Презентація "авангардисти Богомазов Екстер Петрицький Малевич Кричевський Бурлюк"

11 кл мист авангардисти Богомазов Екстер Петрицький Малевич Кричевський Бурлюк 2 02 2022

Молоді художники, представники українського авангарду, намагалися в нових естетичних формах розв’язати складні проблеми, що поставали перед суспільством. Ідеї, народжені на Заході, на теренах України - у Києві, Одесі, Харкові, - збагачувалися попереднім художнім досвідом, запліднювалися національними здобутками народного мистецтва, яке живило їх традиціями у формотворенні й колористиці. Українські художники прагнули наситити свої полотна барвистістю, почерпнутою з народної творчості. Тут не було прямих стилізацій, проте була ясна, ритмічна мова кольорів, які звучали локально, дзвінко. Таким чином, з’являлися нові стильові напрями, адекватні бурхливій епосі.

У живописі модерну поєднались тематичність із декоративністю; пласка барвиста пляма, оконтурена звивистою лінією, стала ознакою художньої форми новоствореного стилю. Картини поєднували в собі килимовість і поетичну сюжетність. Їхні герої вже не нагадували реальний типаж, а були умовними персонажами, носіями уявлень, переживань, передчуттів і вподобань творця картини - художника. Протягом ХХ ст. деякі українські митці продовжували розвивати реалістичні традиції в мистецтві, інші долучилися до інноваційних пошуків, зокрема до авангардних течій: модерн, кубізм, футуризм, абстракціонізм тощо. Напрями модернізму мали відчутний відгомін в індивідуальній манері самовираження українських художників-авангардистів

Живописці 20-х років (М. Самокиш, Ф. Кричевський, А. Петрицький, О. Шовкуненко) відображали у своїх творах драматичні події революції та громадянської війни, характерні прикмети радянської дійсності, риси нової людини. Знаним майстром нового стилю був Федір Кричевський. Він тяжів до синтезованих образів, що народжувалися як плід роздумів художника про долю народу, наслідок його серйозного вивчення народного мистецтва. Федір Кричевський (1879 – 1947)Автопортрет

Микола Самокиш (1860 – 1944)Одним із перших українських художників, який звернувся до радянської тематики, був основоположник радянського батального мистецтва. Художник створив ряд видатних творів про героїчні подвиги народу («Розвідка», «Бій за прапор. Атака»), визвольну війну українського народу XVII ст. («В’їзд Богдана Хмельницького в Київ»).

Бой за прапор. Атака. 1922 

«Похід запорожців на Крим» (1934)

«Заїжджий двір»

«Табун орлівських рисистих маток на водопої» (1889)

«Перехід Червоної Армії через Сиваш» (1935)

«В'їзд Богдана Хмельницького в Київ 1648 р.» (1929)

«Вечір в Криму»

Йосип Бокшай (1891 – 1975)

Село Ясиня

Олександр Богомазов, Давид Бурлюк, Олександра Екстер репрезентували український кубофутуризм. Вони прагнули відтворити на полотні красу не побаченого, а відчутого, змоделювати нову реальність, далеку від звичної об’ємно-просторової основи. Її художній образ складався з певного набору образотворчих знаків - лінії, форми, кольору і площини, які у своїй сукупності мали розкрити внутрішню енергію, силу, ритми світу.

Олекса́ндр Костянти́нович Богома́зов (1880 – 1930)кубофутуризм (1913–1917) та спектралізм (1920–1930).

Трамвай. 1914 Пилярі. 1927

Портрет, 1913«Сінний ринок в Києві», 1914.

Портрет жінки Ванди, 1914. « Згадка про Кавказ», 1916.

Казимир Малевич (1878—1935) Автопортрет, 1933 Одним із перших абстракціоністів, засновник супрематизму, хоча він не обмежувався рамками цих стилів і писав також фігуративні картини філософського змісту. Супрематизм - напрям авангарду, у якому зображення складалося зі сполучень найпростіших геометричних фігур.

Супрематизм 1916,Тейт Модерн, Лондон«Англієць у Москві», 1914, Міський музей, Амстердам

«Письмовий стіл і кімната», 1913, Міський музей, Амстердам

«Квіткарка», 1904-05, Російський музей, Санкт-Петербург

«Купальниці», 1928-29, Російський музей, Санкт-Петербург«Голова селянської дівчини», 1913, Міський музей, Амстердам

«Точильник або Принцип мигтіння», 1913, Художня галерея Єльського університету, Нью-Гейвен

Чорнйй супрематичний квадрат. 1915

Казимир Малевич. Атлети. 

Дави́д Дави́дович Бурлю́к (1882 – 1967)Лідер вітчизняного футуризму. Водночас з Велимиром Хлєбниковим був Головою земної кулі.

Портрет Василя Каменського, 1917

«Весна»,1914

Володимир Давидович Баранов-Россіне (1888 -1944)майстер українського авангарду, живописець, рисувальник та скульптор. В 1943 році заарештований гестапо, депортований до концтабору «Аушвіц», де й загинув у у 1944 році.

У 1912 році разом з Марком Шагалом, Осипом Цадкіним, Олександром Архипенком, Хаймом Сутіном стає мешканцем знаменитого паризького будинку «Вулик», бере участь у паризьких салонах під псевдонімом Даніель Россіне. 

Адальберт Михайлович Ерделі (1891- 1955) український живописець, один з основоположників закарпатської школи живопису. Працював переважно в жанрах портрета, пейзажу, натюрморту.

Адальберт Михайлович Ерделі. Автопортрет

Ужгород

Натюрморт з яблуками, квітами і дзеркалом. 1950-ті. 

Куточок саду.1920-1930-ті.

Анатоль Петрицький (1895—1964) український живописець, художник театру і книги.

Олекса́ндра Олекса́ндрівна Е́кстер (1882- 1949)представниця європейського кубізму та футуризму, українського авангарду, одна з засновниць стилю «ар-деко» (синтез модерну і неокласицизму)

Дизайн костюму Фаміра Кифаред до драми «Фаміра Кифаред»Три жіночі фігури,1910

Ескіз костюмів. Два іудея

Ескіз костюму Іродіади Саломея. Танець авангарду, 1917 р.

«Жінка з птахами», 1927-1928 рр.