Презентація "Марія Склодовська-Кюрі, перша жінка-лауреатка Нобелівської премії"

Марія СКЛОДОВСЬКА-КЮРІПерша жінка-лауреатка Нобелівської премії

Марія Склодовська народилася 7 листопада 1867 року у Варшаві. Вона була наймолодшою дочкою з п'яти дітей у сім'ї Владислава і Броніслави Склодовських. Місце народження Марії на вулиці Фрета у Варшаві

Батько Марії викладав фізику в гімназії (був викладачем не лише за фахом, а й за покликанням). Мати була директором цієї ж гімназії. У віці 4-х років Марія навчилася читати, а потім дуже добре вчилася у школі. Коли Марії було 11 років, від туберкульозу померла її мати. Навчаючись у випускному класі, працювала у хімічній лабораторії свого двоюрідного брата.

На шляху до здійснення мрії Марії Склодовської про вищу освіту стояли дві перепони: бідність сім'ї і заборона на вступ жінок до Варшавського університету. Варшавський університет

Зі своєю сестрою Бронею вони розробили план: Марія протягом п'яти років працюватиме гувернанткою, щоб дати можливість сестрі закінчити медичний університет, після чого Броня візьме на себе витрати на вищу освіту сестри. Так і сталося, Броня здобула медичну освіту в Парижі і, ставши лікарем, запросила сестру до себе. Марія і Броня СКЛОДОВСЬКІ

У віці 24 років залишивши Польщу (1891), Марія вступила до факультету природничих наук Паризького університету (Сорбонни). Паризький університет 1893 року, закінчивши курс першою, отримала ступінь ліценціата з фізики Сорбонни (еквівалент магістра). Через рік вона стала ліценціатом із математики, закінчивши рік другою.

1894 року в будинку одного польського фізика-емігранта Марія Склодовська зустріла П'єра Кюрі. П'єр був керівником лабораторії у Муніципальній школі промислової фізики і хімії. Познайомившись на ґрунті захоплення фізикою, Марія і П'єр через рік одружилися. Це відбулося незабаром після того, як П'єр захистив докторську дисертацію — 25 липня 1895 р. Марія і П’єр Кюрі

1894- 1897 роки - досліджувала магнітні властивості сталі. 1896 р.- А. Беккерель відкрив випромінювання сполук урану. 1897 р. – Марія Кюрі почала досліджувати випромінювання солей урану і дійшла висновку, що воно є властивістю атомів урану. Анрі Беккерель

У цьому ж році народилася старша дочка Ірен Кюрі, яка згодом стала лауреатом Нобелівської премії з фізики.Ірен Кюрі

1898 р. – М. Кюрі почала досліджувати інші елементи і з'ясувала, що серед відомих на той час елементів випромінюють лише уран, торій та їх сполуки. Згодом вона помітила, що уранова руда випромінює інтенсивніше, ніж уран, торій та їхні сполуки. Тоді М. Кюрі висунула гіпотезу, що в руді міститься ще не відкритий радіоактивний елемент. Почалися пошуки, до яких підключився П'єр.

У липні та грудні 1898 р. подружжя Кюрі відкрило два нові хімічні елементи, які вони назвали полонієм (на честь Польщі – батьківщини М. Кюрі) та радієм. Французька академія наук. Радій. Полоній

Але виділити ці елементи було дуже складно. Подружжя Кюрі працювало в примітивних і шкідливих для здоров'я умовах. Оскільки зарплати П'єра не вистачало для утримання родини, Марія працювала (1900-1906 рр.) викладачем фізики в Севрі, де готували викладачів для середньої школи.

У вересні 1902 року Кюрі оголосили про те, що їм вдалося виділити 0,1 г хлориду радію з кількох тонн руди. Аналізуючи сполуку, Марія встановила, що атомна маса радію дорівнює 225. Сіль радію випромінювала блакитне світло і тепло. Ця фантастична речовина привернула увагу всього світу. Визнання і нагороди за його відкриття прийшли до подружжя Кюрі майже одразу.

Завершивши дослідження, Марія Кюрі написала свою докторську дисертацію. Робота називалася «Дослідження радіоактивних речовин» і була представлена в Сорбонні в червні 1903 року. На думку комітету, що присудив Кюрі науковий ступінь, її робота була найбільшим внеском, коли-небудь внесеним до науки докторською дисертацією. У грудні 1903 року Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики Анрі Беккерелю і подружжю Кюрі. Склодовська-Кюрі стала першою жінкою-лауреатом Нобелівської премії. І Марія, і П'єр Кюрі хворіли і не змогли поїхати до Стокгольму на церемонію вручення премії. Вони отримали її влітку наступного року.

