Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Презентація "Модерна графіка Г. Нарбута, М. Жука, конструктивізм В. Єрмілова. Станкові роботи та ілюстрації М. Дерегуса, В. Касіяна, В. Лопати та ін. Представники укр. діаспори"

Про матеріал
Презентація "Модерна графіка..." до уроку мистецтва України, створена за підручником Л. Масол.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Модерна графіка Г. Нарбута, М. Жука, конструктивізм В. Єрмілова. Станкові роботи та ілюстрації до літературної класики ( М. Дерегуса, В. Касіяна, В. Лопати, Г. і С. Якутовичів, А. Базилевича), представників української діаспори

Номер слайду 2

На початку століття в Україні, як і в усій Європі, запанував новий художній стиль - модерн, останній з великих художніх стилів європейського мистецтва. На думку провідників цього стилю, мистецтво передовсім має бути красивим. Живопис і графіка стилю модерн представлені творчістю таких яскравих митців, як Михайло Жук, Олекса Новаківський, Абрам Маневич, Георгій Нарбут. Михайло Жук. «Казка» МОДЕРН (від французького “новітній”, “сучасний”) – стильовий напрям у європейському та американському мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Основні його елементи - використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я.

Номер слайду 3

Жук Михайло Іванович (1883-1963) Український художник, графік. Намалював понад 20 портретів відомих українських діячів культури, ілюстрував багато творів українських письменників. Написав спогади про Л. Українку, І. Франка, М.Коцюбинського. Захоплювався фотографією, писав вірші та прозу. Був різнобічним графіком: силует, екслібрис, сучасні укр. шрифти. Володів техніками офорту, сухої голки, ксилографії, лінографії.

Номер слайду 4

Живе та працює в Чернігові. Знайомиться з М.Коцюбинсь-ким, стає близьким другом його родини. Народився в родині маляра-майстрового Вступає до Художньої школи Мурашка Навчання за кордоном Переїздить до Одеси. Працює в інституті. Переживає війну.

Номер слайду 5

Михайло Жук «Квіти українського модерну-соняхи та чорнобривці» Михайло Жук «Портрет Наталі Ужвій»

Номер слайду 6

Михайло Жук «Біле і чорне»

Номер слайду 7

Михайло Жук «Біле і чорне». Фрагменти

Номер слайду 8

М. Жук «Лілея» М. Жук «Хризантеми»

Номер слайду 9

«Кульбаби», 1911. Акварель «Іриси», 1918. Акварель

Номер слайду 10

М. Жук. Портрет М. Коцюбинського М. Жук. Портрет І. Франка

Номер слайду 11

Олекса Новаківський 1872–1935 Автопортрет. 1911 Одна з найяскравіших постатей в історії української культури ХХ століття. Митець творив нову естетику в українському мистецтві, синтезувавши у своїх полотнах багатство традицій української формотворчості, фольклору, міфології, релігійного живопису із модерними здобутками західноєвропейського малярства. Мав власний неповторний стиль. У канву своїх різножанрових полотен Олекса Новаківський вводить розмаїття знаків-символів, які наповнюють і художню мову, і образне полотно алюзіями, алегоріями та метафорами.

Номер слайду 12

О. Новаківський. Портрет дружини О. Новаківський. Пробудження

Номер слайду 13

Олекса Новаківський «Революціонерка» О. Новаківський. Мойсей (Портрет Андрея Шептицького)

Номер слайду 14

Рання весна Флокси

Номер слайду 15

О. Новаківський. Копання городу Олекса Новаківський «Поля»

Номер слайду 16

“Матір Милосердя” (“Святоюрська Мадонна”). Графічний ескіз

Номер слайду 17

А. Маневич. Автопортрет Серед митців, що прокладали дорогу українському живопису в широкий світ, був Абрам Маневич, життєвий шлях якого проліг від берегів Дніпра до берегів Гудзону. Європейське визнання прийшло до нього 1913 р. після тріумфальної виставки в паризькій галереї. Самобутнє мистецтво А. Маневича увібрало в себе пленерність імпресіонізму, кольорову площинність і пластику лінійних ритмів модерну, що органічно відповідало особистісному духовному світу майстра, його розумінню природи. А. Маневич - співець провінції: повітових містечок, затишних околиць Києва. Мудрий філософ, він умів відчути за непорушними стінами людських осель тихий сум, за буянням золотих фарб осені – одвічне згасання природи.

