Ментальна карта як інструмент для відображення процесу мислення Методичні рекомендації щодо використання ментальної карти на уроках НУШ Автор: вчитель початкових класів. Подвиженко Л. М.
Номер слайду 2
Ментальні карти — це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.
Застосування карт. Мозковий штурм. Прийняття рішення
Номер слайду 5
Ментальна карта дає змогу:- Замість лінійного запису використовувати радіальну. Це означає, що головна тема, на якій буде сфокусовано нашу увагу, поміщається в центрі листка - Записувати не все підряд, а тільки основне. Вибирати найбільш характерні, яскраві, ключові слова, такі, що гарно запам’ятовуються.- Ключові слова поміщаються на різноколірних гілках, що розходяться від центральної теми. Зв’язки повинні бути швидше асоціативними, чим ієрархічними.
Номер слайду 6
Використання карт знань в навчальному процесі дає такі можливості:поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;генерувати ідеї;надихнути на пошук рішення;продемонструвати концепції і діаграми;аналізувати результати або події;структурувати роботу (реферат, доповідь);підбивати підсумки зробленого;організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;ефективно структурувати і опрацьовувати дані.
Номер слайду 7
Основні принципи створення карт знань:- об'єкт уваги сфокусовано в центральному образі;- основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді ідей;- гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;- ідеї наступного порядку також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок і так далі;- гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему).
Номер слайду 8
Приклади доречного використання карт знань:- наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови, словниковий запас);- виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів);- системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття підсумків;