Презентація "Мета і результат уроку в контексті компетентнісного підходу"

Мета і результат уроку в контексті компетентнісного підходу Презентацію підготувала вчитель початкових класів Буцнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Забояк Г. М.

Компетентнісна освіта – це особистісно-діяльнісна освіта. Базовими поняттями компетентнісної освіти є: компетентнісний підхід; компетентність і компетенція; ключові, предметні та міжпредметні компетентності. *

Компетентність – інтегрована здатність особистості, яка набута у процесі навчання, що складається зі знань, умінь, навичок, досвіду, цінностей та ставлення, які можуть цілісно реалізуватися на практиці, тому компетентність не може бути зведена лише до фактичних знань. *

Компетентний – той, який має досвід у певній галузі і здатний до відповідної діяльності. Компетенція розуміється як коло питань, щодо яких особистість має бути обізнана або певну сферу діяльності, в якій людина повинна володіти компетентністю. Компетенція – об’єктивна категорія, суспільно визнаний рівень знань, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини. Вона відчужена від людини, є наперед заданою соціальною нормою. *

КОМПЕТЕНТНОСТІ, ЯКІ СЛІД РОЗВИВАТИ НА УРОЦІ КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ (міжпредметні та надпредметні) – здатність людини здійснювати складні види діяльності, ефективно розв’язуючи актуальні індивідуальні та соціальні проблеми. ЗАГАЛЬНОГАЛУЗЕВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ – які формуються впродовж засвоєння змісту певної освітньої галузі й проявляються через уміння застосовувати їх на практиці. ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ – складова загальногалузевих компетентностей, яка стосується конкретного навчального предмета. *

Ключові компетентності в українській школі: уміння вчитися (навчальна); громадянська; загальнокультурна; компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій; соціальна; підприємницька; здоров’язбережувальна. *

Предметна компетентність – сукупність знань, умінь та характерних якостей, що дають змогу учневі автономно виконувати певні дії у межах конкретного предмета для розв’язання навчальної проблеми (завдання, ситуації). *

Загальнонавчальні уміння і навички. навчально-організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загальномовленнєві (формування умінь висловлюватися, спілкуватися працювати з текстовою інформацією); загальнопізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати, відтворювати, застосовувати й перетворювати навчальний матеріал, прогнозувати); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання здобутих результатів). рефлексивні (висловлювати емоційні, інтелектуальні, оцінювальні, рефлексивні судження). *

Порівняльна характеристика знаннєвого і компетентнісного підходів (за О. Савченко) Ознаки порівняння Знаннєвий підхід Компетентнісний підхід Мета Формування всебічно розвиненої гармонійної особистості Формування діяльної компетентної особистості Вивчення змісту навчання Зміст навчання формується «від мети» Зміст навчання формується «від результату» Методична реалізація Позиція вчителя: передає, навчає, формує. Переважає відтворення знань, застосування за зразком. Сам контролює і оцінює навчальні досягнення Віддає перевагу самостійній пошуковій діяльності учнів, проектуванню навчальних і життєвих ситуацій для застосування предметних та ключових компетентностей; залучає дітей до самоконтролю, рефлексії Основні результати навчальних досягнень учнів Цінності, знання, вміння, навички Суб’єктивність учіння, цінності, знання, вміння, навички, способи самостійної діяльності, ініціативність, особистісне ставлення *

Сучасний компетентнісно зорієнтований урок. Який він? Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні. Особливістю сучасного уроку є: Компетентнісна спрямованість, що стає особливо актуальною в умовах модернізації освіти й сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей Діяльнісний та текстоцентричний підходи. У зв’язку з цим змінюється змістовна лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Учитель, виконуючи одну зі своїх функцій – проектування педагогічної діяльності, вносить корективи як у формальну частину поурочного плану, так і в аналітичну (діагностичну), змістову лінію. Кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу — освітньої, розвивальної, виховної, самовдосконалення. *

Побудова уроку визначається багатьма чинниками: метою організації уроку, а отже, сукупністю проміжних цілей, які ведуть до досягнення мети уроку; метою навчального процесу в цілому (урок є відрізком навчального процесу, і на цьому відрізку тією чи іншою мірою досягається весь комплекс цілей, що стоять перед навчальним процесом; разом з провідними цілями досягаються супровідні); змістом навчального матеріалу, зазначеного в темі уроку; добором методів, технологій, прийомів, форм навчання; місцем уроку в системі уроків. *

Головним у моделюванні системи уроків і окремого уроку має бути взаємоузгоджене визначення мети і результату Мета предмета * * результати його вивчення визначені навчальною програмою Мета системи уроків очікувані результати її вивчення визначає вчитель Мета окремого уроку Очікувані результати уроку визначає вчитель у форматі вимог до навчальних досягнень учнів: знає, уявляє, розрізняє, розуміє, застосовує, виявляє...

