Завдання уроку З”ясувати причини селянської реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні; охарактеризувати її основні положення та особливості здійснення; з′ясувати позитивні і негативні риси, визначити характер і значення реформи; ознайомитися з реформами 60-х – 70-х рр. ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні; Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв”язки, працювати з джерелами інформації; Цікавитися історією своєї Батьківщини
Прояви кризи феодальних відносин в Російській імперії. Занепад поміщицьких маєтків Посилення експлуатації селян Панування екстенсивних методів господарювання Наростання соціального напруження в суспільстві Посилення процесу відставання Росії від європейських держав - лідерів Гальмування розвитку капіталістичних процесів – стримування формування ринку вільної робочої сили,розвитку підприємництва
“ Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за потрібне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно, ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно саме собою почне ліквідовуватися знизу. Прошу вас, панове, подумати про те, як би здійснити це. Передайте слова мої дворянству для обмірковування.” Олександр ІІ 1. Чому, на вашу думку, Олександр ІІ визнає, що кріпосне право рано чи пізно треба скасувати?
На основі уривка навчального фільму “Неповна воля” визначте: Який орган було створено для підготовки реформи? Хто з відомих українських громадських діячів входив до комітету? Які були підходи до розв”язання аграрного питання дворянськими комітетами України? Коли було проголошено про скасування кріпосного права?
Причини селянської реформи Занепад феодально – кріпосницької системи та селянських господарств; Праця кріпаків була малоефективною та малопродуктивною; Розвиток товарно – грошових відносин; Занепад кріпосницької мануфактури та потреба у вільнонайманій праці; Економічна відсталість Росії в порівнянні з європейськими країнами; Поразка Росії в Кримській війні.
Правовий статус особисто вільних селян Пережитки кріпацтва в правовому статусі селян після реформи Селяни здобули особисті та майнові свободи; Поміщики втратили будь – які права на селян; Селяни отримали право укладати угоди, займатися торгівлею, промисловістю, володіти майном; Селяни мали право брати участь в органах місцевого самоврядування, переходити в інші стани, навчатися, проходити службу; Селяни стали вільними; Селяни сплачували подушний податок до 1866 р.; Відбували рекрутчину; До 1904 року до селян застосовували тілесні покарання; Протягом 9 років після оголошення реформи селянин не мав права відмовитися від наділу, а значить залишити село; Селяни залишалися “нижчим станом”.
Селянські наділи Чи могли поміщики звільнити селян без землі? Селяни чорноземних районів отримували 3 – 5 десятин землі; Селяни нечорноземних районів отримали 4 – 7 десятин землі. Селяни виділені земельні наділи повинні були викупити. На Лівобережжі та Степовій Україні селяни втратили 30% землі, яку забрали на користь поміщикі. На Правобережжі селяни отримали більші розміри земельних ділянок і для них було відмінено тимчасовозобов”язуючий стан.
Розміри викупних платежів, нарахованих на селян українських губерній. Губернії Сума викупних платежів за 49 років, млн.крб У скільки разів викуп перевищував ринкову ціну землі? Чернігівська 54,6 4,5 Полтавська 49,4 5,6 Київська 110 3,7 Подільська 101 2,5 Херсонська 33,2 5,8 Таврійська 3,5 7,4 На основі даних таблиці: Охарактеризуйте викупну операцію. Наскільки справедливою були викупні операції?
“Плюси” та “мінуси” селянської реформи 19 лютого 1861 року. Позитивні риси селянської реформи: Негативні риси селянської реформи: Удосконалення форм землеволодіння. Особисте звільнення селян і перетворення їх на верству власників. Формування товарно – грошових відносин у сільському господарстві. Впровадження нових досягнень агротехніки й тваринництва. Поглиблення спеціалізації регіонів. Поява вільної робочої сили, що стимулювало фабрично – заводське виробництво. Збереглись феодальні пережитки у вигляді поміщицького землеволодіння. Масові міграції українських селян в пошуках вільних земель. Селяни не отримали землю у повну власність. Зберігалось малоземелля селян. Залишались “тимчасово зобов’язані” відносини до 1881 року.