Презентація М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західноукраїнських землях. «Руська трійця». «Веснівка»

Тема сьогоднішнього уроку має безпосереднє відношення до тих революційних подій, що прокотилися Україною в листопаді-грудні 2013 року, відгукнулися в серці кожного свідомого українця, викликали непереборне бажання покінчити з тими політичними та економічними процесами, що гальмують розвиток нашої держави, перекреслюють сподівання мільйонів українців на краще майбутнє. Чому ми, розумні, освічені, працьовиті українці, і досі стаємо заручниками недолугої політики влади, чому часто не можемо знайти відповідних слів та аргументів, щоб довести власну гідність та самодостатність? Можливо тому, що не знаємо своєї історії, не шануємо тих людей, які свого часу творили нашу державність. А як відомо, у народу, який не шанує минулого, немає майбутнього - і ним можна маніпулювати у власних корисних цілях.

Діалогічне спілкування Які умови необхідні для створення власної держави?

Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя. Відродження історичного минулого. Впровадження і захист української мови. Поява творів української літератури. Відродження національного мистецтва, традицій. Складові національного відродження:

Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу. Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою, традиціями, мовою, можливістю національного існування. Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї ролі у житті, в суспільстві.

це перший крок до формування національної ідеї, без нього не може сформуватись національна самосвідомість, тобто усвідомлення себе не „малоросами”, не людьми другого сорту, нездатними ідентифікувати себе етнічно. Національне відродження -

Тема уроку. М. ШАШКЕВИЧ – зачинатель нової української літератури на західних землях. “Руська трійця”. “Веснівка”

з’ясувати, як на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. відбувається пробудження національного життя і поширення української національної ідеї;познайомити учнів з представниками «Руської трійці», розкрити роль і місце в літературному та історичному процесах «Русалки Дністрової»;вдосконалити знання учнів про М. Шашкевича, зачинателя нової української літератури на західноукраїнських  землях; проаналізувати його програмний твір «Веснівка»;сприяти формуванню вмінь і навичок в аналізі історичних та літературних процесів, вчити узагальнювати та робити висновки; на прикладах «Руської трійці» виховувати в учнів патріотичні почуття, любов і повагу до літературної спадщини минулого. Мета уроку

Знати: Кого і чому в культурно - національномурусі називають «РУСЬКОЮ ТРІЙЦЕЮ»? З якою метою воно було утворено?Визначити: В чому історична заслуга цих діячів перед своїм народом? Яка роль в національному відродженні належить Маркіяну Шашкевичу?Очікувані результати

Земний уклін вам, хто Відстояв. Свій вік, свій дім, свій чесний хліб… Не онімечили святої,Не спольщили, хоча й могли б. І. Драч. Епіграф уроку

Передумови національного відродження. Збільшення кількості освічених людей в Україні завдяки реформам Марії –Терези та Йосифа ІІ. Поява молодшого покоління західноукраїнської інтелігенції, зокрема греко-католицьких священиків – будителів національного відродження. Проникнення ідей Просвітництва на українській землі (Кирило-Мефодіївське братство) Реакційні реформи наступників Марії – Терези та Йосифа ІІ (скасування обов'язкової освіти, взяття шкіл під контроль католицької церкви, зменшення кількості дітей в школах), які призвели до погіршення становища українського населення.

«Говорити про західноукраїнську інтеліґенцію початку ХІХ ст. — значить говорити про духовенство… Зв’язане з масами спільною вірою, духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян великим впливом і владою» Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

Повідомлення учня«Руська трійця» у Львові

Учасники вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Девізом угруповання були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде». Яків ГоловацькийІван Вагилевич

Члени «Руської трійці» «ходили в народ». Збирали усну народну творчість, записуючи народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Вивчали історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів, писали власні літературні й наукові твори. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті. Методи діяльності:

Руська трійця. Головне завдання: піднесення статусу української мови; розширення сфери її вжитку і впливу, прагнення “підняти дух народний, просвітити народ”, сприяти пробудженню його національної свідомості1883 рік – видання рукописного збірника власних поезій та перекладів “Син Русі”, де пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження1884 рік – видання збірника “Зоря”, який містив народні пісні, твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Тут прозвучав заклик до єднання українців Галичини та Наддніпрянщини. Збірка була заборонена. Почалися переслідування. Читання проповідей у церквах українською мовою. 1836 рік – М. Шашкевич готує підручник для молодших школярів – “Читанку”, написану живою розмовною українською мовою1836 рік – видання альманаху ”Русалка Дністровая” у Будапешті. Тут були надруковані народні пісні, думи, перекази, історичні документи. Звучав заклик до возз'єднання всіх українських земель, засуджувалися іноземні гнобителі та прославлялась героїчна визвольна війна боротьби українського народу

Теорія літератури Альманах – (араб. альманах – час, міра, календар) – як правило, неперіодичний збірник календарно-довідкового характеру, що містить відомості про історичні події, літературні новини, наукові відкриття, законодавчі акти або твори, об’єднані за певною ознакою (тематичною, жанровою, територіальною тощо).