У технологічному підході щодо проектування уроку вирізняють наступні етапи: Визначення цілей і задач уроку; Орієнтація змісту уроку на реалізацію запланованих цілей і задач; Орієнтація процесу навчання на гарантоване досягнення результатів; Оцінювання поточних результатів (наявність оперативного зворотного зв’язку); Корекція навчання; Заключне оцінювання результатів. *

За вимогами до сучасного компетентнісного уроку: МЕТА ПОВИННА БУТИ КОНКРЕТИЗОВАНА, тобто визначені предметні та ключові компетентності відповідно до конкретного уроку МЕТА Є СУКУПНІСТЮ ПРОВІДНИХ І СУПРОВІДНИХ ЦІЛЕЙ, які, з одного боку, зумовлюються закономірностями засвоєння знань, умінь і навичок, а з іншого, - змістом навчального матеріалу, який має бути засвоєним на уроці. ПРОМІЖНІ ЦІЛІ складають генетичну клітинку в побудові уроку, його структурі. ЦІЛІ визначають тип уроку, тип – його структуру, структура - розподіл часу на різних етапах уроку. *

Мета вивчення предмета представлена як очікуваний результат * * У шмуцтитулі поряд із змістовою і мотиваційною настановою є результати вивчення даного матеріалу стосовно діяльності учня ! !

Мета системи уроків: Формування і розвиток навички читання: читання вголос,читання мовчки,виразність читання. Формувати уявлення про жанрові особливості творів усної народної творчості і уміння висловлюватись щодо теми та основної думки твору, сюжету і композиції (без уживання термінів), героїв твору, мови твору та жанрів. Виховувати морально-етичні цінності; допитливість, бажання звертатися до дитячих журналів, енциклопедій для дітей молодшого шкільного віку. Мета першого уроку: Ознайомити учнів з новим розділом (за настановою, що на с. 46 підручника). Ознайомити з поняттям «чарівна казка» та з українською народною казкою «Кирило Кожум’яка». Розширювати уявлення про структуру та зміст чарівних казок. Удосконалювати навички поділу тексту на частини, вміння будувати «асоціативний кущ». Виховувати любов і повагу до усної народної творчості. * Взаємопов’язане визначення мети і очікуваних результатів вивчення матеріалу з літературного читання

Очікувані результати: учні мають загальне уявлення про зміст читання за цим розділом; розуміють та можуть пояснити особливості кожного з жанрів усної народної творчості; вміють правильно визначити смисловий та структурний аналіз тексту. розпізнають добро та зло у вчинках і словах дійових осіб. * *

Взаємопов’язане визначення мети і очікуваних результатів вивчення математичного матеріалу Розділ. Нумерація чисел у концентрі «Тисяча» (3 клас) Мета розділу. Формування в учнів навичок лічби сотнями, порівняння сотень, додавання і віднімання сотнями, читання, запису та порівняння чисел в межах 1000. Мета системи уроків. Формування в учнів вміння лічити сотнями, порівнювати сотні, додавати і віднімати сотнями (400 + 200, 400 – 200), утворювати трицифрові числа, визначати розрядний склад числа, лічити в межах 1000,читати і записувати трицифрові числа, порівнювати числа. Мета окремого уроку. Тема уроку: Утворення трицифрових чисел із сотень, десятків, одиниць. Назви розрядних чисел. Задача на спільну роботу. Мета: ознайомити учнів з утворенням трицифрових чисел із сотень, десятків, одиниць; вдосконалювати обчислювальні навички; формувати вміння розв’язувати задачі на спільну роботу; розвивати мислення; виховувати інтерес до математики. *

Очікувані результати опрацювання розділу розуміє сотню як одиницю лічби; лічить сотнями, десятками, одиницями; знає способи утворення трицифрового числа; називає числа від 1 до 1000 в прямому і зворотному порядку від будь-якого числа до вказаного; називає попереднє і наступне число до будь-якого числа в межах 1000; розрізняє одноцифрові, двоцифрові і трицифрові числа читає і записує трицифрові числа; записує трицифрове число у вигляді суми розрядних доданків; розуміє значення цифри залежно від її позиції (місця) у записі трицифрового числа, визначає загальну кількість одиниць, десятків, сотень у трицифровому числі; порівнює, додає і віднімає розрядні числа; порівнює числа в межах тисячі *

