Графіка. У перші роки відбудови зруйнованого народного господарства Радянської України стояло питання підготовки майстрів графіки. У художніх інститутах Києва, Харкова, Одеси почали діяти поліграфічні факультети з майстернями різноманітних графічних технік. Серед викладачів точилася гостра боротьба між представниками →реалістичного напряму (В. Касіян, В. Заузе) →формалізму й натуралізму (В. Єрмилов, І. Падалка). В. Касіян. Перебендя. Василь Єрмілов. Обкладинка журналу «Авангард»
Швидке зростання видавничої справи та періодичної преси сприяло розвитку книжкової графіки. В ілюструванні книг виділився І. Їжакевич («Катерина» Т. Шевченка, «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя). Його ілюстрації відзначаються реалізмом, глибоким проникненням у зміст творів. Мені тринадцятий минало (1928)
Василь Касіян. Художник послідовно розвивав реалістичну лінію в графічному мистецтві→ оформлення книг («Вечори на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя,→ офорти до повісті І. Франка «Борислав сміється»). → звертається до образу Т. Шевченка→ літографії «Шевченко на Україні», «Шевченко серед селян», ілюстрації до «Кобзаря»Селянка з Покуття
Георгій Якутович — автор багатьох книжкових ілюстрацій, від ліногравюр, на контрасті чорного й білого (ілюстрації до повісті М. Коцюбинського «Фата Моргана») перейшов до площинно-декоративних композицій. Витонченістю лінії та штриха вирізняються його ілюстрації до повісті І. Франка «Захар Беркут». Г. Якутович. Довбуш. Георгій Якутович. Наречена. Сергій Якутович. Іван Мазепа
У 1956 році в Торонто (Канада) було засновано Українську спілку образотворчого мистецтва. У Торонто є також галереї українського образотворчого мистецтва «Фокус», «Канадсько-Українська Мистецька Фундація». На околиці Ніагарських островів є «Ніагарська мистецька галерея і музей», у якій зберігається творчий спадок одного з визначних митців українського походження В. Курилика. Cерія "Страсті Христові"
Василь Курилик навчався мистецтва у Торонто, Мехіко та Лондоні, де брав участь у виставках Королівської Академії→ понад 7000 картин. →у серії «Український піонер» відтворив історію українських канадців. Чотири панно, що прикрашають інтер’єр канадського парламенту, символізують творчу працю українських поселенців, їхній внесок у суспільне й культурне життя Канади. → серія картин «Страсті Христові» та ілюстрації до Євангелія. У 1970 році художник відвідав Україну і подарував Державному музею ім. Т. Шевченка в Києві свою картину «Дух Шевченка витає над Канадою».
Церкву пресвятої Євхаристії міста Торонто, споруджену в українському модерному стилі за проектом Р. Жука, розписав Мирон Левицький — український художник, графік, ілюстратор, журналіст і письменник→ автор усіх картин і фресок української католицької церкви св. Андрія в Австралії. ікони іконостасу виконані з кольорового скла, оправленого у скловолокно. → розписана, оздоблена іконами та фресками церква св. Володимира в австралійському місті Канберра, збудована в ознаменування тисячоліття Хрещення Русі.
→ у головній каплиці міста Люрд (Франція) у вівтарі України прочан зустрічає запрестольна ікона «Богородиця з дитям»→ у музеї Інституту св. Климентія в Римі велична ікона «Свята Ольга, княгиня Руси-України». Український художник, графік та історик мистецтва Михайло Дмитренко народився у місті Лохвиці, що на Полтавщині. Далеко за межами України М. Дмитренко відбувся як маляр-монументаліст сакрального мистецтва. Його живописно-декоративна манера спирається на високі зразки візантійського мистецтва і традиції давнього українського живопису.
Володимир Баляс — український художник, графік, скульптор та ілюстратор, уродженець Рогатина, що на Івано-Франківщині. Мешкаючи в Канаді, В. Баляс оволодів складною технікою мозаїки і створив низку високохудожніх робіт, серед яких «Козак Мамай», «Св. княгиня Ольга», «Св. князь Володимир». У 1952—1953 роках В. Баляс спільно з М. Дмитренком та І. Кубарським виконав чудовий іконостас і розпис українського православного Кафедрального собору св. Володимира в Торонто. Збудований і розписаний у стилі козацького бароко, храм став одним із кращих зразків українського церковного мистецтва в Канаді.
Георгій Нарбут (1886—1920). Трактуванням стилю модерн вирізняється графічна спадщина Георгія Нарбута (1886—1920). Митець працював у царині силуету, шрифтової композиції, книжкової ілюстрації, геральдики, естампа; був творцем українського державного герба, печатки, банкнот, марок. Митець перший в Україні проголосив принцип архітектурної побудови книги як єдиного цілісного мистецького організму.
Анатолій Базилевич (1926—2005). У плеяді графіків вирізняється блискучою майстерністю Анатолій Базилевич (1926—2005). У його оформленні «Енеїду» І. Котляревського перевидавали 17 разів! Образ Енея привертав увагу й інших митців, кожному з яких притаманна індивідуальна манера трактування класичного персонажа. Анатолій Базилевич. Ескіз до обкладинки «Енеїди» (1968)
З появою комп’ютерних інформаційних технологій революційних змін зазнало графічне мистецтво, надзвичайно збагатилися його форми й засоби. Сучасна електронна книжка - безмежна база даних, вона може розростатися як гіпертекст, в умовах інтерактивної діяльності читач здатний збільшувати або зменшувати шрифт, збагачувати літературний текст графічною, звуковою та анімаційною інформацією.