Презентація: Лімфатична система та органи імуногенезу

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА І ОРГАНИ ІМУНОГЕНЕЗУ

ОСОБЛИВОСТІ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИЛімфатична система є частиною судинної системи і є ніби додатковим руслом венозної системи. До лімфатичної системи належать:лімфатичні капіляри,лімфатичні судини,лімфатичні стовбури,лімфатичні протоки,лімфатичні вузли. Всі вони наповнені лімфою.

ФУНКЦІЇ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИочисна: лімфатичні капіляри очищують тканини від продуктів, які не можуть проникнути в кровоносні капіляри (високомолекулярні білки, чужорідні частинки, зруйновані клітини);евакуаторна: ці частини евакуюються в лімфатичні судини, які проходять через лімфатичні вузли;

ФУНКЦІЇ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ3) бар′єрна: в лімфовузлах частина цих речовин затримується, відфільтровується. Лімфатичні вузли є активним біологічним фільтром, де затримуються і знешкоджуються приблизно 90% всіх чужорідних часток;4) імунозахисна: продукуються лімфоцити та антитіла;5) депонуюча: в лімфатичних вузлах може депонуватися лімфа;6) лімфоутворююча.

БУДОВА ЛІМФАТИЧНИХ КАПІЛЯРІВ, СУДИН І ВУЗЛІВЛімфатичні капіляри – це початкова ланка лімфатичної системи. Вони є у всіх органах і тканинах людського тіла, крім очного яблука і деяких інших органів.

ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ Лімфатичні судини утворюються від злиття капілярів. Відкритий клапан. Ендотеліальні клітини. Напрямок току лімфи. Закритий клапан. Рідина заходить до лімфатичного капіляра

ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИЛімфатичний вузол — орган імунної системи, що формується в місцях злиття декількох лімфатичних судин в різних ділянках організму. Лімфатичні вузли містять лімфоцити та інші клітини імунної системи. Лімфатичні вузли є бар'єром інфекції та метастазів злоякісних утворень. Зовнішнім проявом цих процесів є збільшення лімфовузлів.

ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИкапсула;трабекула (тонкі перекладинки);синус;кіркова речовина;фолікули;приносні лімфатичні судини;виносні лімфатичні судини;мозкова речовинаворота лімфатичного вузла.

ЛІМФАТИЧНІ ПРОТОКИЄ дві лімфатичні протоки: права і груднагрудна лімфатична протока збирає лімфу від ¾ тіла: від нижньої половини тіла, лівої половини голови, шиї, грудної клітки та розміщених тут органів і від лівої руки.права лімфатична протока збирає лімфу від ¼ тіла людини: від правої половини голови, шиї, грудної клітки та розміщених тут органів та від правої руки.

НАЙКРУПНІШИМИ ЛІМФАТИЧНИМИ СТОВБУРАМИ Є: лівий і правий яремний — від голови та шиї; лівий і правий підключичні — від верхніх кінцівок; поперековий — від нижніх кінцівок; лівий і правий бронхо- середостінний — від органів грудної порожнини.

ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН І ВУЗЛІВВ лімфатичній системі лімфа тече в більшій частині тіла (в тулубі та кінцівках) проти сили тяжіння і тому, як і в венах, повільніше ніж в артеріях. Баланс крові в серці досягається тим, що венозне русло доповнюється лімфатичним. Глибокі та поверхневі лімфатичні судини. Поверхневі лімфатичні судини формуються з лімфатичних капілярів шкіри та підшкірної клітковини й розміщуються поблизу підшкірних вен.

В рухомих місцях тіла, поблизу суглобів, лімфатичні судини розгалужуються і знову з'єднуються, утворюючи колатеральні шляхи, які забезпечують неперервність протікання лімфи при зміні положення тіла, навіть коли при згинанні чи розгинанні в суглобах окремі лімфатичні судини перетискаються. Лімфатичні вузли соматичні розміщуються в рухомих місцях (на згинальній поверхні суглобів), що сприяє руху лімфи. Наприклад, в пахвовій ямці та лікті в пахвинній ділянці, в підколінних ямках, в шийному і поперековому відділах хребта. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН І ВУЗЛІВ

