У ХІХ СТОЛІТТІ ВВАЖАЛИ, ЩО СВІТ РУХАЄТЬСЯ ВПЕРЕД ШЛЯХОМ ПРОГРЕСУ, ЩО НЕВДОВЗІ БУДЕ НАЗАВЖДИ ПОКІНЧЕНО З НЕВІГЛАСТВОМ І СТРАЖДАННЯМ, ДУХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ РОЗКРИЄТЬСЯ ПОВНОЮ МІРОЮ. ПИСЬМЕННИКИ ПРАГНУЛИ, ЩОБ ЛІТЕРАТУРА УВІБРАЛА В СЕБЕ ВСЮ ПОВНОТУ ЖИТТЯ І ЩОБ ГЕРОЙ ВИРАЖАВ БАГАТСТВО ДУШЕВНОГО СВІТУ І ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ ОСОБИСТОСТІ.
Пом'якшення клімату, бурхливий розвиток науки і техніки позначилися на всіх сферах життя і мистецтва. Вихід людини в космос, що змусило світ замислитися над долею цивілізації. Крах соціалістичної системи, що призвело до зміни географічних та економічних кордонів, пошуків нових засад співіснування різних держав. Духовне піднесення заступив трагізм загрози екологічної кризи та ядерної катастрофи. Цивілізація почала поглинати особисті інтереси. Негативний вплив на моральний стан суспільства. Знеособлення та відчуженість людини
— ознайомитеся з літературними творами доби; - дізнаєтеся про глобальні зрушення у світовій літературі й культурі;— з’ясуєте, чим класичне мистецтво відрізняється від масового;— відкриєте для себе особливості роману-антиутопії в жанрі наукової фантастики. ВИВЧАЮЧИ РОЗДІЛ «ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ СТ.», ВИ:-зрозумієте, який смисл вкладають у поняття «художня якість» твору мистецтва.
ЦЕЙ ЧАС МОЖНА ПОРІВНЯТИ ХІБА ЩО З ТАКИМИ ЗЛАМНИМИ ЕПОХАМИ В ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВА, ЯК ПЕРЕХІД ВІД АНТИЧНОСТІ ДО СЕРЕДНІХ ВІКІВ І ВІД СЕРЕДНІХ ВІКІВ ДО ВІДРОДЖЕННЯ. І СМІЛИВІ НОВАТОРИ, І РЕВНИТЕЛІ ТРАДИЦІЙ — ТИПОВІ ПОСТАТІ ДЛЯ ЛІТЕРАТУРИ ДОБИ. У ЦЕЙ ЧАС ВІДБУВАЛАСЯ СПРАВЖНЯ РЕВОЛЮЦІЯ У МИСТЕЦЬКОМУ МИСЛЕННІ Й СВІДОМОСТІ. НАРОДЖУВАЛОСЯ НОВЕ РОЗУМІННЯ МИСТЕЦТВА І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З БУТТЯМ ЛЮДИНИ. XX століття — доба незнаних в історії людства відкриттів і парадоксів, злетів і падінь, класичного мистецтва й масової культури.
Масова література розважальна й дидактична белетристика, яка друкується великими накладами і є складовою «індустрії культури»Їхні типові ознаки Використовуючи стереотипи масової свідомості й стратегію завоювання публіки, такі твори передбачають спрощене, комфортне читанняпригодницький або романтичний сюжетзовнішня напружена динаміка і часто щасливий фінал — «хеппі-енд»бульварні, любовні, детективні, кримінальні романи (бойовики), жанри коміксу, трилера, фантастичні романи, фентезі.
Герой літератури постмодернізму - людина, що загубилась у повсякденному бутті, втратила зв'язок із Всесвітом, гостро переживає власну відчуженість і втрату духовних орієнтирів. Вона не відає, куди йти, у що вірити, навіть про що думати й що відчувати, оскільки її думки й почуття здеформовані під впливом трагічної дійсності.
Наукова фантастика. Письменники-фантасти намагаються усвідомити загальні тенденції розвитку цивілізації, показати вплив наукових досягнень на життя людини, попередити про небезпечність перетворення особистості на "гвинтик" державної машини, про відповідальність людства за долю Всесвіту.
ЖАНР НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ, ЯКИЙ У СВОЇХ КРАЩИХ ЗРАЗКАХ ПОЄДНУВАВСЯ З ПРОГНОСТИКОЮ (ПРОГНОЗАМИ НА МАЙБУТНЄ) ТА АНТИУТОПІЄЮ. ПИСЬМЕННИКИ-ФАНТАСТИ НАМАГАЛИСЯ ОСЯГНУТИ ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ПОКАЗАТИ ВПЛИВ НАУКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ НА ЖИТТЯ ЛЮДИНИ, РОЗМІРКОВУВАЛИ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЛЮДСТВА ЗА ДОЛЮ ВСЕСВІТУ. ФАНТАСТИЧНА ОПОВІДЬ ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ НАБУВАЛА СИМВОЛІКО-АЛЕГОРИЧНОГО ХАРАКТЕРУ, МІСТИЛА ШИРОКІ ФІЛОСОФСЬКІ УЗАГАЛЬНЕННЯ.
