ВСТУПОсь уже більше століття суспільство закріплює за школою дві основні функції: розвивальну (становлення особистості) та соціальну або адаптивну (введення дитини з допомогою навчання у розгалужену структуру соціальних ролей). Наша школа, виконуючи перше завдання, забезпечує непоганий рівень освіти, хоча і ціною навантажень всіх учасників освітнього процесу, а ось адаптивна задача вирішується неефективно. Цьому є і об'єктивні причини: зараз система освіти разом із суспільством переживає зміну системи цінностей і стилю життя всіх соціальних груп. Відсутнє не тільки соціальне замовлення на відповідний тип освіти, але й найбільш загальне уявлення про напрям його розвитку. Проте освітній процес, на відміну від виробничого, неможливо зупинити. А тому школа, навіть в умовах кризи, працює, перебудовується на ходу, не зупиняючи пошук нових форм організації навчальної діяльності, освітніх моделей і т. п.
НВПМетод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. Навчання з використанням проєктів (НВП, метод проєктів в навчанні) —- освітня технологія, яка передбачає динамічний підхід до організації навчального процесу, при якому учні/студенти отримують глибші знання через активне дослідження викликів і проблем реального світу[1]. Здобувачі знань дізнаються про предмет, працюючи протягом тривалого періоду часу, щоб дослідити та відповісти на складне запитання, виклик або проблему. Це стиль активного навчання, який контрастує з «механічним» запам’ятовуванням певних знань або виконанням дій за інструкціями під керівництвом учителя, натомість реалізуючи навчання через активну діяльність по знаходженню відповідей на запитання або розв'язання проблем.
ВЕЛИКОЮ ПЕРЕВАГОЮ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Є ВМІННЯ, ЯКІ НАБУВАЮТЬ УЧНІ, А САМЕ:приймати рішення;самостійно збирати і накопичувати матеріал;представляти створене перед аудиторією;установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);оцінювати себе та інших.використовувати багато джерел інформації;планувати свою роботу,попередньо прораховуючи можливі результатианалізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;
РОЛЬ УЧНЯВибирає (приймає рішення). Слід пам’ятати, що надаючи право вибору, ми не тільки мотивуємо учня, а й формуємо в нього почуття причетності. Вибір повинен закріпитися в свідомості учня як процес прийняття на себе відповідальності. Вибудовує систему взаємовідносин з товаришами, учителями. Йдеться не тільки про рольову участь у командній роботі. Взаємодія з учителем-консультантом дає можливість освоїти ще одну рольову позицію. Вихід за межі школи в пошуках інформації або для перевірки (реалізації) своєї ідеї змушує вступати у взаємини з дорослими людьми (бібліотекар, двірник та ін.) і однолітками з нових позицій. Оцінює. На кожному етапі виникають різні об’єкти оцінки. Учень оцінює «чужий» продукт – інформацію з позицій її корисності для проекту, запропоновані ідеї з позиції їх реалістичності тощо. Водночас він оцінює продукт своєї діяльності і себе в процесі цієї діяльності. Навіть невдалий проект має велике позитивне педагогічне значення. Аналіз (самоаналіз) об’єктивних і суб’єктивних причин невдач, несподіваних наслідків діяльності, розуміння помилок посилюють мотивацію для подальшої роботи, наприклад, формують особистий інтерес до нових знань, якщо «провал» проекту обумовлений неправильною інтерпретацією інформації або неперевіреними даними. Подібна рефлексія дає можливість сформувати оцінку (самооцінку) навколишнього світу і себе в мікро- і макросоціумі. Роль учнів у навчальному процесі принципово змінюється