчені - агрохіміки

Розвиток агрохемії зв'язаний з працями: О. М. Енгельгардта (1888) з використання фосфоритного борошна; Д. І. Менделєєва — ініціатор вивчення в ґрунтових умовах ефективності кісткового борошна, суперфосфату і вапна; А. Є. Зайкевича (1888), який запропонував рядковий спосіб внесення суперфосфату; П. А. Костичева (1884), автора першого посібника з агрохемії. Внесок українських вчених у розвиток агрохемії досить значний. Вчені з світовими іменами: П. А. Власюк, А.Є. Зайкевич, М. А. Єгоров, О.І. Душечкін,І. Л. Колоша, Б. М. Рожественський, О. Н. Соколовський, П. О. Дмитренко створив українську школу агрохеміків. Вчені - агрохеміки

Історія агрохімії

Власюк П. А. Українські вчені-агрохіміки

Душечкін О.І. Соколовський О. Н. Українські вчені агрохіміки

Гедройц Костянтин Каетанович Дмитренко П. О. Українські вчені агрохіміки

. В 1931 у складі Всесоюзної академії сіль-ськогосподарських наук організовано Всесоюзний науково-дослідний інститут добрив, агротехніки і агроґрунтознавства. Перед інститутом та іншими науковими установами було поставлено завдання вивчити ефективність мінеральних і органічних добрив у різних ґрунтово-кліматичних та виробничих умовах і на цій основі розробити принципи раціонального розміщення і застосування добривІсторія агрохімії

В Україні важливі агрохімічні дослідження були проведені на дослідних полях, на дослідних станціях, в університетах, вищих навчальних сільськогосподарських закладах і в науково-дослідних установах. Зокрема, було встановлено ефективність на чорноземах мінеральних добрив, особливо фосфорних, і вивчено динаміку поживних речовин у ґрунті. агрохемія в Україні

Було розв'язано важливі проблеми біологічної фіксації N в ґрунті; елементів живлення; вивчено склад гною, компостів і умови їх застосування; досліджено закономірності надходження до різних рослин поживних речовин.агрохемія в Україні

В Україні в 20 ст. вперше було встановлено, що цукрові буряки засвоюють поживні речовини протягом усього періоду вегетації. В УРСР спочатку для зони бурякосіяння, а тепер для всіх зон складено карти ґрунтів; вивчено ефективність зелених і різних форм мінеральних добрив; налагоджено виробництво гранульованого манганізованого суперфосфату; розроблено метод осолонцювання ґрунтів звичайними калійними солями і сильвінітом. Досягнення науки агрохемія

Велика увага приділяється гіпсуванню солонцюватих і вапнуванню дерново-підзолистих ґрунтів. Інститутом фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (тепер Інститут фізіології рослин Української академії сільськогосподарських наук) розроблено і запропоновано використання відходів буровугільної промисловості для регулювання живлення рослин;підвищення якості біологічно збагачених на азот компостів і звичайного гною. Досягнення науки агрохемія

Теоретичні моделі процесів живлення й удобрення сільськогосподарських культур. Теоретичні та практичні основи системи застосування добрив. Вивчення механізму засвоєння, трансформації поживних речовин ґрунту й добрив, розроблення методів і способів регулювання умов живлення, формування врожаю. Напрямки досліджень

Теоретичне обґрунтування агрохімічного забезпечення хімізації галузей АПК. Агрохімічне й екологічне обґрунтування процесів розроблення, використання та встановлення ефективності нових видів, форм добрив. Теоретичне й експериментальне обґрунтування впливу фізико-хімічних, агрохімічних та біологічних властивостей ґрунтів на врожайність, якість і збереження сільськогосподарської продукції. Напрямки досліджень

Теоретичне обґрунтування рівня ефективності добрив та інших засобів хімізації при їх тривалому застосуванні. Сортогенетичні, біологічні особливості живлення й удобрення сільськогосподарських культур. Розроблення та вдосконалення методів встановлення оптимальних норм добрив, прийомів програмування врожайності й оптимізації живлення рослин. Напрямки досліджень

Розроблення і вдосконалення методів агрохімічних досліджень і проведення агрохімічного, екологічного моніторингу ґрунтів. Розроблення теоретичних та експериментальних моделей для обґрунтування процесів відтворення родючості ґрунтів. Напрямки досліджень

Вивчення закономірностей, практичне здійснення формування екологічно стійких агроландшафтів. Виділення екологічно чистих регіонів і виробництво чистої продукції рослинництва. Розроблення нових та вдосконалення наявних агрохімічних методів зменшення вмісту радіонуклідів у ґрунті та їх надходження до сільськогосподарських рослин. Напрямки досліджень

На занятті дізнався(-лась)…Зрозумів, що агрохемія…агрохемія вивчає…Завдання агрохімії…Знаю українських вчених…Що демонструє трикутник Прянішнікова Д. М. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Зошити для самостійного вивчення принести2. Вивчити тему Вступ, стор.3-12, підр. Господаренко Г. М. агрохемія-К,Вища школа, 20133. Розробити карту пам’яті (mind map) на ТЕМУ: Історія агрохімії. Українські вчені агрохіміки (Фотопортрети вчених обов’язково ! Презентація обов`язково!)Підведення підсумків

Шановні, панове студенти, дякую за сумлінну СПІВПРАЦЮ!