Види освітніх результатів, яких можна досягти у навчально-виховному процесі: особистісні – виявляють вплив навчання, середовища, життєвого досвіду на розвиток почуттєвої сфери, особистих якостей школяра, його соціалізацію; ціннісні орієнтації, ставлення; предметні – розкривають навчальні досягнення учня стосовно рівнів засвоєння визначених у програмі складників предметної компетентності, серед яких особливого значення набуває особистий досвід застосування знань, умінь; міжпредметні – можуть мати різний діапазон: ґрунтуватися на зв’язках засвоєння змісту предметів однієї освітньої галузі або між галузями; бути результатом засвоєння програми «Формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів»; метапредметні – визначають рівень оволодіння учнями ключовими компетентностями як універсальними здатностями особистості (уміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, комунікативна, здоров’язбережувальна, інформативна, соціальна, підприємницька). *

Формування результатів має відповідати таким вимогам: висвітлювати результати діяльності учнів на уроці, а не вчителя («після цього уроку учні зможуть…пояснювати, визначати, характеризувати, давати оцінку тощо»); чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку; чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів. Взагалі мета уроку має бути сформульована так, щоб про її досягнення можна було судити об’єктивно. У центральній частині уроку – досягнення очікуваних результатів через опанування учнями нових знань і способів дії. * Формування очікуваних результатів – це принципово важливий момент сучасного уроку.

Алгоритм компетентнісно зорієнтованого уроку  Конкретизація загальної мети (провідних і проміжних цілей) уроку. Визначення предметних та ключових компетентностей як до уроку в цілому, так і до кожного етапу уроку окремо. Формулювання цілей і визначення очікуваних результатів. Мотиваційне забезпечення уроку. Поділ змісту уроку на навчальні ситуації в залежності від його структури — теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо. Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації. Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний чи практичний). Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи. При виборі змісту, методів і форм - орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності. Здійснення рефлексії навчальної діяльності.   *

Функціонування такої системи, як урок, завжди пов’язане з процесом цілепокладання та цілералізації це процес формування мети, її розгортання в часі та в даному інформаційному просторі на основі врахування особливостей виконавців діяльності, у ході якої передбачається досягнення поставленої цілі. * це процес, під час якого ціль із внутрішньої мети переходить у наслідок - результат діяльності. Від того, чи розуміють і усвідомлюють учні мету своєї діяльності, залежить особисте ставлення до навчання; навчальний процес стає осмисленим.

Модель сучасного уроку конкретного типу: Урок засвоєння нових знань І. Орієнтація, мотивація діяльності. ІІ. Цілепокладання. 1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 2. Визначення очікуваних результатів. 3. Мотивація навчальної діяльності. ІІІ. Цілереалізація. 1. Актуалізація й корекція опорних знань. 2. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, . осмислення зв'язків і співвідношень в об'єктах вивчення. 3. Фізкультпауза. 4. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях,. . наближених до життєвих. 5. Повідомлення домашнього завдання. ІV. Рефлексивно-оцінюючий. 1. Підведення підсумків уроку. 2. Рефлексія. 3. Цінування, оцінювання. *

Урок засвоєння навичок і умінь І. Орієнтація, мотивація діяльності. ІІ. Цілепокладання. 1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 2. Визначення очікуваних результатів. 3. Мотивація навчальної діяльності. ІІІ. Цілереалізація. 1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація й корекція опорних знань, практичного досвіду учнів. 2. Поглиблення навчального матеріалу, ознайомлення з правилами, алгоритмами виконання певних дій (ввідні, вступні вправи). 3. Первинне застосування знань (пробні вправи). 4. Фізкультхвилинка (релаксація). 5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи ). 6. Творче перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови з метою формування умінь (творчі вправи). ІV. Рефлексивно-оцінюючий. 1. Підведення підсумків уроку. 2. Повідомлення домашнього завдання. 3. Рефлексія. 4. Цінування, оцінювання. * *

