Голодомор 1932-1933 рр. є одним з найбільших злочинів проти українського народу у ХХ столітті. Він мав штучний, заздалегідь спланований характер. Справедливо ставиться завдання так висвітлювати явище Голодомору, щоб кожен українець, що тоді загинув, залишався в пам'яті народу. Це вимагає детального вивчення Голодомору в областях і, насамперед, у районах, містах і селах.
Задачі дослідження: ознайомитись із висвітленням проблеми голодомору 1932-1933 років у наукових дослідженнях, зокрема: головними результатами дослідження проблем голодомору в Україні; відображення проблеми голодомору в історичних офіційних джерелах. розглянути політичні проблеми та економічні чинники, що призвели до виникнення голодомору в Україні 1932-1933 років; дослідити наслідки голодомору в Олійниківській сільській раді Сахновщинського району за історичними документами та спогадами очевидців.
Методи дослідження: аналіз наукових робіт з метою ознайомлення із висвітленням проблеми голодомору; порівняльний аналіз наукових та публіцистичних матеріалів та оприлюднених документів щодо дослідження політичні проблеми та економічні чинники, що призвели до виникнення голодомору в Україні; робота з архівними матеріалами та копіями документів, а також картографічними матеріалами для вивчення наслідків голодомору в с. Олійники; опитування свідків подій голодомору в с. Олійники для складання опису наслідків.
Дослідження проблем голодомору в Україні Голодомор 1932-33 років – це трагедія, яка забрала життя мільйонів мешканців однієї з найбагатших сільськогосподарських житниць колишнього Радянського Союзу – України. Трагедія, що викликала непоодинокі випадки канібалізму та дітоїдства. Трагедія, яка була створена штучно, жорстокою політикою сталінського терору.
Сільгоспартілі на території Олійниківської сільської ради У Олійниках: «Нове життя», «1 Травня», «Трудова згода», імені Петровського. У Мар`ївці: імені Р. Люксембург, імені Чапаєва. У Новомихайлівці та Аркадіївці: «Червоне село». У Михайлівці: імені Котовського. У Яковлівці: імені Леніна, імені Кірова.
Деякі спогади ми знайшли, опитуючи живих свідків тих далеких трагічних подій у селі Олійники: ,,В сім'ї було 4 дітей… . В кінці 1932 р. помер батько, а через 3 дні і менша сестра Таня. Поховали їх у садку… . Часто померлих взимку людей залишали в пустих погребах або вкидали в бросові колодязі. Весною був страшний запах від померлих людей. Ходила по селу комісія і збирали кинуті тіла для перепоховання на кладовищах …’’
,, Сім’я була заможною. Коли взимку 1932 - 1933 років було дуже скрутно, батько зарізав кобилу… . Одного разу я і ще двоє дітей пішли на луки рвати щавель… . Ми почули, що хтось біжить за нами і побігли додому. Батько стояв і дивився за нами, бо всі знали, що були такі сім’ї, де їли живих людей… . В тому ж таки 1933 році наша сім'я переїхала в Олійники. Тут люди дуже голодували і пухли від голоду… ”
ВИСНОВКИ Голодомор 1932-1933 рр. є одним з найбільших злочинів проти українського народу у ХХ столітті. Він мав штучний, заздалегідь спланований характер. Справедливо ставиться завдання так висвітлювати явище Голодомору, щоб кожен українець, що тоді загинув, залишався в пам’яті народу. Це вимагає детального вивчення Голодомору в областях і, насамперед, у районах, містах і селах.