Презентація "Літературна казка. Казки Пушкіна"

це казка, що є результатом творчості певного письменника, автора

Фольклорні казки Літературні казки Створені народом і відображають народні уявлення та ідеали Для них характерне чітке розмежування героїв на позитивних та негативних Дія в них відбувається в умовному казковому часі і просторі Створені конкретним автором, присутність якого відчувається в тексті (у його ставленні до героїв, оцінках подій тощо) О.С.Пушкін, Г.К. Андерсен, Ш.Перро, В.Гауф, О.Вайльд, А.Ліндгрен, С.Маршак, Ю Олеша, Дж. Ролінг. Для них характерне складне поєднання вад та чеснот у характері героя, які більшою мірою, ніж у фольклорних казках, наближені до життя Часто в них вказуються конкретний час та конкретне місце подій.

Казка Народна Літературна 1. Автор – колективний (народ). 2. існує в усній формі. Народні казки записані збирачами пізніше створення. 3. Текст має варіанти. Оповідач казок може вносити зміни. 4. Образ героя гранично типізований (герой – тип, схема. Головне в ньому – його функція в казці: богатир, нечиста сила, злодій, помічник…) 5.Передається від оповідача оповідачу, адресована слухачеві. 6. Набір сюжетів обмежений. 7. Час і місце виникнення для більшості губиться в сивій давнині, визначити неможливо. 8. Оповідач казок – творець і виконавець епічних творів, частіше намагається не створити, а передати і доповнити почуте від когось. Використовує традиційно – виражальні засоби. 1. Творець – конкретна особа, авторство особисте. 2.Створюється в писемній формі. 3.Варіантів немає текст канонічний (не можуть бути внесені довільні зміни). 4.Образ героя індивідуальний, має риси, властиві тільки йому. 5. Створюється письменником, адресована читачу. 6. Число варіантів будь-яких мотивів сюжету нічим не обмежене. 7. Час і місце створення казки відомі або визначаються досить точно за ознаками, прикметами часу в тексті. 8. Письменник – автор, творець, має власне бачення світу і втілює це бачення в художніх образах властивими лише йому засобами і на відповідному матеріалі.

Олександр Сергійович Пушкін 1799 - 1837 “Чудотворець”, гордість Росії, “сонце російської поезії”, невмирущий геній.

Идея: восхищение сказочным миром Тема: Описание чудесного сказочного мира

«Свет мой, зеркальце! Скажи да всю правду доложи: я ль на свете всех милее, всех румяней и белее?» «Царевна хочет выйти к ней и хлеб взяла, но с крылечка лишь сошла, пес ей под ноги – и лает, и к старухе не пускает.»

К красну солнцу наконец обратился молодец И с невестою своей обвенчался Елисей

“Петушок с высокой спицы стал стеречь его границы. Чуть опасность где видна, верный сторож как со сна шевельнется, встрепенется, к той сторонке обернется и кричит: «Кири – ку ку. Царствуй, лежа на боку.» «Вдруг шатер распахнулся… и девица, шамаханская царица, вся сияя, как заря, тихо встретила царя (Дадона)»

Отпустил он рыбку золотую и сказал ей ласковое слово… Воротился старик ко старухе: у старухи новое корыто. «Глядь : опять перед ним землянка; на пороге сидит его старуха, а перед нею разбитое корыто.»

«Три девицы под окном пряли поздно вечерком. «Кабы я была царица,- говорит одна девица,- то на весь крещеный мир приготовила бы пир» «Смотрит – видит дело лихо: бьется лебедь средь зыбей, коршун носится над ней… Но как раз стрела запела, в шею коршуна задела.»

«под елью белка, она песенки поет, да орешки все грызет, а орешки не простые, все скорлупы золотые, ядра – чистый изумруд» «И останутся на бреге тридцать три богатыря, в чешуе златой горя, все красавцы молодые, великаны удалые, все равны ,как на подбор, с ними дядька Черномор»

Рима – повтор звуків, які пов’язують закінчення двох або більше рядків у поетичному творі. Наприклад, зелений – учений, нім – тім, тужить – служить.

ння Ритм – упорядковане чергування наголошених і ненаголошених складів у рядку.

«Делать нечего – черти собрали оброк да на Балду взвалили мешок.» «Пред ним живая голова. Руслан с презреньем оглянулся, браздами удержал коня и с гордым видом усмехнулся.»

Василь Андрійович Жуковський “Спляча красуня”

Михайло Юрійович Лермонтов “Ашик – Керіб” (турецька казка).

Антоній Погорєльський “Чорна курка, або Підземні жителі”

Володимир Федорович Одоєвський “Містечко в табакерці”

Сергій Тимофійович Аксаков “Пурпурова квітка”