Презентація "М. Рильський. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. "

М. Рильський. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.

Експрес-опитування. Хто очолив групу неокласиків? Микола Зеров. Хто входив до групи неокласиків? М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, О. Бургардт (Ю. Клен), П. Филипович. Хто назвав «неокласиків» «гроном п’ятірним нездоланних спів­ців»? Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді»На що орієнтувалися неокласики?На класичні зразки античної поезії, були впевнені, що «строгі» форми приведуть українську поезію до світових вершин. У родині якого відомого композитора мешкав М. Рильський? Миколи Лисенка. Любов до України і людства. Яке поетичне кредо було у М. Рильського?

Експрес-опитування. Яку Назвіть першу збірку М. Рильського «На білих островах»До якої форми написання віршів тяжіє М. Рильський? Сонет. Яку ідею сповідував Максим Рильський?Мистецтво є сферою пре­красного, а не слугою політики, тому цінував творчу особис­тість

Лірика Максима Рильського — поетичний універсум, який сягає античних і сучасних часів, Всесвіту і Романівки. Його твори пройняті щирим ліризмом, життєствердною мудрістю, любов’ю до людини. Це зумовило оригінальну поетику Рильського: лаконізм і ліризм вислову, гнучкість образів, яскравість епітетів, досконалість поетич­ної форми, витонченість почуттів, широкий погляд на світ і людину. Неокласик прагнув по-своєму відповісти на питання поезії і сучас­ності, мистецтва і життя. У своїх поезіях Рильський свідомо намагається уникнути по­літичних тем, заглиблюючись у красу природи України, життя звичайних людей. Особливістю його індивідуального стилю є ви­няткова мелодійність, музичність вірша, багатство тропів. Тема взаємин людини і природи — одна з ключових у творчості Максима Рильського. Він представив свою художньо-філософську картину світу, пройняту любов’ю до життя, відчуттям єдності лі­ричного героя з навколишнім світом. Красу людини та її почуттів змальовано в сонетах «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду», з якими ми і ознайоми­мося на уроці.

Сонет (sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чо­тирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох три­віршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед.

Вправа «Асоціація»З чим та з якими кольорами у вас асоціюється слово «щастя»?

Проблемне запитання. Чи насправді гарно та добре жити на світі? У чому вбачав щастя ліричний герой твору «Солодкий світ!..»? На ці запитання ви дасте відповідь після ознайомлення із сонетом «Солодкий світ!..».

«Солодкий світ»Солодкий світ! Простір блакитно-білийІ сонце — золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий. Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт,Твій погляд, ніби пролісок несмілий,Немов трава, що зеленить граніт,Неначе спогад нерозумно-милий... Солодкий світ. Чи янголи нам свічі засвітили. По довгих муках безсердечних літ,Чи ми самі прозріли й зрозуміли. Солодкий світ?

Бесіда за змістом твору. Які враження на вас справила ця поезія?- За допомогою яких образів-символів автор змальовує людське щастя? Знайти у творі рядки, де зображено улюблені кольори українців.- Яку роль у творі виконує образ дівчини? Прокоментуйте рядки: Чи янголи нам свічі засвітили. По довгих муках безсердечних літ, Чи ми самі прозріли й зрозуміли Солодкий світ?- Якими почуттями сповнені поетичні рядки вірша М. Риль­ського «Солодкий світ»?

Тема. Краса навколишнього світу, вміння сприймати її.Ідея. Радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповтор­ність кожної хвилини буття. Основна думка. Треба пройти довгий та тернистий шлях задля розуміння та сприйняття «солодкого світу».

Любов невичерпна і вічна, як саме життя. Вона облагороджує людину, робить її добрішою, щедрішою, готовою на самопожертву. Закохана людина перебуває у стані особливого піднесення, коли й все вдається, бо любов дає сили і натхнення. Кохання здатне тво­рити дива. Воно, як казав Тарас Шевченко, є животворящим вогнем у душі людини. Мабуть, немає у світі поета, який би не оспівав це прекрасне і світле почуття, не виразив у своїх віршах неповторну історію ко­хання. Сонет М. Рильського «У теплі дні збирання винограду», з яким ми ознайомимося на уроці, розкриває перед нами велику радість і повноту життя: першу зустріч із милою, зародження першо­го хмільного почуття. Вічність і кохання, близькість до нас лю­дей, які жили так давно, але відчували так само, передає нам ця поезія. Тонкий знавець античності, Максим Рильський не міг оминути у своїй творчості таку природну реалію, як виноград. Вважається, що в поетичний світ раннього Рильського мотив «винограду» при­йшов із культури античної та західноєвропейської. Саме цей слово - образ символізував піднесення над буденною реальністю.

«У теплі дні збирання винограду»У теплі дні збирання виноградуЇї він стрів. На мулах нешвидких. Вона верталась із ясного саду,Ясна, як сад, і радісна, як сміх.І він спитав: — Яку б найти принаду,Щоб привернуть тебе до рук моїх?Вона ж йому: — Світи щодня лампаду. Кіпріді добрій. — Підняла батіг,Гукнула свіжо й весело на мулів,І чутно уші правий з них прищулив,І знявся пил, немов рожевий дим.І він потягся, як дитина, радоІ мовив: — Добре бути молодим. У теплі дні збирання винограду.

Словникова робота. Кіпріда (гр.) — у давньогрецькій міфології одне з імен богині Афродіти. Походить від назви острова Кіпр — її улюбленого місця перебування. Афродіта (гр.) — одна з 12 верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання

Бесіда за змістом твору. Які враження на вас справив сонет?Яка пора року зображена у творі?Охарактеризуйте героїв поезії. Як ви розумієте рядки: «Світи щодня лампаду Кіпріді доб­рій»?Довести, що ця поезія — гімн молодості та коханню.

Тема. Зустріч грецьких юнака та дівчини, селян — виноградарів, зародження першого почуття кохання.Ідея. Возвеличення найсильнішого людського почуття, гімн мо­лодості