нутрощеві лімфатичні вузли лежать біля воріт органів.найбільші групи лімфатичних вузлів це такі: на нижній кінцівці – підколінні та пахвинні; на верхній кінцівці – ліктьові та пахвові; на голові та шиї – потиличні, завушні, привушні, заглоткові, лицеві, піднижньо-щелепні і підпідборідні. Лімфатичні вузли розташовані також в порожнині таза і на його стінках, в черевній та грудній порожнинах і на їх стінках. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН І ВУЗЛІВ

ІМУННА СИСТЕМАДо імунної системи належать органи та тканини, що забезпечують захист організму від чужорідних клітин і речовин, які потрапили ззовні або утворились в організмі. червоний кістковий мозок; загруднинна залоза (тимус); лімфатичні вузли; селезінка; скупчення лімфоїдної тканини в стінках порожнистих органів травної та дихальної систем (мигдалики, лімфоїдні вузлики червоподібного відростка і клубової кишки і поодинокі лімфоїдні вузлики).

{AEDB3 B99-4040-487 D-9812-11 BA1887 A311}Назва ФункціїКістковий мозок. Кровотворний орган, розвиток лейкоцитів. Тимус Диференціація Т-лімфоцитів. Мигдалики Знищують мікроорганізми, утворюють антитіла і В-лімфоцити. Лімфатичні вузли. Збагачують лімфу лімфоцитами та позбавляють сторонніх часток. Селезінка Видаляє застарілі формені елементи крові, виробляє антитіла, захоплює та знищує віруси, бактерії. Апендикс Захищає кишечник від інфекції та онкологічних захворювань, спеціалізація В-лімфоцитів.

Імунна система та її органи. Тимус. Селезінка. Мигдалики. Лімфатичні вузли. Кістковий мозок

ДО ЦЕНТРАЛЬНИХ (ПЕРВИННИХ) ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ: тимус; червоний кістковий мозок. Органи імунної системи розміщені в певних місцях: на межі середовищ поселення мікробіоти, в ділянках можливого вторгнення в організм чужорідних утворів.

До центральних органів імунної системи відносять загруднинну залозу або тимус. В ній зі стовбурових тканин, які утворились в кістковому мозку, дозрівають тимус-залежні лімфоцити – т-лімфоцити. Тимустимус

Залоза внутрішньої секреціїВ ній відбувається дозрівання і «навчання» Т-лімфоцитів, які після цього набувають здатності розпізнавати певні антигени. Дуже активно працює у людей у молодому віці, а потім знижує свою активність.тимус. Тимус

Червоний кістковий мозок. Органом кровотворення у людини є червоний кістковий мозок, який у дорослої людини міститься в губчастій речовині плоских кісток, в тілах хребців, в епіфізах (головках) трубчастих кісток, в кістках зап′ястка і заплесна.

Червоний кістковий мозок складається з ретикулярної тканини та стовбурових кровотворних клітин. Стовбурові клітини багатократно діляться (до 100 разів), в результаті чого утворюють самопідтримувану популяцію. В кістковому мозку зі стовбурових клітин шляхом складних перетворень утворюються формені елементи крові – еритроцити, лейкоцити й тромбоцити та поступають у кровоносне русло. Зі стовбурових клітин утворюються також клітини імунної системи: лімфоцити та плазмоцити, які потрапляють у кров, а потім – в лімфу. Червоний кістковий мозок

Червоний кістковий мозок

ДО ПЕРИФЕРІЙНИХ (ВТОРИННИХ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ: мигдалики; лімфатичні вузли в стінках порожнистих органів і дихальної системи; селезінка.

Глотковий мигдалик. Трубні мигдалики. Піднебінні мигдалики. Язиковий мигдалик. Вони оточують початкові відділи травного каналу і дихальних шляхів. Утворюють лімфоїдне кільце Пирогова-Вальдейєра. Мигдалики. Розпізнають мікроорганізми, які потрапляють в організм людини через рот і ніс, та розпочинають боротьбу з ними.

Лімфатичні вузли. Розташовані у слизовій оболонці та в підслизовій основі порожнистих органів. Особливо багато їх скупчено в червоподібному відростку (апендиксі) – до 600-800 у дітей і підлітків. Поодинокі лімфоїдні вузлики (фолікули) є в стінках глотки, стравоходу, шлунка, тонкої кишки, товстої кишки, жовчного міхура, гортані, трахеї, бронхів.

