Презентація складається з 16 текстів для уроків розвитку мовлення.
Для кожного тексту виділено 3 слайди:
1. Саме текст
2. Питання для аналізу змісту
3. Орієнтовний план переказу.
ВОСЕНИ Прийшла осінь. Вечір надворі. Сиві каламутні хмари заслали олов’яним килимом усе небо. Ніде жодної щілинки не знайти, щоб крізь неї пробилася блакить. Ніч… Буйний дощ горохом торохтить по шибках. Північний, хижий, сердитий вітер лютує, виє, неначе голодний вовк. Сум і тугу наганяє на душу… Надворі темно, мокро, холодно, сумно…
АЙСТРА Айстра схожа на яскраву зірочку. Зацвітає вона в серпні. Існує легенда, що айстра — це зірка. Вона задивилася з неба на красуню-землю і полетіла до людей. Ці квіти різнокольорові: білі, сині, червоні, фіолетові, жовті… Як зірки на небі. Ці осінні квіти люблять усі. Не випадково на святі першого дзвоника найбільше букетів з айстр.
ЯСТРУБ Сильний і сміливий хижий птах яструб. А що вже літати вміє, то рівного йому немає. Швидко несеться поміж деревами. А проте встигає всі обминати. У степ навідується під час своїх осінніх мандрівок. З’явиться хтозна-звідки, вхопить необережну пташку або й качку на ставку — і зникне невідомо куди. Тільки його й бачили.
Аналіз тексту за питаннями. Як автор описує яструба?Як літає цей птах?Для чого яструб навідується в степ?На кого він нападає?Куди зникає після полювання?Визначте тип тексту: опис, розповідь, міркування. Доведітьсвою думку. Чи доводилося вам бачити яструба?Опишіть його зовнішній вигляд.
СНІГ Сніжок! Сніжок! Падає, літає, як пушок. Ось на рукав спускаються легесенькі кучеряві сніжиночки! Звідкіля вони летять? Здалека та звисока, з-під неба самого, з хмари зимової, сивої. А де ж вони там узялися? Туди вони із землі прилинули. Були вони колись крапельками води в річці, на землі. Сонечко пригріло. Вода почала парувати. А та пара полинула високо й стала хмаркою.
ВЗИМКУ З холодних країв прилітають до нас черво-ногруді снігурі, чубаті омелюхи. Ворони, сороки, галки і синиці переселяються з лісів і полів ближче до людських осель. Тут вони знаходять більше корму. Довгу зиму в затишних місцях сплять бурі ведмеді, борсуки, їжаки, кажани. У полі, на лісових галявинах у пошуках корму нишпо-рять лисиці, зайці. У лісі бродять олені, лосі. Вони об’їдаютьтоненькі гілочки дерев та кущів.
ПОДБАЙ ПРО ПРИРОДУ! Взимку сутужно і лісовій звірині, і птахам, і рибі у ставках. Тож не лінуйся сипнути крихт горобчикам та синичкам. Вони пообідають і звеселять пісеньками весь зимовий сад. Нагорни довкола яблунь і груш снігу. Так їхні стовбури не змерзнуть. А восени вони щедро обдарують усіх соковитими плодами. Допоможи таткові чи дідусеві прорубати для риби ополонки на ставку. Коропцям, карасикам, пліточкам та верховодкам надходитиме повітря.
КОНІ Багато користі має людина від коней. Раніше на селі без коней було, як без рук. Як поле виорати, хліб з поля звезти, поїхати куди без доброго помічника? Кінь не тільки добрий помічник людини в роботі, але й щирий приятель. Буває виїде хто зимою в якусь дорогу і не сподівається лиха. Аж ось підніметься вітер. Небо вкриється хмарами. Закрутить метелиця. Занесе всі шляхи. Тоді треба самого коня пускати. Нехай іде, куди сам знає.І кінь справді знайде дорогу й приведе хазяїна долюдського житла. Не один раз коні рятували своїх хазяїв у лиху годину.
РОСЛИНИ НАВЕСНІ З кожним весняним днем стає тепліше. Рослинипробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, анемони. До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи зацвітають осика, тополя. Інші дерева і кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають. Щовесни гине багато беріз від ножів і сокир. Їх невміло підрубують, щоб зібрати сік. Він витікає на землю. А дерево гине. Не роби цього!
Немає на світі людей, які б не любили квітів. У кожного є свої улюблені. Але від весняних квітів дух перехоплює в усіх. Ще сніг лежить, а тут тобі ніжна квіточка голівку свою показує. Та така горда, така стійка! Ну зовсім їй ранній весняний холод не страшний. Паростками молодої траві і голубими та білими пролісками вкриються лісові галявинки.
ЛАСТІВКА Усі знають ластівку. Впізнають її діти серед інших пташок. Гніздечко вона в’є під стріхою або під дахом. Коли ластівки низько літають — негоду відчувають. Вересень. Ластівки в теплі краї збираються. Посідають рядочками на дротах, защебечуть перед дорогою… Не хочеться їм Україну залишати, але треба. Зима наближається.
БДЖОЛИ До весни готуються не тільки хлібороби, але й пасічники. Бджола в Україні здавна вважалася святим створінням. Було великим гріхом убити бджолу. Навіть остерігалися казати, що «комахи поздихали», а лише «згинули» чи «вимерли». Такою шаною бджоли користувалися через їхнюпрацьовитість і велику користь. Крім цінних їстівних та лікувальних продуктів — меду, воску, прополісу, маткового молочка, крилаті трудівниці ще й опилюють дерева та квіти. Виносити вулики слід не пізніше релігійного свята Теплого Олексія. Воно припадає на 30 березня.
ВСЕ В ЛІСІ СПІВАЄ Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Дихнув легенький вітерець. Усі дерева в лісі заспівали пісні. Береза співала ніжну пісню. Хотілося підійти до білокорої красуні й обняти її. Дуб співав мужню пісню. Слухаючи її, хочеться бути сильним, відважним. Верба співала задумливу пісню. Коли слухаєш її, думаєш, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться. Горобина співала тривожну пісню. До нас прилинула думка про темну ніч і бурхливу грозу. Ось які пісні почули ми в лісі.
ДРІЗД ТА ГОЛУБ(казка) Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Він поклав декілька гілочок. Голуб сів на них і вуркоче:— Знаю, знаю… Розгнівався дрізд та й каже:— Коли знаєш, то навіщо просиш? І полетів собі геть. А голуб зовсім не вмів гніздо мостити. Ото скільки дрізд йому допоміг, таке гніздо в нього й лишилося назавжди.
БІЛКА У ЧОВНІ Рибалка ставив ятері на залитих повінню лугах. Він тихенько плив на човні поміж кущами. На одному з кущів рибалка запримітив якийсь дивовижний рудий гриб. Раптом цей гриб плигнув прямо в човен. Він побачив, що це мокра білочка. Рибалка довіз її до берега. Білка зразу виплигнула із човна і пострибала в ліс.(За В. Біанкі)
ОЛЕНЬ Олень підійшов до річки напитися. Побачив себе у воді і почав радіти зі своїх рогів. Які вони великі і красиві! А на ноги поглянув і подумав, що ноги в нього погані і тонкі. Раптом вискочив з лісу лев і кинувся на оленя. Олень помчав по чистому полю. Як прибіг він у ліс, заплутався рогами за гілля. Лев наздогнав оленя і схопив його. Погані і тонкі ноги рятували оленя. А через красиві роги довелося загинути.(За Л. Толстим)