У грудні 1904 р. народилася друга дочка Єва, вона стала концертною піаністкою та біографом матері. У квітні 1906 р. трагічно загинув П'єр Кюрі, але Марія знайшла в собі сили продовжити працювати. Цього ж року Марія стала професором Сорбонни, очолила кафедру фізики Паризького університету. М. Кюрі – перша жінка-викладач Сорбонни.

У 1910 р. Марії вдалося виділити чистий радій і довести, що він є хімічним елементом. Вона приготувала для Міжнародної палати мір та ваг еталон хлориду радію, з яким потрібно було порівнювати всі інші джерела радіоактивності. У 1911 р. Марії присуджено Нобелівську премію з хімії за одержання радію у вигляді металу. Вона стала першим ученим, двічі лауреатом Нобелівської премії.

Дослідження радію спричинило появу нової науки – радіології. У 1904 р. було створено інститут радію в Парижі і М. Кюрі було призначено директором цього інституту. Під час І світової війни М. Кюрі організувала 220 пересувних та стаціонарних рентгенівських установок для обслуговування військових госпіталів. У 1920 р. узагальнила свій досвід роботи у книжці «Радіологія і війна». М. Кюрі за рулем рентгенівської швидкої допомоги

У 1921 р. разом з дочками відвідала США, щоб прийняти подарунок (1 г радію) для продовження дослідів. В 1923 р. опублікувала біографію П'єра Кюрі. Після війни їздила до Польщі, яка стала незалежною і консультувала лікарів та вчених. М. Кюрі в своїй Паризькій лабораторії

У 1929 р. вдруге побувала у США. На подаровані їй кошти придбала ще 1 г радію для терапевтичного використання у варшавських лікарнях. Багаторічна праця з радієм призвела до помітного погіршення стану її здоров'я. 4 липня 1934 р. померла М. Кюрі від гострої лейкемії в лікарні містечка Санселлемоз у французьких Альпах.

У медичному висновку професор Рего написав: «Мадам Кюрі може вважатися однією з жертв тривалого поводження з радіоактивними речовинами, які відкрили її чоловік і вона сама». Похорон відбувся з особливою обережністю. Дерев'яну труну помістили у свинцеву, а ту в ще одну дерев'яну. Коли в 1995 році останки переносили в Пантеон, рівень радіації внутрішньої труни у 30 разів перевищував фонові показники.

Одиницю вимірювання радіоактивності — кюрі («Кі») — названо на честь подружжя Кюрі, як і елемент з атомним номером 96 — Кюрій. Портрет Склодовської-Кюрі було зображено на польській грошовій банкноті номіналом 20 000 злотих наприкінці 1980-х (інфляційних) років. Її портрет зображували на поштових марках і монетах, а також на останніх французьких банкнотах — 500 франків, незадовго до заміни франка на євро.

Марії Склодовській-Кюрі було присуджено 10 наукових премій та 16 медалей. Вона була почесним членом 106 академій, наукових установ і товариств. Вона стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди. Її нагороди: Нобелівська премія з фізики (1903)Медаль Деві (1903)Медаль Маттеуччі (1904)Нобелівська премія з хімії (1911) Мадам Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону. Її старша дочка, Ірен Жоліо-Кюрі, отримала Нобелівську премію з хімії 1935р. Молодша дочка, Єва Кюрі, пізніше написала біографію своєї матері. У Польщі вона отримала звання почесного доктора Львівської політехніки-1912 р., Познанського університету- 1922 р., Краківського Ягеллонського університету-1924 р. та Варшавської політехніки - 1926 р.

Склодовська-Кюрі подарувала Львову, місту, що між світовими війнами входило до складу Польщі, 80 мг радію (у 1920 році її лабораторія володіла лише трохи більше, ніж 1 г радію). Так вперше у Львові був створений невеликий радіологічний відділ, що сприяв, зокрема, лікуванню онкологічних хворих. У листі, датованому 1922 роком, Склодовська-Кюрі повідомила про можливість сприяння через Лігу Націй надання фінансової допомоги Львівській політехніці. Фізик Мар'ян Смолуховський згадував як Склодовська-Кюрі допомагала в організації стажувань перспективних науковців Львова у провідних європейських наукових установах.

Пам'ятник у Варшаві У 1967 році у Варшаві було створено музей Марії Склодовської-Кюрі.

Дякую за увагу!