Лімфатичні вузли. Формуються в місцях злиття кількох лімфатичних судин і є бар'єром для поширення інфекцій в організмі.

задній кінець;верхній край;ворота селезінки;селезінкова артерія;селезінкова вена;нижній край;передній кінець. Селезінка

Селезінкакапсулатрабекуласудинні пазухичервона пульпапервинний фолікулкрайова зонапериарте-ріолярна лімфоїдна обгорткабіла пульпазародковий центрвенаартерія

Селезінка. Найбільший орган імунної системи. Активно виробляє лейкоцити та бере участь у знешкодженні мікроорганізмів та небезпечних речовин у крові, яка через неї проходить. Осередком утворення лейкоцитів є також кістковий мозок.

Імунітет – це здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність.

Імунна реакція (імунна відповідь) – це сукупність процесів в організмі, які виникають у відповідь на появу чужорідних біологічних молекул – антигенів.

Імунітет. Клітинний Гуморальний. Забезпечується Т-лімфоцитами, які мають на поверхні своїх мембран рецептори, здатні розпізнавати певний антиген. Фагоцитоз. Забезпечується В-лімфоцитами, які мають на поверхні своїх мембран рецептори, здатні розпізнавати певний антиген. Антитіла.

Антитіла — це білкові молекули, що утворюються в організмі у відповідь на дію антигенів і мають властивість вступати з ними у взаємодію. Антигени — це молекули білків чи полісахаридів, здатні спричиняти імунну відповідь, що виявляється в утворенні антитіл. Імунітет — здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення. Види імунітету. Природний Штучний. Вроджений (антитіла присутні з дня народження)Набутий(виробляється після перенесення інфекційних захворювань)Активний(внаслідок щеплення, вакцинація)Пасивний(після лікувального щеплення, сироватка з готовими антитілами)

Види імунітетуІмунітет. Штучний. Природний

Природний пасивний імунітет. Виникає під час передачі утворених антитіл від однієї людини до іншої. Цей вид імунітету забезпечує короткочасний захист від інфекції

Штучний пасивний імунітет. Створюється штучно, шляхом ін'єкції готових антитіл від однієї людини до іншої. Для його забезпечення використовують сироватку, виділену з крові тварин. Цей вид імунітету забезпечує короткочасний захист від інфекції.

Природний активний імунітет. Цей вид імунітету забезпечує захист від інфекції протягом тривалого часу. Виникає внаслідок перенесеного захворювання. При цьому організм виробляє власні антитіла, які зберігаються протягом життя і забезпечують швидку реакцію організму в разі повторного інфікування.

Штучний активний імунітет. Створюється штучно, шляхом введення в організм невеликих кількостей антигенів у вигляді вакцини – убитого або послабленого збудника захворювання. Цей вид імунітету забезпечує захист від інфекції протягом тривалого часу.

ВАКЦИНИ — імунобіологічні препарати з бактерій, вірусів або продуктів їх життєдіяльності, які застосовуються для активної імунізації людей і тварин з метою специфічної профілактики та лікування захворювань. СИРОВАТКА — біологічний препарат антитіл, що виробляється з крові тварин, які вже мають або яким штучно виробили імунітет до захворювання. Сироватка містить антитіла проти певних антигенів збудника, її готують з плазми крові імунізованих тварин. АЛЕРГЕНИ — речовини, які спричиняють алергічні, реакції в організмі. Алергени поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх алергенів (екзоалергенів) відносять деякі харчові продукти (яйця, шоколад, цитрусові), різні хімічні неорганічні речовині, запахи (квітів, парфумів), лікарські препарати. Внутрішні алергени (ендоалергени) — власні тканини організму, переважно з видозмі­неними природними властивостями, що виникають внаслідок утворення токсичних речовин при певних патологічних процесах.

СНІД — це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана вірусом, що відбувається на III—IV клінічних стадіях інфекції.  Вірус імунодефіциту людини, або ВІЛ  — два види вірусів, хазяїном яких є людина.використання нестерильних інструментіввагітністьгодування груддюпереливання кровітрансплантація органівнезахищений секс