Презентація "Модель навчання в дискусії"

Модель навчання у дискусії. Дискусією (від лат.сіізсизвіо - розгляд) в дидактиці метод навчання, який грунтується на обміні думками з певної проблеми. Дослідники визначають різні аспекти дискусії як методу навчання. С.Смирнов вважає, що дискусія передбачає будь - який обмін думками з певної проблеми. О.Савченко наголошує на тому, що цей метод навчання передбачає організацію спілкувально - мовної діяльності з метою пошуку ефективного розв'язання певної проблеми: Польський дидакт В.Оконь акцентує увагу на можливості учасників дискусії висловлювати власні погляди або спиратися но погляди інших авторитетних осіб. Але не всі дидакти поділяють думку, що дискусія є методом навчання. Російський вчений М.Кларін відносить дискусію як до методів навчання (способів роботи зі змістом навчального матеріалу), так і до форм організації навчання. Українські дослідники С.Мельникова і Л.Яворовська вважають дискусію різновидом ігрових форм занять, співробітництва, коли з обговорюваної проблеми ініціативно висловлюються всі учасники спільної діяльності. Серед вчених, які дотримуються погляду на дискусію як на метод навчання (а їх переважна більшість), немає спільної точки зору щодо того, до якої групи методів навчання її слід відносити. У В.Оконь дискусії потрапляють у групу методів засвоєння знань. Т.Ільїна називає групу методів, до яких належить діяльність, методами здобуття нових знань, їх закріплення і вироблення умінь і навичок С.Смирнов відносить дискусію до методів розвитку психічних функцій, творчих здібностей і особистісних якостей учнів.

Модель навчання у дискусії. За класифікацією Ю.Бабанського, дискусії відведено місце серед методів стимулювання і мотивації учіння, а саме: стимулювання інтересу до учіння. Кожний з цих підходів має сенс, оскільки розглядає різні аспекти застосування дискусії як метод навчання. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій. Вони вчать глибокому розумінню проблеми, самостійні позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, визнавати вдалі аргументи, краще розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ. Перші спроби використовувати в навчанні обговорення учнями певних проблем були здійснені на початку 20 ст. в межах інноваційного пошуку прибічників "нового виховання". Але справжнього розвитку використання дискусії в навчальному процесі в школі набуло в останні десятиліття. В радянській педагогіці розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ.

З досвіду навчання у дискусії. дискусійна модель навчання не розроблялась, тому що сам метод суперечив загальній спрямованості системи навчання. До дискусії у вітчизняній дидактиці звертаються наприкінці 80-х рр., але постійно зауважуючи на необхідності ретельної підготовки учнів до такого виду діяльності. Хоча логічно виникає питання, яким чином можна підготувати учнів до дискусії, не впроваджуючи її в навчання? Найбільший досвід використання дискусії у навчанні накопичено в американській педагогіці: проведення дискусій на правознавчому матеріалі ноебхідно починати з постановки конкретного питання; не слід висувати питання на зразок: Хто правий, а хто - ні в тому чи іншому питанні; в центрі уваги має бути ймовірний перебіг (Що було б можливим за тим чи іншим збігом обставин? Що міг здійснити той чи інший діяч даної мети або від яких дій утриматися? Чи відбиває ця мета дійсні інтереси соціальних груп, яку він репрезентує? Чи були альтернативні дії?

