Презентація "Малі тіла Сонячної системи"

Малі тіла Сонячної системи. Волкова Т. О., Фаховий медико-фармацевтичний коледж ПДМУ

У Сонячній системі, окрім Сонця і великих планет, є ще так звані малі тіла. Це малі планети або астероїди, комети, метеорні тіла або метеороїди і міжпланетний пил. У наш час доводиться говорити і про космічне сміття - сукупність штучних об'єктів та їхніх фрагментів у космосі, які не функціонують, але здатні пошкодити або навіть зруйнувати штучний супутник чи міжпланетну станцію. Малі тіла

Малі планети або астероїди. Після появи правила Тиціуса-Боде, за яким можна було наближено визначити відстані планет від Сонця, група астрономів у 1796 р. розпочала пошук небесного тіла, яке мало б знаходитися за Марсом. Але відкриття цього тіла 1 січня 1801 р. цілком випадково зробив італійський астроном Джузеппе Піацці. Цю першу з малих планет або астероїдів назвали іменем античної богині плодючості - Церера. Вона найбільша серед відомих малих планет, її діаметр оцінюють у 1 000 км. Зразу ж було відкрито ще три малих планети: Паллада (600 км), Веста (540 км),Юнона (245 км). Церера. Паллада. Веста. Юнона

Малі планети або астероїди. Астероїдам з добре визначеними орбітами привласнюють номери (в порядку відкриття) і назви. Перша сотня, за деякими винятками, названа іменами богинь грецької і римської міфології. Згодом астрономи звернулися до міфів інших народів, потім - до епосу. Зараз астероїди мають найрізноманітніші назви, де є імена видатних вчених: Коперник (1822), Ейнштейн (2001); географічні назви: Амазонка (1042), Україна (1709); імена персонажів художніх творів та героїнь опер: Кармен (558), Аїда (861); назви наук: Геометрія (876), Астрономія (1154); квітів: Мальва (1072). пов'язані з Україною: Ялта (1475), Одеса (2606), Київ (2171), є також Кобзар (2427), Каменяр (2428), астероїди Всехсвятський (2721), Амосов (2948), Філатов (5316) тощо. Загалом право надати ім'я астероїдові має вчений, який його відкрив, після чого пропозиція розглядається Комісією Міжнародного Астрономічного Союзу і затверджується Конгресом МАС.

Малі планети або астероїди. Рухаються астероїди навколо Сонця в той же бік, що й планети, і мають витягнуті еліптичні орбіти. Деякі виходять далеко за межі поясу астероїдів. Одні з них в афелії віддаляються за орбіту Сатурна, інші в перигелії навіть проникають усередину орбіти Меркурія. Наприклад, Ікар, відкритий 1949 р., має перигелій 28 млн км і кожні 9, 19 та 38 років наближається до Землі. Останній раз це відбулося 2015 р., коли відстань до астероїда становила 8,1 мільйонів кілометрів.

Комети. У перекладі з грецької слово «комета» означає «довговолоса». Довгий час, услід за Арістотелем, дотримувалися думки, нібито комети - це згущення газів у земній атмосфері. Лише датський астроном Тіхо Браге переконливо довів: ці об'єкти знаходяться далі від Місяця. Едмонд Галлей (1656-1742) визначив, що ці світила належать до Сонячної системи. Сьогодні зареєстровано близько 1 100 комет. Комета C/2020 F3 (NEOWISE), або просто NEOWISE — комета з ретроградною та майже параболічною орбітою. Відкрита за допомогою телескопа NEOWISE 27 березня 2020 року. У момент відкриття мала видиму зоряну величину 17m. Комета пройшла перигелій (найближчу точку своєї орбіти до Сонця) 3 липня 2020 року, перебуваючи на відстані 0,295 а.о. (43 млн км) від Сонця й досягши зоряної величини принаймні 5m. Найменшої відстані до Землі вона досягла 23 липня 2020 року; яка становила 0,69 а.о. (103 млн км).

Комети. Комети, відомі за їхніми попередніми появами, астрономи називають періодичними. Але таких комет близько 330. Від ступеня витягнутості еліпса залежить і період обертання комети навколо Сонця. Наприклад, комета Енке має період обертання навколо Сонця 3,31 роки. Найвідоміша серед комет - комета Галлея - повертається до Сонця кожні 75,5 років. Її появу біля Сонця зареєстровано вже 30 разів, із них двічі - у XX ст. (1910 і 1986 рр.). Комета Галлея — найперша відома періодична комета. Її спостерігали принаймні 30 разів. 240 до н.е. — найперше достовірне спостереження комети, його опис наведений у китайських анналах «Ши-цзі». Ця комета могла стати прообразом для Вифлеємської зорі.

