Презентація "Методика розвитку рухових якостей"

Методика розвитку рухових здібностей. Виконала

Рухові здібності – елемент рухової функції, одної з найбільш складних функцій організму. Головними властивостями є здатність до володіння й управління рухами в просторі, за часом й ступенем м’язових зусиль.

Здібності є особливостями особистості, що відрізняють одну людину від іншої це- швидкість, координація, сила, рухова витривалість і гнучкість.

Для розвитку рухових здібностей пропонуються методи з урахуванням індивідуальних особливостей - Для розвитку силових здібностей доцільно використовувати методи максимальних зусиль з невеликою кількістю повторень, перемінних опорів із диференційованим навантаженням, статичного та ізометричного напруження.

Для розвитку рухомості в суглобах використовуються методи:а)локального впливу (спрямовані на розвиток рухомості н окремо взятому суглобі - можуть використовуватися різноманітні тренажери);б)інтегрального впливу, що спрямовані на розвиток розмаху рухів у системі суглобів (використовуються рухи динамічного характеру);в)метод статичних зусиль, спрямований на збереження постави тіла під час максимального розтягування м'язів.

Швидкісні здібності можуть розвиватися з допомогою таких методів:а)повторного (із дозованим навантаженням і визначеним відпочинком між фізичними вправами);б)повторно-гірогресуючого (кожна наступна вправа виконується зі збільшенням інтенсивності);в)перемінної вправи (зберігається біодинаміка "рух у живих системах", але змінюється його варіативність);г)змагального та ігрового (як додаткові стимули використовуються емоційні чинники),

Витривалість може розвиватися за допомогою методів:а)рівномірної та безперервної вправи (зберігається інтенсивність тривалого виконання вправи за невеликих навантажень, режим роботи - аеробний);б)повторного виконання вправи (використовується для розвитку силової витривалості, режим роботи - анаеробний та аеробний);в)перемінного виконання вправи (використовується: для розвитку швидкісно-силової витривалості, режим роботи анаеробний);г)ігрового та змагального.

Розвиток координаційних здібностей:а)метод диференціювання м'язових зусиль (удосконалення відчуття скорочувальних можливостей м'язів, найчастіше використовується динамометрія);б)диференціювання рухів у часі та просторі (виконувати точні рухові дії за заданими параметрами часу).в)удосконалення функцій рівноваги (виконання рухів в ускладнених умовах);г)удосконалення вестибулярної стійкості (виконуються вправи після дисбалансу вестибулярного апарату).

Розвиток рухових здібностей грунтується на вищевказаних методичних принципах:· свідомості та активності (людина усвідомлює оздоровчу спрямованість фізичних вправ, що виконуються, та бере активну участь у навчанні рухових навичок і розвитку рухових здібностей);· індивідуалізації (підбираються підготовчі вправи з урахуванням фізичних можливостей, які сприяють оволодінню складнокоординаційними руховими діями);· доступності (вивчення вправ на основі позитивного перенесення рухових навичок - від відомого до невідомого, від легкого до важкого);

· наочності (створення точного, повного уявлення для суттєвого сприйняття та свідомого виконання рухових дій);· систематичності(використовується кумулятивний тренувальний ефект у системах організму);· міцності (багатократне систематичне повторення вправ щодо стійкого збереження рухових навичок);