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. За визначенням науковців, дискусія - це широке публічне обговорення якого спірного питання. Вона значною мірою спирає розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи. Сучасна дидактика визначає аелику освітню і виховну цінність дискусій. Вона вчить глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперуванню аргументи, краще розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань формуванню власного погляду на світ. Найулюбленішим та на мій погляд найбільш продуктивний з точки зору формування свідомого, інформованого та здатного на прийняття самостійних обгрунтованих рішень громадянина України є модель навчання в дискусії однієї із складових технології опрацювання дискусійних питань. У своїй практиці я використовую дану модель найчастіше в старшій школі де учні мають певний запас теоретичних знань, а також бажання мати свою точку зору, бути почутими та оціненими. Дискусія дає можливість виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Під час дискусії в повній мірі розкривається індивідуальна діяльність школяра, а також можлива його корекція та педагогічна підтримка. Розвиток здібностей учня - основне завдання особистісно -орієнтованого навчання, а основним засобом співніснування і контакту у суспільстві є мова. Вміння чітко, аргументовано, літературно спілкуватися та представляти себе як особистість у суспільстві розвивається саме під час дискусії. Учні набувають навиків вільного осмисленого діалогу, дебатування, висловлювання своєї думки. Людина істота соціальна і засобом порозуміння є вміння ефективно та переконливо вести розмову, почуватися легко через спілкування та талант вести бесіду. Так як навчальний процес є цілісною взаємодією двох рівноправних її учасників - учня та вчителя інтерактивні технології дають змогу створити на уроці демократичний стиль спілкування, підтримати ініціативу учнів. Робота грунтується на довірі до дитини, опорі на її здатність відповідати за себе, стимулювати почуття гідності і самоповаги. У пізнавальній діяльності на перший план висуваються творчі конструктивні завдання, які визначають вибір репродуктивних завдань. Шляхом дискусій" учні поглиблюють знання, вчаться спілкуватися і взаємодіяти, виробляють уміння приймати рішення, набувають досвіду розв'язання конфліктів, вчаться

Робота грунтується на довірі до дитини, опорі на її здатність відповідати за себе, стимулювати почуття гідності і самоповаги. У пізнавальній діяльності на перший план висуваються творчі конструктивні завдання, які визначають вибір репродуктивних завдань. Шляхом дискусій" учні поглиблюють знання, вчаться спілкуватися і взаємодіяти, виробляють уміння приймати рішення, набувають досвіду розв'язання конфліктів, вчаться громадянській активності. Для того, щоб забезпечити успішну дискусію із спірних питань, необхідно: підкреслювати правомірність протиріч, існування різних точок зору, компромісу та консенсусу, адже вони - основа існування демократичного суспільства; представляти суперечливі питання у доступній для учнів формі, проводячи аналоги з подібними проблемами у їхньому житті; знаходити історичні та правові аналоги, для того, щоб учні могли порівняти сучасність з аналогічними проблемами у минулому та шляхами їх вирішення; слідкувати за тим , щоб предметом дискусії були ідеї та точки зору, а не особи, які їх висловлюють; Аналізуючи результати впровадження метода навчання в дискусії можна сказати що рівень навчальних досягнень учнів виріс на ЗО -35%.

Опрацьовуючи нові методи технології беручи участь у дискусіях і дебатах із запропонованих питань учні отримали можливість і набули досвіду сформулювати своє ставлення до багатьох проблем, зокрема, до держави як інституту захисту прав і свобод людини, до прав людини як її власних можливостей. Також розвинули такі уміння і навички як: давати аргументовану характеристику явищам і процесам; відбирати та оцінювати інформацію отриману особисто та надану іншими (вчитель, товариші); аналізувати і порівнювати позиції та погляди; узагальнювати факти, оцінювати події та явища; доводити свою думку, аргументувати її; визначити свою позицію та привернути увагу до своїх поглядів і переконань. Технологія вимагає активної участі учнів у процесі навчання. Розвиває аналітичні та оцінювальні вміння учнів, що дозволить їм використовувати набуті знання для аналізу та оцінки політичних, соціальних, економічних процесів. Моніторингове дослідження рівня навченості показано в (Додатку 10). Досвід використання дискусії у навчанні дозволяє сформулювати деякі головні організаційно - педагогічні підвалини, які є спільними для будь - яких різновидів дискусії: Проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання (тобто такого, яке не має однозначної відповіді і допускає різні варіанти рішення, зокрема протилежні); Не слід ставити запитання на зразок: хто правий, а хто - ні в тому чи іншому питанні; У центрі уваги має бути ймовірний перебіг (Що було б можливим за тим чи іншим збігом обставин? Що могло б відбутися, якби...?) Учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме. При плануванні дискусії вчитель враховує кілька важливих моментів: час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи під час навчального заняття; вміння учнів працювати в групі. Протягом усієї роботи груп учитель