Комети. Під дією тиску сонячного світла і сонячного вітру (потоків заряджених частинок з боку Сонця) речовина голови комети відкидається у бік, протилежний від Сонця, утворюючи протяжний хвіст комети. Через дію тих же сил тиску, віддаляючись від Сонця, комета рухається вже хвостом уперед. Чим ближча комета до Сонця, тим довшим стає її хвіст, збільшується і голова комети. В момент проходження комети біля Сонця діаметр її голови може перевищувати відстань від Землі до Місяця. А хвіст комети іноді простягається на відстань до 150 млн км. За традицією кометам присвоюють ім'я першовідкривача.

Метеори та метеорні потоки. Пилові частинки, що виділяються із хвоста й голови комети, розсіюються вздовж її орбіти. Якщо ця орбіта перетинається з орбітою Землі, то час від часу потік пилових частинок буде зустрічатися з земною атмосферою. При рухові крізь атмосферу на висоті 110-80 км маломасивна частинка повністю руйнується. Світлове явище, яке спостерігається при цьому, називається метеором.

Метеори та метеорні потоки. Якщо ж падає одразу багато метеорів, спостерігається незвичайне небесне явище - метеорний дощ. Здається, що всі метеори падають з однієї точки неба. Ця точка називається радіантом метеорного потоку. Назва метеорного потоку пов'язується з тим сузір'ям, у якому знаходиться радіант. Персеїди – 12-14 серпня(в сузір’ї Персея)Леоніди – 18-19 листопада(в сузір’ї Лева)Оріоніди – 16-26 жовтня(в сузір’ї Оріона)Якщо в атмосферу Землі вривається метеороїд, маса якого становить десятки чи сотні грам, то він породжує явище боліда. Яскраві боліди видно навіть удень.

Метеорити. Метеорне тіло, яке впало на Землю, називається метеоритом. Через роздроблення в атмосфері падіння на поверхню Землі цілого метеорита - велика рідкість. Якщо маса метеорита становить сотні тонн, то при ударі об поверхню Землі утворюється кратер із розмірами, які дорівнюють діаметру метеорита. Якщо маса метеорита становить тисячи тонн, падіння космічного тіла породжує вибух. Він може призвести до значних руйнувань, а від метеорного тіла залишаться лише уламки. Аризона, США, глибина 180 м. Австралія. Лонар, Індія. Каалі, Естонія. Gosses Bluff, Австралія

Метеорити. Залежно від хімічного складу метеорити поділяють на:кам'яні хондрити - близько 85%кам'яні ахондрити (від грец. «хондрос» - «зерно») - 7 %. Таку назву метеорити отримали через наявність або, відсутність у їхньому складі маленьких кулястих залізо-магнієвих силікатних включень у вигляді зерен. Окрему групу метеоритів складають залізні метеорити з високим вмістом нікелистого заліза (5 %) і залізо-кам'яні (2 %) з невеликими кам'яними включеннями. Челябінський метеорит, 2013 США, 1930-тіКуба, 2019

Космічне сміття. Космічне сміття - зростаюча проблема, тому що кинуті супутники і частини ракет залишаються на орбіті, створюючи загрозу зіткнення. За деякими даними, більше 20 тис. подібних уламків загальною масою 7 500 тонн обертаються навколо Землі. Це серйозна проблема, уламки становлять загрозу для майбутніх космічних польотів.«Синдром Кесслера» ㅡ це теорія консультанта NASA Дональда Кесслера, що у результаті багатьох запусків комічних супутників та скупчення космічного сміття, яке вони залишають, подорожі в космос стануть просто неможливими. За теорією Кесслера сміття в космосі особливо небезпечне свої «ефектом доміно». Два об'єкти в космосі можуть стикнутися одне з одним, що спричинить вибух та створення десятків уламків. Ці ж уламки будуть стикатися одне з одним, доки в результаті, ніби лавиною не вкриють весь навколоземний простір. Space. X запустила пристрій Remove. Debris, призначений для збору космічного сміття