Презентація "Мистецтво греції класичного періоду"

мистецтво греції класичного періоду. Підготувала Вчитель історіїПанькевич Тетяна Анатоліївна Па

У V –IV ст. до н. е. грецька культура стала однією з найрозвиненіших в світі. Вона мала гуманістичне спрямування і впливала не лише на культурний розвиток тогочасного Середземномор’я, а і на світову культуру наступних поколінь.

Найбільш відомими філософами класичного періоду були :

У період еллінізму виникло кілька філософських шкіл: стоїків, епікурейців та кініків, які відобразили ускладнення соціально – політичної обстановки, нестабільність в елліністичних державах та викликані цими процесами зміни грецького світогляду.

Вершиною давньогрецької архітектури вважається акрополь в Афінах. Цей ансамбль складався з парадних воріт—Пропілеїв, храму Ніке Аптерос, Єрехтейону і головного храму Афін-Парфенону. Храм богині мудрості Афіни Парфенон був втіленням могутності і величності Афінської держави. Архітектори Іктін і Каллікрат надали храмові вигляду періптера, оточеного колодою з 46 колон. Храм мав багате скульптурне оздоблення: 92 метопи та іонічний рельєфний фриз, що проходив за колонадою по периметру споруди. Храм відзначався спокійною урочистою величністю, почуттям міри і гармонії. Все це робить його одним з шедеврів не лише грецької, але й світової архітектури.

Скульптура в епоху класики звільнилась від архаїчної умовності зображення людини. Серед її досягнень—уміння зобразити тіло в русі. При цьому слід підкреслити, що митці великої класики вміли передавати не лише рухи тіла, а й порухи душі. Скульптуру цієї доби представляє багато геніальних майстрів. Самими великим серед них є Фідій. З точки зору еллінів уособленням божественності були спокій, повага, гідність.

Цим вимогам відповідала виконана Фідієм статуя Зевса, її зараховували до чудес світу. Він створив бронзову скульптуру - фігуру богині Афіни Промахос, грізної й суворої захисниці свого міста.

Для живопису епохи класики характерна тенденція до реалістичного зображення людини. З іменами Полігнота та Аполлодора пов'язані його важливіші досягнення Полігнот створив багатофігурні композиції, намагаючись передати глибину простору. Аполлодор відкрив ефект світлотіні, поклавши початок живопису в сучасному змісті слова.

Класична епоха - час розквіту драматичного мистецтва. Самими важливими жанрами були трагедія, сюжетами якої були міфи про богів і героїв і комедія, частіше всього політична. Трагічний герой бореться проти несправедливості, виступає за торжество добра, за те, щоб світ став кращим, щоб пробудити в людях мужність, допомогти їм жити.. Герой частіше всього приречений на загибель, але його загибель викликає не відчай, не жах, а захоплення і віру в силу людини, в велич її духу. В цьому вічна цінність давньогрецької трагедії

Перший театр Діоніса (V cт. До н.е.) вміщував 44 000 глядачів. За своєю формою театр нагадував цирк нашого часу. Місця для глядачів амфітеатром спускалися до круглої майданчику - орхестре. За право входити в театр покладалася невелика сума.

Греки не мали церкви, не було церковної ієрархії. Таким чином, церква і держава були єдині. Храми були загальнодоступними і священними. Богів шанували біля домашнього вогнища, поблизу гір та ущелин тощо. Статую бога сприймали як живого бога. Релігійні культи були різними. Хтонічних богів задобрювали похмурим ритуалом – їм приносили криваві жертви. Олімпійських богів вітали радісними святами. На відміну від Сходу, грецьке жрецтво підкорялося державі Майно храмів, нерухомість, кошти й раби контролювались і керувалися державними особами. Семінарій не було, культові посади були виборними, як і всі інші, аби лише кандидат знав обряди, або купувалися за гроші.

Літературні джерела :http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10172/https://studfile.net/preview/4495429/page:3/

Дякую за увагу!rrrr