У центрі уваги має бути ймовірний перебіг (Що було б можливим за тим чи іншим збігом обставин? Що могло б відбутися, якби...?) Учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме. При плануванні дискусії вчитель враховує кілька важливих моментів: час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи під час навчального заняття; вміння учнів працювати в групі. Протягом усієї роботи груп учитель тримає в полі зору три основних моменти: мета, від якої під час дискусії не слід відхилятися; час, якого слід дотримуватися, щоб встигнути досягти визначеної мети; підсумки, як треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії. Суттєвим елементом будь - якої технології навчання в дискусії є вступна частина, оскільки саме в ній створюються емоційний та інтелектуальний настрій наступної дискусії. Згідно з логікою застосування дискусії як методу закріплення навчального матеріалу і стимулювання пізнавальної діяльності учнів можна визначити кілька варіантів моделювання навчальних тем на основі дискусії: Побудова вивчення теми як підготовки до дискусії за всім матеріалом, яка відбувається на останньому уроці; Включення дискусійного компонента в окремі уроки теми на етапах перевірки домашнього завдання і закріплення щойно вивченого матеріалу; Побудова навчання як самостійної або групової роботи учнів з обговоренням її результатів.

Метод ПРЕС (PRES, МППО) З цієї невеличкої технології (для неї ми зберегли назву "|метод ПРЕС") варто почати роботу над навчанням учнів дискутувати. Вона використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Як організувати роботу 1. Роздайте матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів ...я вважаю, що) Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази Узагальніть свою думку Поясніть механізм етапів ПРЕС - методу і дайте відповіді на можливі запитання учнів. Наведіть приклад до кожного з етапів Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь -якої проблеми на їхній вибір Коли формула буде зрозуміла всім учням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосовуйте метод "Прес" на всіх уроках, де потрібна аргументація учнями своєї думки.

Займи позицію Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використовувати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні: Знайомляться з альтернативними поглядами; Прогнозують, які наслідки матимуть індивідуальні позиції і політичні рішення для суспільства. Для окремих людей; На практиці використовують уміння захищати власну позицію; Вчаться вислуховувати інших;Отримують додаткові знання з теми. Як організувати роботу 1 . Запропонуйте учням дискусійне питання і попросіть їх визначити власну позицію щодо цього питання. 2. Розмістіть плакати в протилежних кутках кімнати. На одному боці з них написано "згодний (згодна)", на іншому - "не згодний (не згодна)". (Варіанти: на плакатах можуть бути викладені полярні позиції щодо проблеми: наприклад, "треба заборонити палити в громадських місцях" і "не можна заборонити паління в громадських місцях"). Або можете запропонувати три позиції:Оголосіть правила проведення вправи й обговоріть їх. Попросіть учасників стати біля відповідного плаката, залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми, "проголосувати ногами". Виберіть кількох учасників і попросіть їх обгрунтувати свою позицію або запропонуйте всім, хто поділяє одну і ту саму точку зору, обговорити її і виробити спільні аргументи на її захист.

Зміни позицію Така технологія є подібною до "Займи позицію9'. Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання тощо. Як організувати роботу 1 заздалегідь підготуйтеся до обговорення. У протилежних кінцях класу мають бути плакати з альтернативними думками. Дайте учням обдумати та аргументувати свою позицію. Попросіть учнів пояснити, чому вони обрали саме це місце. Оцінка протилежних точок зору. Обговорення наслідків різних точок зору. Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінили учасники своєї думки і чи не хочуть перейти до іншого плаката. Запропонуйте учням перейти й обгрунтувати причини свого переходу. Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.

