Презентація "Лялька-мотанка"

Мо́танка (ля́лька-мо́танка, ку́кла) — зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від укр. мотати. Вважається, що у давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів.

На сучасному етапі народні майстрині, що перебувають під впливом ідей неоязичництва, намагаються давно втратити своє обрядово-магічне значення,сакралізувати мотанки. Іноді відродження народної іграшки супроводжується процесом поширення язичницьких вірувань, які давно втратили своє обрядово-магічне значення.

Іграшка завжди була пов'язана з грою. Як і гра, вона є відображенням своєї епохи. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки, оскільки розвиток матеріальної основи суспільства, його духовної культури позначається не лише на змісті дитячих ігор, а й на тематиці та формах іграшок. Перші іграшки, знайдені під час розкопок дитячих поховань, були дуже подібними до знарядь праці, предметів побуту, їх виготовляли з найпростіших природних матеріалів з метою оволодіння дітьми навичками майбутньої діяльності. Як стверджує дослідник історії української народної іграшки О. Лялька сприймалася як жива істота та дарунок, що оберігав життя людини. Тому тривалий час вона не використовувалася як іграшка. Лялька набула ігрового значення лише тоді, коли суспільство зрозуміло, що дітей треба виховувати за допомогою тих речей, що їх оточують. На Волині лляними ляльками гралися, в інших регіонах – солом’яними. Але всіх українців об’єднували ляльки-мотанки або вузликові ляльки. Материнські руки “на здоров’я й щастя” мотали їх для своїх донечок. Віддавна лялька-мотанка вважалася ритуальною — матері робили їх для своїх дітей, а нареченим дарували, щоб діти народжувалися. Часто у мотанок немає обличчя  — їх не вишивали, щоб не вселився злий дух. Навіть часто така лялька-мотанка з чисто ігрової переходила в ритуальну. Дитина, коли хворіла, давали їй гратися. Вважалося, що хвороба переходила на ляльку з дитини, тоді її спалювали, і таким чином лікували.

Обрана тема цікава тому, що лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась. Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає.Мотанка є втіленням добра і лагідності, посередником між бабусею та онукою, старшим та молодшим поколінням. Тому в ній, зробленій нашвидкоруч, щоб заспокоїти, зайняти дитину, чи виготовленій старанно, як подарунок на свято, закладений родовий, етнічний фактор любові і сподівань, віри в добро та захист від злих сил. успадковуються доньками від матерів та зберігаються до часу народження першої дитини. Кожна лялечка була індивідуальним витвором майстра, несхожим на інших ляльок. За призначенням ляльки діляться на обрядові, оберегові, ігрові, авторські художні ляльки та сувенірні промислові ляльки. нерозлучники Обрядові Зольна

Оберегові лихоманка десятиручка

Завдання проекту: ознайомлення з історією народної ляльки; виготовити сувенірну ляльку мотанку в народних традиціях; організувати виставку ляльки мотанки; створити презентацію ляльки та розробити рекламу.

Ігрові Куватка Зайчик на пальчик

Сувенірні промислові ляльки, пов'язані з соціальними стандартами і попитом на ринку.

Авторські художні ляльки відображають особливості індивідуального відношення автора до навколишнього світу стан його душі- це коли лялька стає предметом мистецтва.

Оригінальна авторська робота. Іграшка з полотна. На ляльці світла вишита сорочка, під’юпник, запаска (фартушок вишитий), намисто, віночок(з квітів,оздоблений тоненькими стрічками). Тканина досить цупка.

Її називають Любавою. Дуже яскрава лялька. Такі мотанки у своїй образній основі є втіленням добра й лагідності. Вона вдягнена у сорочку, спідницю, на поясі маленька стрічка, віночок з квітів на голові. Одяг прикрашений вишивкою, стрічками. У руках тримає корзинку з квітами.

Лялька - мотанка з дітьми. На ляльці хустина, сорочка, під'юпник, фартух, намисто, в'язана сумка, на поясі стрічка. Діти одягнені в полотно і перев'язені стрічками.

Найретельніше готували ляльку для нареченої та напередодні народження дитини. Таку мотанку вбирали дуже гарно. Хочеш бути нареченою – зроби лялечку-наречену, уяви, що це ти стоїш по-весільному вбрана, а поруч тебе чоловік-красень (можливо, вже й є який на думці), і гості зібралися, щоб привітати вас із цією подією. Ось така магія. Поки робитимеш лялечку, уявиш все так, наче це відбувається насправді. Саме це й запустить механізм втілення мрії. Лялька - мотанка одягнена у весільне плаття, на ній віночок та намисто. У руках букет квітів.

Лялька одягнена у платтячко червоного кольору,тому що червоний колір -символ крові й вогню, бо це - гарячий колір. У ньому - всі сторони життя: з однієї - повнота життя, свобода та енергія; з іншої - ворожнеча, помста й агресивність.Фартушок, намисто, віночок,стрічки. Усі елементи одягу є оберегами: фартушок символізує працьовитість, стрічка символізує зв'язок з природою,намисто уособлює достаток,віночок символізує святу душу безсмертя, тайна продовження роду, його квітучість та багатство. А тому вінки з живих квітів пасують тільки молодицям. Хрест- то символ життя.

Мене звісно зацікавили ці ляльки,привернули до себе увагу,тому все таки я вирішила її зробити,якщо вас також,то схема виготовлення ляльки наведена нище: Послідовність виготовлення ляльки-мотанки

Виготовлення голови і тіла ляльки-мотанки

В Україні майстрині з різних містечок завжди показують свої лялечки на виставку зацікавлюючи людей своїм талантом,а давайте і ми глянемо на ці чудові таланти затамувавши подих:

Черкаська область ХХ ст.

Львівська область

Мотанки з Коломиї

Київська область

Харківська область

Сумська область

Висновок. Під час виконання проекту ми ознайомились з народною лялькою і у нас виник інтерес і бажання навчитися мистецтву виготовлення ляльок. Ми ознайомилися з історією виникнення традиційних народних ляльок; вивчили класифікацію ганчіркових ляльок і ознайомились з матеріалами, що використовуються для їх виготовлення; навчилися виконувати основні технологічні прийоми, які застосовуються для виготовлення ляльок-мотанок; самостійно виготовили вивчені в програмі види ляльок; навчилися створювати, користуючись отриманими знаннями, авторські ляльки; засвоїли дбайливе і шанобливе ставлення до ляльки як до об'єкта національної історії та культури. Відтворюючи жіночі костюми у ляльках-мотанках, ми намагалися відобразити їх різноманітність та особливості відповідно до етно-культурних регіонів нашої області. Результатом нашого проекту стали авторські, унікальні, ексклюзивні ляльки -сувеніри, виготовлені в єдиному екземплярі.