Презентація "Леонід Глібов" (для дітей)

Леонід Глібов. «Лебідь, щука і рак»

Байка – невеликий, найчастіше віршований твір повчального характеру. Окрім моралі, котра є сигнальним маячком будь-якої байки, не менш важливою та впізнаваною її особливістю є алегорія.

  Алегорія- зображення одних предметів та явищ через інші. Персонажами у байках виступають тварини, рослини та речі, через яких байка, показує нас – людей.

Леонід Глібов. Життя і тварчість

Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком. Дитинство минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном. Леонід дуже любив всякі рослини. Вдома охоче доглядав за квітами, за що його прозвали "квітчастим королем”.

Коли слухав казки баби Одарки, Льоликові настільки виразно вимальовувались вдачі і звички тих лисиць, вовків, левів та інших звірів, що хлопчикові навіть здавалося, ніби тварини насправді думають і говорять, що серед них теж є добрі і злі, бідні й багаті.

Початкову освіту здобув удома: на сьомому році читати навчила мати, писати- пан Родзянко, місцевий священник- арифметики, латинської та грецької мов і Закону Божого. У 13 років хлопця віддали вчитися до Полтавської гімназії. ppt_x

Тут він починає писати вірші . 1847 року в Полтаві побачила світ книжечка "Стихотворения Леонида Глебова”.

Та з радістю прийшло й лихо: Леонід захворів. Він змушений був залишити гімназію й повернутися до батьків.1849 року вступає Глібов до Ніжинського ліцею вищих наук.

Надто нещасливо склалася для Глібова обставини. Раптово помер його батько. Довелося на цілий рік залишити навчання й знову жити в себе на хуторі. Невдовзі померла і мати. Закінчив ліцей Л. Глібов уже одруженим чоловіком і знаним байкарем у1855р. Л. Глібов любив дітей. Він якийсь час працював учителем історії і географії. Про нього залишилися спогади як про хорошого вчителя. Протягом 1890-1893 років байкар написав понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів для дітей.

Свої твори для дітей він підписував псевдонімом «Дідусь Кенир». Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку, через що сусіди прозвали Івана Назаровича «Кенир». Діти щоразу з нетерпінням чекали журнал «Дзвінок», аби прочитати нову баєчку Дідуся Кенира.

Хвороба серця й астма підірвали здоров'я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Помер 10 листопада 1893 р. Похований у Чернігові поблизу Троїцького монастиря. Залишив Глібов великий доробок: байки, вірші-загадки з відгадками, акровірші, які дуже подобаються дітям.

Пам’ять про видатного байкаря