Вибирається дискусійна проблема, яка повинна передбачати наявність обгрунтованих, діаметрально протилежних точок зору. Учитель характеризує полярні точки зору. Кожна ирозглядається досить детально, грунтовно. Обмежена в часі індивідуальна робота учнів. Вчитель пропонує учням письмово аргументувати свою точку зору. Учитель вибірково зачитує аргументи учнів, що дотримуються протилежних точок зору. Оцінка протилежних точок зору. Учні можуть змінити свою позицію і знову позначити своє місце в ланцюзі. Обговорення наслідків різних точок зору. Дискусія Дискусія - це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки. Поглиблює знання з обговорювальної проблеми.

1. Планування дискусії Оберіть тему для дискусії, вона має бути сформульована проблемно, щоб підходила до її висвітлення були різновекторними. Дуже важливим елементом дискусії є план. Він може пропонуватись учасникам заздалегідь, напередодні дискусії. Можна практикувати складання плану дискусії за відомою заздалегідь темою безпосередньо на початку обговорення. Підготуйте матеріал, який учні повинні будуть прочитати вдома. Складіть список запитань, які допоможуть вам мпрямувати обговорення та привернути увагу класу до проблеми. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому в класі бажано виробити правила культури ведення дискусії. 2. Хід дискусії Повторіть з учнями основні правила участі в дискусії. Робіть помітки, які допоможуть вам не виходити за межі обговорювальної проблеми. Активно користуйтесь жестами та мімікою, які допомагають підтримувати чід дискусії, не перериваючи її. Уважно слухайте учнів, стежте за ходом обговорення, настроєм, не давайте відхилитись від теми. Зміни формулювання проблем, що обговорюються, або застосуйте інший прийом пожвавлення думок, якщо дискусія вщухає. Щоб завершити обговорення, запитайте, наприклад: "Чи ніхто не хоче ще щось додати на завершення?" Виділіть досить часу для заключної частини і попросіть самих учнів підбити підсумки за такою схемою: Які найбільш переконливі аргументи обох сторін? Перерахуйте їх Дискусія в стилі телевізійного ток - шоу Це технологія структурованої дискусії, у якій беруть участь усі учні класу. Дозволяє контролювати хід дискусії, оцінювати участь кожного учня. її метою є отримання учнями навичок публічного виступу та дискутування висловлення й захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності. Учитель на цьому уроці є ведучим ток - шоу. Він оголошує тему дискусії та пропонує учням коротку розповідь або перегляд відоефрагмента з досліджуваної проблеми. Потім запрошує висловитися на запропоновану тему "запрошених" і надає слово глядачам, які можуть виступати зі своєю думкою або поставити запитання "запрошеним" не більш 1 хв. "запрошені" мають відповісти якомога коротше і конкретніше. Ведучий також має право ставити своє запитання або перервати виступаючого через брак часу.

1. Підготовчий етап Повідомте попередню тему дискусії її учасникам (бажано у формі дискусійного питання). Запросіть чи виберіть із числа учнів класу 2-5 експертів. Попросіть учнів придумати запитання до експертів та визначитись зі своєю позицією щодо поставленного запитання. Попросіть експертів підготувати додаткову довідкову інформацію з теми дискусії. Придумайте назву ток - шоу й оберіть ведучого. Організуйте аудиторію по типу студії (учні сідають півколом біля експертів) 2. Хід дискусії Назвіть тему і відрекомендуйте учасникам ведучого та експертів. Повідомте правила проведення ток - шоу: Усі учасники дискусії говорять коротко та конкретно. Надавати слово для вступу може лише ведучий. Вступ експертів (по 1- 2 хв. кожен) Учні ставлять запитання експертам чи роблять повідомлення (не більше 1 хв.) Експерти ставлять один одному запитання. Підбийте підсумки дискусії за змістом і за формою її проведення.