Урок застосування знань, навичок і умінь Учні самостійно виконують лабораторні, практичні досліди й завдання, обчислювальні, пізнавальні завдання, графічні, письмові роботи. І. Орієнтація, мотивація діяльності. ІІ. Цілепокладання. 1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності. 2. Визначення очікуваних результатів. ІІІ. Цілереалізація. 1. Перевірка домашнього завдання; відтворення й коригування опорних знань, умінь, навичок, необхідних для самостійного виконання практичних завдань уроку. 2. Загальний інструктаж, усвідомлення алгоритму дій (осмислення змісту й послідовності практичних дій). 3. Самостійне виконання завдань під контролем і за допомогою учителя, враховуючи індивідуальні можливості). 4. Фізкультпауза. 5. Узагальнення й систематизація учнями результатів роботи. 6. Звіт учнів про способи й результати виконання роботи. ІV. Рефлексивно-оцінюючий. 1. Підведення підсумків уроку. 2. Повідомлення домашнього завдання. 3. Рефлексія. 4. Цінування, оцінювання. *

Урок узагальнення й систематизації знань Проводиться після вивчення найважливіших розділів програми. І. Орієнтація, мотивація діяльності (підготовка до активної навчальної діяльності). ІІ. Цілепокладання. 1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Визначення очікуваних результатів. ІІІ. Цілереалізація. Відтворення й коригування опорних знань, умінь, навичок. 2. Узагальнення й систематизація понять, засвоєння системних знань і їхнє застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань. 3. Фізкультпауза. 4. Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації знань. ІV. Рефлексивно-оцінюючий. 1.Підведення підсумків уроку. 2. Повідомлення домашнього завдання, успішне виконання якого потребує системних знань, навичок, умінь. 3. Рефлексія. 4. Цінування, оцінювання. *

Урок перевірки й корекції знань, навичок, умінь  І. Орієнтація, мотивація діяльності. ІІ. Цілепокладання. 1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Визначення очікуваних результатів. ІІІ. Цілереалізація. 1. Перевірка знань фактичного матеріалу (усна фронтальна бесіда, усна індивідуальна розмова). 2. Перевірка знань основних понять (письмова перевірка 8-10 хвилин, індивідуальне опитування). 3. Перевірка глибини усвідомлення знань (письмове опитування, самостійне складання таблиць, схем тощо). 4. Фізкультпауза. 5. Застосування знань у стандартних умовах. 6. Застосування знань у нестандартних умовах. ІV. Рефлексивно-оцінюючий. 1. Підведення підсумків уроку. 2. Рефлексія. 3. Цінування, оцінювання. Якщо робота проводиться письмово, то пункти 1-3, 5-6 етапу цілереалізації відображають логіку побудови завдань контрольної роботи. *

К о м б і н о в а н и й у р о к 1 УРОК ПЕРЕВІРКИ РАНІШЕ ЗАСВОЄНОГО МАТЕРІАЛУ Й ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І. Орієнтація, мотивація діяльності. ІІ. Цілепокладання. 1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Визначення очікуваних результатів. ІІІ. Цілереалізація. 1. Перевірка виконання домашнього завдання. 2. Усебічна перевірка ступеня раніше засвоєних знань. 3. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу. 4. Осмислення, первинна перевірка розуміння й корекція засвоєння нових .знань. 5. Фізкультпауза. 6. Закріплення знань і способів дій. 7. Узагальнення й систематизація знань. ІV. Рефлексивно-оцінюючий. 1.Контроль і самоперевірка знань. 2. Підведення підсумків уроку. 3. Рефлексія. 4. Інформування про домашнє завдання. 5. Цінування, оцінювання. * *

К о м б і н о в а н и й у р о к 2 УРОК ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ, НАВИЧОК І УМІНЬ, ТВОРЧЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЇХ НА ПРАКТИЦІ В НЕСТАНДАРТНИХ УМОВАХ  І. Орієнтація, мотивація діяльності. ІІ. Цілепокладання. 1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Визначення очікуваних результатів. ІІІ. Цілереалізація. 1. Актуалізація опорних знань, навичок і умінь. 2. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення й осмислення. 3. Первинне застосування отриманих знань (пробні вправи). 4. Застосування навичок і умінь на готовому матеріалі в стандартних умовах (вправи за зразком, інструкцією). 5. Фізкультпауза. 6. Застосування узагальнених умінь у нестандартних ситуаціях (творчі роботи). 7. Самостійна робота: творче застосування знань, навичок і умінь, перевірка результатів роботи. ІV. Рефлексивно-оцінюючий. 1. Підведення підсумків уроку. 2. Рефлексія. 3. Інформування про домашнє завдання. 4. Цінування, оцінювання. *

* Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою. Отже, володіння вчителя уміннями правильно визначати і конкретизувати цілі, передбачити освітні результати уроків у контексті компетентнісного підходу стимулює до пошуку адекватної технології їх проведення з включенням самоконтролю і самооцінювання учнів. У презентації використані інтернет-ресурси.