Повідомлення учня. Альманах «Русалка Дністрова»

Передмова («Передслів'я» М. Шашкевича)» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найважливіших наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. І частина - фольклористична - «Пісні народні» (зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю).ІІ частина - оригінальні твори упорядників  — «Складання».ІІІ частина — «Переводи» — сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису».ІV розділ - історико-літературний «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) - історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Тут же — критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну розвідку Й. Лозинського «Рускоє весілє». Зміст альманаху

Замість «язичія» впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель. Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова»«Русалку Дністрову» царський уряд заборонив. Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.“РУСАЛКА ДНІСТРОВА”

Про цю книгу Осип Петраш писав: «Якщо висловлювати образно, вона стала посестрою Кирило-Мефодіївського братства на галицькому ґрунті (хоч, звичайно, з іншою ідейною платформою й іншими цілями), це була організаційно майже оформлена політична одиниця. Її члени при вступі зобов’язувалися протягом усього життя працювати на користь народу, розвивати його культуру». Цитата

Після виходу «Русалки Дністрової» начальник поліції Львова зазначав: «Ми вже маємо достатньо клопоту з одним народом (поляками), а ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ». Цитата

1. Це був крок вперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.2. Вперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.3. Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі сфери громадського життя.4. Започаткована нова демократична культура в Галичині.5. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу Західної України.6. Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних Значення діяльності «Руської трійці»

Повідомлення учня. Маркіян Шашкевич – символ українського відродження. Доля кожного члена «Руської трійці» склалася по-різному. Безумовно, найпослідовнішим у досягненні мети був М. Шашкевич, громадсько-просвітницька й літературна діяльність якого мала першопохідницький, революційний, новаторський характер. Підняти рідний народ до рівня європейської культури, оновити художнє слово, поставити його поряд з літературними здобутками інших народів – цим високим патріотичним завданням він віддавав усі свої сили.

«… І віднайшовся той, хто допоміг нести хреста, хто дав спраглим напитися. Першою краплею для них стало слово Шашкевича. А крапля та перетвориться у струмок, ріку Дністер, а першу книжку назвали «Русалка Дністрова…»Маркіян Шашкевич - символ українського відродження (1811-1843)

Чи знаєте ви, що…з іменем провідного діяча “Руської Трійці” пов’язані пошуки шляхів до національного самоусвідомлення українського народу на Галичині

Народився 6 листопада в с. Підлиссі Золочівського повіту на Галичині, в сім'ї священика.

Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. — у Львівській семінарії. На час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори Шашкевича з'явилися в збірнику «Русалка Дністрова» (1836)-перша книга народною українською мовою в Галичині

Сім'я Шашкевича У 1838 р. поет одружився з дочкою священика Юлією Крушинською з с. Деревні на Жовківщині. У 1839 р. у них народився син Володимир, майбутній письменник і журналіст

Першим на Галичині Шашкевич починає проповіді у львівських церквах українською мовою, складає українську “ Читанку ” для навчання рідною мовою, збирає матеріали для видання граматики

Помер Шашкевич 7 червня 1843 року. Могила поета на Личаківському цвинтаріГеній пера стверджував: «…Над тілом моїм ви – пани, але над душею і думкою – ні, бо я готовий за волю постояти…»

Вшанування Маркіяна Шашкевича. Погруддя поета в Золочеві Пам'ятник М. Шашкевичу у ЛьвовіМеморіальна дошка в Будапешті

Бродівський педагогічний коледж Ім. М. Шашкевича. Музей Русалки Дністрової у Львові

Його погруддябіля музею-садиби. Музей-садиба М. Шашкевичау с. Підлисся Хрест на Білій горі в Підлиссі

З’ясувати, яка роль в національному відродження належала М. Шашкевичу? Скласти історичний портрет діяча в зошитіМаркіян Шашкевич:- видатний український письменник, літературний діяч, речник національноговідродження на західноукраїнських землях; - родом зі Львівщини, із родини священика, після Бережанської гімназії закінчив технологічний факультет ЛУ та греко-католицьку духовну семінарію, став священиком; - в студентські роки був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці»; - збирав фольклор у своєму рідному краю, створив словник і граматику живої українськоїмови, виступав проти спроб латинизувати українське письменство; - в літературі визначився як поет-новатор, творам якого притаманні національні мотиви, любов до рідного краю; - «поет-оповідач, кореспондент і провідник, як людина – наскрізь симпатична, щира і проста, пройнята належною любов'ю до рідного народу і непохитно певна своєї роботи, як в мистецтві, так і в житті», - так писав про нього поет Іван Франко; - Маркіян дуже багато читав, вивчив кілька іноземних мов, захоплювався творами Григорія Квітки-Основ'яненка, Івана Котляревського і Петра Гулака-Артемовського; - він взяв участь у редагуванні львівського літопису, був співавтором альманаху «Русалка Дністровая». Отже, М. Шашкевич був провідником тієї частини молоді, що бажала працювати для свого народу. У своїх творах він звеличив українську народну пісню, висловлював необхідність Національної єдності усіх українців, що живуть над Чорним морем, Дністром і Дніпром.  