Оцінювальна дискусія Однин із найскладніших способів обговорення дискусійних проблем. Оцінювальну дискусію можна використовувати лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. Метою такого виду дискусії є не тільки прояснення позицій сторін, скільки вдосконалення навичок дискутувати. Дискусія є складною формою роботи як для викладача, так і для учнів. Складність полягає не тільки в організації підготовки і веденні дискусії, айв оцінці роботи її учасників. Саме тому дуже важливе значення має методика проведення оцінювальної дискусії. В такій дискусії учасники працюють у малих групахі одержують бали за свою роботу. Вчитель, який веде дискусію, оцінює участь кожної особи, а по закінченню - обговорює її результати разом з учасниками. Дискусія проводиться в класі, учні якого заздалегідь об'єднуються в кілька підгруп по 6 - 8 осіб. Одна з підгруп розташовується в центрі аудиторії, а решта - разом з учителем розміщується довкола них. За тривалістю дискусія може бути від 8 до 20 хв., залежно від теми. У своїй роботі учасники коритуються планом, аби не відхилятись від обраної теми. План дискусії є дуже важливим елементом у її проведенні. Його можна пропонувати учасникам заздалегідь, напередодні дискусії. Маючи такий план, учні можуть підготуватись до обговорення: попрацювати з літературою, довідниками, підготувати собі нотатки тощо. Головний принцип плану має полягати у логічній послідовності його пунктів. Кожний пункт, окрім першого, повинен виходити з попереднього. Пункти не мають повторбвати один одного. Всі пункти повинні бути в діалектній єдності. У процесі переходу до обговорення наступного пункту плану вчитель може поміняти місцями та ролями підгрупи спостерігачів і тих, хто безпосередньо брав участь у дискусіії. По ходу дискусії вчитель записує заохочувальні бали у спеціально підготовлену таблицю з прізвищами учасників. У процесі підготовки до дискусії вчитель заготовляє на кожну підгрупу дисток оцінювання роботи її учасників. У ньому записується вид діяльності, за який можна давати заохочувальні та штрафні бали. Він може бути поданий у вигляді таблиці.

По закінченні дискусії вчитель підбиває підсумки, аналізує діяльність кожного з учасників, оголошує суму набраних ними балів. Тут доцільно сконцентрувати увагу учнів на допущених помилках, визначити ключові моменти і якщо є потреба, винести їх на обговорення вже за межами дискусії. Окрім того, що вчитель оцінює персональну діяльність учасників, він може відзначити особливості колективної роботи підгрупи, поставити нові завдання з формуванням вмінь та навичок тощо. Для закінчення знань, одержаних у ході дискусії, вчитель на завершення може дати класу письмове завдання за варіантами. Практика свідчить, що після такої роботи і класі практично не залишається невстигаючих учнів з теми, опрацьованої за технологією оцінювальної дискусіїї. Як організувати роботу Необхідно об'єднати учнів у групи по 8 - 10 учнів у кожній. Одна з груп розташовується в центрі аудиторії, а решта учнів разом з учителем розміщується довкола них. Вони є спостерігачами, а також мають оцінювати дискусію. За кожним із них вчитель "закріплює" одного з учасників дискусії, якого вони будуть оцінювати. За тривалістю дискусія може бути від 8 до 20 хв., залежно від теми. У своїй роботі учасники коритуються планом, аби не відхилятись від обраної теми. Учитель має керувати процесом обговоренн та заохочувати учасників до творчої роботи. У ході дискусії вчитель та спостерігаючі оцінюють роботу кожного з учасників дискусії, використовуючи як заохочувальна, так і штрафні бали. У процесі підготовки до дискусії вчитель заготовляє на кожну підгрупу листок оцінювання роботи її учасників. Кожен зі спостерігачів отримує листок індивідуального оцінювання свого учасника дискусії. В них записується вид діяльності, за який можна давати заохочувальні та штрафні бали. До цього листка з правого поля дописуються прізвища всіх учасників підгрупи і відповідно до їхньої роботи робиться позначка "+" або "-" в кінці дискусії викладач підраховує кількість балів та виставляє оцінку кожному учаснику. Оцінка "6" ставиться в межах набраних 3 балів; оцінка "8" ставиться при набраних 4-6 балах; "11" ставиться при набраних 7-9 балах. До оцінювання кожного учасника залучаються також спостерігачі з числа учнів. Слід зазначити, що кількість оцінювальних пунктів у таблиці може бути більшою або меншою порівняно з нашим варіантом. За іншим принципом можна складати і шкалу оцінок. Переваги оцінювальних дискусій: • Вони відтворюють стратегію навчання з позицій розвитку демократичного суспільства, демонструюють відхід від авторитарної