"ТЕАТР АБСУРДУ"Він об'єднав драматургів за певними типологічними ознаками, а саме: відсутність місця й часу дії, руйнування сюжету і композиції, ірраціоналізм, сплав трагічного і комічного. У драмі "театру абсурду" нічого не відбувається, а те, що діється, - абсурдне й незрозуміле, - чиниться невідомо чому й задля чого. Значним явищем театрального авангарду другої половини XX ст. став так званий "театр абсурду".
Інтелектуалізація літератури другої половини XX ст. виявляється в посиленні уваги до складних філософських проблем (людина і світ, природа і цивілізація, техніка і культура, прогрес і мораль тощо), а також у схильності персонажів, оповідача, ліричного героя до розумових рефлексій, самоаналізу, у розбитті драматизму процесу мислення, у тяжінні до певних розумових абстракцій.
"НОВИЙ РОМАН" У другій половині XX ст. розвивається "новий роман" ("антироман"). Антироман - жанровий різновид французького модерного роману 1940-1970-х pp. Представники цього жанру відтворювали розірвану свідомість особи, стан її почуттів та вражень. В антиромані НЕМА "відображеної дійсності", комфорту, сюжетних колізій, зав'язки чи розв'язки, нема героя; його вмотивованих вчинків, емоцій. В естетиці антироману важливе місце посідають прийоми безгеройної та безфабульної розповіді. Кожний із письменників використовує свою манеру письма, вдаючись то до зображення містичної влади речей над людьми.
Основні тенденції сучасного літературного процесу: Перехід від заідеологізованих схем «соціалістичного реалізму» до пошуку нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності. Гостра постановка проблем вибору, повноцінного існування нації і свободи індивідуальності. Піднесення ролі народного слова в розвитку нації. Мистецтво – поза політикою. Поява нових форм художнього мислення, форм й структури творчості. Повернення заборонених тоталітарним режимом літературно-мистецьких надбань минулих епох як створення нового погляду на історію.
«451° за Фаренгейтом» - це книга, що описує життя людей постіндустріального суспільства, де панує повний контроль суспільства урядом. Читання книг – це найбільший кримінальний злочин, який безпощадно карається державою, пожежники - покликані розпалювати вогонь. 451° за Фаренгейтом – температура, за якої горить папір – температура суспільного настрою та сердець мешканців антиінтелектуального світу
Роман «451 ° за Фаренгейтом» - це антиутопія(грец. ού + τόπος — «місце, якого немає») -- художнє зображення ідеального чи наближеного до нього суспільного устрою. Утопія Антиутопіязображення у художній літературі чи кінематографії небезпечних наслідків, пов'язаних із експериментами над людством задля його «поліпшення», певних, часто принадливих, соціальних ідеалів, антитеза утопії.
Люди не мають ніяких цінностей. Ніхто немає свого обличчя. Людина як паперова серветка: в неї висякуються, зминають, викидають. Людину, яка відрізняється від інших, відправляють до психіатра. Вони не мають часу одне для одного. Люди ображають одне одного, вбивають. Не мають відчуття відповідальності. Ні про що не говорять, тільки про марки автомобілів, моди, плавальні басейни, дивляться телевізор, в музеї не ходять. Будь якої хвилини може бути оголошена війна. Порушують спокій реактивні бомбардувальники. Цивілізація
В дитячі садки забирають дітей мало не з колисок, щоб не було впливу на виховання дітей (знищують небажані прояви ще в зародку). Термін навчання в школах скорочується, дисципліна знижується, філософія, історія, мови скасовуються. Люди мало читають, твори зводяться до переказу, переказ переказу, витяг з переказу. Школи почати випускати бігунів, стрибунів, плавців, автогонщиків, льотчиків, механіків, ремісників замість дослідників, критиків, учених і людей мистецтва. Освіта, виховання
Міста перетворилися на туристські табори люди – на орди кочівників. Дороги переповнені людьми, всі кудись поспішають, байдуже куди. Багато різних дрібних угрупувань в цивілізації (стережіться образити котре-небудь із них) Зникли веранди та садки біля будинків, крісла-гойдалки, щоб люди не мали часу сидіти і нічого не робити, вони повинні постійно рухатися. Міста, будинки
Книжки викликають страх у людей в романі Бредбері. Вони прагнуть їх знищити. Які властивості книжок роблять їх небезпечними для людей неосвічених, байдужих, інфантильних?Заповни «папірус» Обов’язково прочитай роман Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом» Поміркуй (домашнє завдання)«НЕБЕЗПЕКА» КНИЖОК1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.