Презентація М. Рильський "Дощ", "Осінь - маляр..."

Презентацію підготувала вчитель української мови і літератури Добровольська Ніна Григорівна

Хто я сьогодні?Не маю настрою. Сонячний спокій. Засмучений, нервую. Життя прекрасне. Невпевнений, треба розбиратися. Знаю, що я все знаю. Уважний, як ніколи

Мета: ознайомити із життєвим та творчим шляхом Максима Рильського; обговорити зміст поезії «Дощ», «Осінь-маляр із палітрою пишною…»; удосконалювати вміння вичерпно відповідати на запитання за змістом прочитаного тексту; удосконалювати навички виразного читання; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас.

КАЗКА

Було у Сонця три дочки: старша — Осінь, середня — Літо, молодша — Весна. Добре їм жилося в батьківському домі, але настав час відпустити їх на землю. Порами року стали діти Сонця. Першою — Весна. Вона була дуже гарна, і Сонце подарувало їй вічну молодість. Перші ніжні квіти, голубі й білі проліски, буйно-зелене вбрання землі, блакитне небо принесла Весна людям. Через три місяці виряджав батько другу дочку — Літо. «Ти в мене красуня, і в придане дам я тобі вічну красу». Нагородило Сонце доньку яскравими соковитими барвами. Нарешті батьківський дім залишила й Осінь. «Забирай усе моє багатство, — сказало Сонце. — Віддаю тобі все золото. Будь щедрою, не скупися, і люди тебе полюблять». А на другому кінці світу збиралась у дорогу єдина дочка Мороза — Зима. Росла вона в холоді, злиднях і не мала розкішного вбрання. Мороз зібрав усе своє багатство — і вийшла жменя срібла. Засмутилася Зима. Як їй сподобатись людям? Почала виробляти зірочки з різними візерунками — тоненькі, легенькі. І стали вони сніжинками. Підкинула їх Зима до неба — закружляли вони в легкому танці. Все навколо змінилося, і земля вкрилася білим пухом. Дихнула Зима на дерева — і засяяли вони іскрами інею. А коли почала малювати візерунки, то відчула себе щасливою й вирішила віддати людям усе, що мала. Але в Зими була тільки біла фарба. Тоді вона підмішала в неї жменю срібла — і все заблищало, засяяло, мов у казці. Люди були зачаровані.

Епітет – уживається це художнє (який?), в поєднанні з іменником означення (золота людина). Метафора – одного слово чи розкриває, предмета що ознаки через якості, ознаки іншого. словосполучення (Села сплять)Деформоване правило

Метафори: «гість впав бадьоро», «відкривай груди, мати -земле», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить». Порівняння: «дощ-гість», «мати-земле»Епітети: «благодатний гість», «довгожданий гість», «сяйвом осіянний гість», «золотий вечірній гість», «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним пові­вом», «повівом зеленим», «білі села». Художні засоби

Гра «Я-поет»- Рильський підбирає до слова «дощ» так багато епітетів, а які б ти підібрав епітети до цього слова?

Епітети: «палітра пишна», «краса розкішна», «роси сріблисті», «шати барвисті», «кольори дивні», «цілунки переливні», «фарби рожеві, злотисті, червоні», «срібно-блакитне повітря», « пісні ніжні, осінні, тиходзвонні»Метафори: «осінь-маляр в небі кружляє», «осінь-маляр осипає красою», «вона роси розсипає, тумани розливає, ліс одягає,обливає кольорами, ніжно сміється, грає цілунками». Їх же можна назвати й уособленням. Художні засоби

Чарівниця

https://wordwall.net/uk/resource/68528331

Рефлексія. Сподобалося, хочу ще. Треба розбиратися. Легше не буваєРятууууйте. Плаваю в теміНу такеньке собіДайте ще трохи