Формують відповідальність в учнів за процес навчання; Методика проведення оцінювальної дискусії розширює творчі можливості викладача у використанні педагогічних ідей; По закінченні дискусії викладач підбиває підсумки, аналізує діяльність кожного з учасників, оголошує суму набраних ними балів. Для закріплення одержаних знань у ході дискусії викладач на завершення може дати групі письмове завдання за варіантами. Дебати Один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один одного, а спілкувались спокійно. Як організувати роботу 1. Підготовка Повідомте учням тему дебатів. Об'єднайте учнів групи (дві чи три позиції). Можна придумати ролі для груп (учителі, батьки, селяни тощо) Підготуйте й роздайте чи поясніть, де знайти інформацію з теми дебатів. Учні повинні підготуватися заздалегідь. Підготуйте аудиторію. 2. Хід роботи Ще раз оголосіть тему дебатів і відрекомендуй групи. Нагадайте правила ведення дискусії. Визначте час і порядок проведення дебатів. Під час підготовки група повинна розподілити ролі, подумати, як краще використати відведений для виступів час, підготувати питання для інших груп. Для оцінки виступів учасників дебатів можна запросити суддів. Учитель повинен строго стежити за регламентом.

• Якщо було завдання знайти спільне рішення, то після дискусії можна провести голосування Підбийте підсумки, а якщо були судді - надайте їм слово. Поставте всьому класу дискусійне питання. Об'єднайте учнів у пари, а потім - у четвірки (наприклад, перша група і друга група, третя і четверта). Дайте завдання розподілити позицію з проблеми ("так" чи "ні") між парами чи самі зробіть це. Одна пара в четвірці повинна обгрунтувати одну позицію. Друга - протилежну. Поясніть, що в четвірках кожна пара має представити своїм партнерам свою точку зору. Кожен учень повинен відповідати за свою половину презентації )наприклад, обгрунтувати половину аргументів). б.Чітко оголосіть хронометраж: скільки часу виділяється на підготовку і на саму презентацію. Дайте досить часу на підготовку аргументів. Коли час на підготовку мине, попросіть пари доказово викласти свою точку зору один одному. Потім можете дати завдання парам помінятися позиціями і знову повторити все спочатку. На це варто відвести набагато менше часу. Після цього можете дати завдання всій четвірці вільно обговорити тему. Учні вже повинні висловлювати свою особисту точку зору. За наявності часу можна провести загальну дискусію, наприклад використовуючи технологію "Карусель". Підбийте підсумки дискусії з усім класом. Неперервна школа думок (Континуум, Нескінченний ланцюжок) Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку. Розглядаючи полярні точки зору з проблеми, що дискутується, учні: Знайомляться з альтернативними позиціями, поглядами; Прогнозують, які наслідки матиме та чи інша точка зору для окремих людей чи політичних рішень. Участь на практиці відстоювати свою позицію; Участь вислуховувати думки інших; Отримують додаткові знання з теми, що вивчається.