в роботі над проектом: вони є активними його учасниками, а не пасивними статистами. Іншими словами, учень стає суб’єктом діяльності. При цьому школярі вільні у виборі способів і видів діяльності для досягнення поставленої мети. Їм ніхто не нав’язує, як і що робити. Слід визнати, що кожен учень має право: не брати участі ні в одному з поточних проектів; брати участь одночасно в декількох проектах у різних ролях; у будь-який момент почати новий проект. Роль учня в процесі виконання проекту змінюється залежно від етапів роботи. Але на всіх етапах він:
РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ Учні відрізняються один від одного не тільки різним рівнем підготовленості до засвоєння знань. Кожен із них володіє більш стійкими індивідуальними особливостями, які не можуть не враховуватися викладачем. Водночас ці індивідуальні особливості накладають свої вимоги на організацію навчального процесу. Індивідуальні відмінності стосуються й пізнавальної сфери дітей: одні мають зоровий тип пам’яті, інші – слуховий чи зорово-руховий і т.д. У одних наочно-образне мислення, а в інших – абстрактно-логічне. Нехтування індивідуальними особливостями учнів при навчанні призводить до виникнення в них різного роду труднощів, ускладнює шлях досягнення поставлених цілей. При цьому вчитель виступає не як керівник, а як фасилітатор, тобто як людина, яка створює сприятливі умови для самостійного й осмисленого навчання, активізує та стимулює допитливість і пізнавальні мотиви учнів, організовує групову навчальну роботу, підтримує прояви оперативних тенденцій, надає учням різносторонній навчальний матеріал. Разом із тим учитель повинен ураховувати суперечливий характер самої діяльності учня: суспільна за змістом, за формою реалізації вона індивідуальна (засвоєні знання і вміння є власністю окремого учня). Таким чином, для активізації пошуково-дослідницької діяльності молодших школярів у навчальному процесі необхідне поєднання індивідуальних і колективних форм роботи. Роль учителя при виконанні проектів змінюється залежно від етапів роботи над проектом. Однак на всіх етапах педагог виступає як фасилітатор, тобто помічник, він не передає знання, а забезпечує діяльність школяра, Консультує. Моделюючи різні ситуації, трансформуючи освітнє середовище, учитель спонукає учнів до постановки запитань, роздумів, самостійної оцінки того чи іншого явища тощо. При реалізації проектів учитель – це консультант, який повинен утриматися від підказок, навіть коли бачить, що учні «роблять щось не так». Мотивує. Високий рівень мотивації – основа успішної роботи над проектом. Під час роботи вчитель повинен дотримуватися принципів, які розкривають перед учнями ситуацію проектної діяльності як ситуацію вибору і свободи самовизначення. Фасилітує. Допомога учням у процесі роботи над проектом виражається не в передачі знань і вмінь, які можуть бути практично реалізовані у проектній діяльності, мінімальний їх набір учень повинен був засвоїти на уроках, що передують роботі над проектом; інші необхідні відомості отримає, працюючи над збиранням інформації на різних етапах проекту. Вчитель також не вказує в оціночній формі на недоліки або помилки в діях учня, на неспроможність проміжних результатів. Він провокує запитання, роздуми, самостійну оцінку діяльності, моделюючи різні ситуації. Спостерігає. Спостереження, яке проводить керівник проекту, спрямоване на отримання ним інформації, що дозволить учителю продуктивно працювати під час консультації, з одного боку, і ляже в основу його дій з оцінки рівня сформованості компетентностей учнів, з іншого.
ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПРОЄКТОМ 1. Підготовчий етап. Визначення предмета, проблеми. Формулювання цілей і завдань проєкту. Розробіть план дій. 2. Реалізація проєкту. Збір та аналіз інформації. реалізація проєкту. Формулювання висновків. Дизайн результатів проєкту (виставки, газети, журнали, довідники, колекції, моделі, ілюстрації, навчальні посібники, екскурсії, мультимедійні продукти, відпустки) 3. Останній, заключний крок. презентація роботи. захист проєкту. Аналіз результатів. Оцінка та самооцінка проєкту. Навчальною метою організації проєктної діяльності є формування в учнів уміння самостійно виконувати всі дії та переходити від однієї дії до наступної.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЄКТІВ За видом основної діяльності 1. Творчі проєкти зазвичай не мають чітко спланованої структури і розробляються відповідно до інтересів учасників проєкту. Готовий продукт може бути у вигляді збірки, сценарію або святкової програми. 2. Ігрові (рольові) проєкти мають відкриту структуру. Учасники виконують певні ролі. Результати можна визначити на початку проєкту або до завершення. Є високий рівень творчості. Основною діяльністю учнів у цих проєктах є рольова гра. 3. Інформаційні проєкти спрямовані на збір, аналіз та узагальнення фактів. Під час проєктної діяльності потрібна чітка структура та можливість систематичної корекції. 4. Дослідження та дослідницькі проєкти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень (постановка проблеми, формулювання гіпотез, планування та розробка науково-дослідної діяльності, збір інформації, аналіз та узагальнення, підготовка та оформлення проєктів ). результат, розкриття результату, рефлексія). Для таких проєктів потрібна чітка спланована структура, визначені цілі, актуальність проєкту для всіх учасників, суспільна значущість. 5. Власні соціальні інтереси учасника (годівниця, портфоліо, класний зошит, газета, документ, відеофільм, вистава тощо). Кінцевий продукт придатний для довічного використання. Вони вимагають добре продуманої структури, наприклад сценарію діяльності учасників, який визначає функції кожного. За кількістю учасників виділяють :1. Індивідуальний проєкт виконує один учень. Вчителі допомагають складати плани діяльності та проводити індивідуальні консультації. 2. Пари. Цей проєкт виконується двома учнями. Вони розробляють спільний план дій. Визначає формат відображення результатів. Виберіть творчу назву для свого проєкту. Брати активну участь в організації громадського захисту проєкту. 3. Групова робота в групі полягає в навчанні того, як учасники обмінюються досвідом, радяться один з одним і знаходять спільні рішення в процесі розробки навчальних проєктів . Учитель координує діяльність групи учасників. Гнучко підпорядковуйтеся загальній темі та меті. Ми проводимо консультації та надаємо підтримку при необхідності. Проєкти відрізняються за тривалістю1. Міні-проєкти. Проєкт для одного класу.2. Короткострокові. Проєкти тривають від 2 до 6 годин (заняття).3. Проміжний період. Триває від тижня до місяця.4. Довгостроковий. Вони тривають від одного до кількох місяців.
ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІПроєктна діяльність має свої переваги. Таким чином, традиційні класи перетворюються на відкриті навчальні простори, де учні рухаються у власному темпі. У процесі реалізації проєкту вчені самонавчалися та вдосконалювалися. Навчання, засноване на запам'ятовуванні і повторенні, рухається в напрямку закріплення, виявлення і презентації отриманих знань. Цей тренінг дає вчителям можливість побудувати позитивні стосунки з учнями в нових умовах і підкреслити їх індивідуальність і природні таланти. Слід згадати і недоліки проєктної діяльності. Підготовка проєкту займає багато часу. Вчителям важко контролювати навчальний процес і результати не завжди ефективні. У групі є студенти, які намагаються передати свою роботу іншим, більш сумлінним. Незважаючи на певні недоліки, метод проєктів дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість учням проявити самостійність, підтримує стійкий інтерес до вивчення різних предметів, поглиблює знання учнів з предмета навчання. і систематизувати.
ПІДСУМКИПідсумовуючи, можна сказати, що навчання з використанням проєктів пропонує динамічний, орієнтований на здобувача знань, освітній процес, сприяючи розвитку ключових компетентностей. Однак його успішне впровадження вимагає ретельного планування навчальної діяльності. Це сприяє покращенню взаємодії між учнями та вирішенню проблем, але вимагає пильної уваги до змісту. Постійний контроль та фасилітація забезпечує значущі результати