30 віршів (інтимно-ліричного, громадянсько- патріотичного та історичного характеру);Новела «Олена»;Цикл поезій у прозі «Псалми Русланові» Інші видання:брошура «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки; переклав уривки «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав Шашкевича «Читанку» для малих дітей (1850). Першовідкривач романтизму на західноукраїнських землях;Автор медитативно-філософських сонетів, елегій, балад, пісень, романсів, псалмів, пісень. Літературна спадщина М. Шашкевича

Цитата “Письменство – найперша потреба народу…” М. Шашкевич Митець твердив: «Письменство у кожного народу — це образ його життя, його способу думати, відображення його душі, воно повинно сформуватися і вирости з глибин рідного народу й розквітнути на його ж таки ниві…».

Веснянки — це календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни, до істот та речей, що асоціюються з нею. В основі літературної веснянки Шашкевича звучить ідея весняного пробудження природи і людської долі, яку розвивають мотиви, що протиставляються один одному. Внаслідок цього твір набуває громадянського звучання. Теорія літератури

                           Матюк Віктор Григорович (18.02.1852, с. Тудорковичі, Львівщина — 08.04.1912, с. Карів, Львівщина). Український композитор, священик і фольклорист. Прослуховування «Веснівки», покладеної на музику Матюком Віктором Григоровичем

Цвітка дрібная      Молила неньку,      Весну раненьку:      «Нене рідная!       Вволи ми волю —      Дай мені долю,      Щоб я зацвіла,      Весь луг скрасила.      Щоби я була,      Як сонце, ясна,      Як зоря, красна,      Щоби-м згорнула       Весь світ до себе!»      «Доню, голубко!      Жаль мені тебе.      Гарная любко;      Бо вихор свисне,      Мороз потисне.      Буря загуде —      Краса змарніє.      Личко зчорніє,      Головоньку склониш,      Листоньки зрониш, —      Жаль серцю буде». М. Шашкевич “Веснівка”

Бесіда за питаннями. З чим у вас асоціюється весняна пора року?Чому весна — це відродження всього нового, доброго?Які погодні умови притаманні ранній весні? Що про це зазначено у творі?Чому М. Шашкевич називає весну матінкою?З яким проханням квітка звернулася до нені?Від чого застерігала весна красуню?Про що свідчить закінчення поезії?Яким настроєм пройнята «Веснівка»? Музикою якого характеру можна передати зміст твору?З якою метою М. Шашкевич написав «Веснівку»?

Тема: звернення квітки до весни з проханням «згорнути весь світ до себе». Ідея: висловлення співчуття весни до квітки з приводу можливої загибелі через імовірний мороз, вихор, бурю. Основна думка: возвеличення краси, яка прагне протистояти лиху. Жанр: літературна веснянка (Маркіян Шашкевич започаткував цю традицію в українській літературі). Настрій твору: елегійний.Ідейно-художній аналіз твору

Квітка просить весну дати їй таку долю, щоб вона «зацвіла, весь луг скрасила», щоб була, «як сонце, ясна, як зоря, красна…». В ясній долі М. Шашкевич уявляв майбутнє України. У долі нашої країни поет передбачає і вихор, і мороз, і бурю. Алегорична спрямованість твору

Звертання: «Нене рідная!», «Доню, голубко!». Риторичні оклики: «Нене рідная!», «Доню, голубко!», «Весь світ до себе!». Порівняння: «була, як сонце, ясна, як зоря, красна». Зменшувально-пестливі слова: «ненька», «раненько», «любко», «личко», «голівонька», «листоньки». Метафори: «вихор свисне», «мороз потисне», «буря загуде», «краса змарніє», «личко зчорніє». Художні особливості твору

Шашкевич виступає пророком: і вихор, і мороз, і буря, тобто недалекоглядність українських провладних політиків, безвідповідальність перед народом тримають країну в полоні соціальної несправедливості, відвертої брехні про покращення життя вже сьогодні, брутального цинізму стосовно людей, які відстоюють національну ідею, свою людську честь і гідність. За холодною зимою завжди приходить тепла весна, і в ній немає місця негоді, і вже ніщо не може спинити розквіту матінки природи. То ж сподіваюся, що наступний рік Коня принесе Україні на своїх підковах щастя, мир і злагоду. Актуальність поезії

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Дати відповідь на запитання (письмово): Чому поява «Русалки Дністрової» стала важливої віхою в українському національному відродженні? 3. Виписати художні засоби поезії “Веснівка” 4. Повторити відомості з теорії літератури: сюжет, композиція, обрамлення, оповідання. Домашнє завдання