Номер слайду 18

Абрам Маневич «Пейзаж з будинками» Абрам Маневич «Околиця»

Номер слайду 19

А. Маневич. Весна на Куренівці («Симфонія весни») Провідною темою багатьох його композицій виступають дерева: в експресивному переплетенні їхніх стовбурів і віт втілено ідею постійного руху життєвих сил природи. Пейзажі А. Маневича сприймаються як своєрідні симфо­нії. Художник Д. Бурлюк називав свого друга «диригентом оркестру, в якому фарби грають в унісон, без єдиної фальшивої ноти звучання». Василь Стус так писав про «Симфонія весни»: Пелюсточками, пальцями, руками. Мов жалами співучими, до віт Березових, хистких, бузково-тканих В його лірично-фосфоричний світ.

Номер слайду 20

Графіка першої третини ХХ ст. Графіка першої третини ХХ ст. – це нове явище в історії українського мистецтва, розвиток якого зумовлений активним національно-культурним рухом. Українська графіка означеної доби поєднувала загальноєвропейські мистецькі тенденції та національні особливості.

Номер слайду 21

Георгій Іванович Нарбут (1886-1920) Український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських грошей і поштових марок. Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

Номер слайду 22

Універсальністю обдарування, глибоким знанням традицій, своєрідністю трактування стилю модерн вирізняється графічна спадщина Георгія Нарбута. Митець працював у царині силуету, шрифтової композиції, книжкової ілюстрації, геральдики, естампа; був творцем українського державного герба, печатки, банкнот, марок. Ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського

Номер слайду 23

Номер слайду 24

Георгій Нарбут. Українська абетка (обкладинка)

Номер слайду 25

100 гривен УНР (аверс) 100 гривен УНР (реверс)

Номер слайду 26

Банкнота 500 гривень. Реверс

Номер слайду 27

Перші українські марки у виконанні Г. Нарбута Проєкт герба Української держави (1918)

Номер слайду 28

Серед унікальних українських митців радянського періоду варто згадати ім'я Василя Єрмілова — художника авангардиста, дизайнера конструктивіста – людину, котра завжди прагнула створення нових творчих ідей та вивільнення мистецтва від зображальної функції. В.Єрмілов, Рельєф А, 1920-ті рр

Номер слайду 29

Єрмілов Василь Дмитрович (1894-1968) . Український живописець, графік, монументаліст, художник-конструктор. Автор проєктів: збірних кіосків, агітаційних і книжкових фургонів, трибун-реклам, оформлення упаковок, заводських і фабричних марок (промислова графіка). Займався обробкою шрифтів, створив новий шрифт, малював обкладинки для книжок.

Номер слайду 30

Напрямки: авангардизм - кубофутуризм, супрематизм, конструктивізм (суворість, лаконічність форм, монолітність зовнішнього вигляду). «Для повноцінної композиції Єрмілову потрібні дві палички», - говорили сучасники.

Номер слайду 31

В. Єрмілов. Портрет художника Олексія Почтенного В. Єрмілов. Гітара

Номер слайду 32

Обкладинка журналу «Авангард». 1929 Обкладинка журналу “Літстрой”

Номер слайду 33

Ескіз оформлення цигаркової коробки. 1922 папір на картоні, гуаш 9X8,5

Номер слайду 34

Рельєф "День мистецтва “, 20-ті роки

Номер слайду 35

Рельєф "Патефон. Аргентинське танго”, 20-ті роки

Номер слайду 36

Низку станкових робіт та ілюстрацій до творів класичної літератури створили М. Дерегус, В. Касіян, В. Лопата, Георгій і Сергій Якутовичі, представники української діаспори М. Левицький і Я. Гніздовський Дерегус М.Г. Перебендя, 1961 р.

Номер слайду 37

Михайло Гордійович Дерегус (1904-1997) Бульба на чолі війська Український графік і живописець. Народний художник СРСР (1963), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1958), член-кореспондент Академії мистецтв України (1996), професор (1995). Депутат Верховної Ради Української РСР 5-го скликання. Ілюстрував твори М. Гоголя, І. Котляревського, Л.Українки, Л. Толстого.

Номер слайду 38

Дерегус М.Г. Мавка Дерегус М.Г. Катерина

Номер слайду 39

Дерегус. “Переяславська рада”

Номер слайду 40

Особливе місце серед митців графіки посідає Василь Ілліч Касіян (1896-1976) - український радянський художник, графік, професор Київського художнього інституту.  Творчий доробок: оформлення книжок «Вечори на хуторі біля Диканьки» (за М. Гоголем), «Борислав сміється» за повістю І. Франка, ілюстрації до «Кобзаря» та ін.

Номер слайду 41

Касіян В. Борислав сміється

Номер слайду 42

Номер слайду 43

Літографії В. Касіяна

Номер слайду 44

Лопата В. Калина Василь Іванович Лопата (нар. 1941 р.) – талановитий художник, графік, відомий ілюстратор української класичної літератури, письменник, що написав кілька цікавих книжок, автор макетів української гривні.

Номер слайду 45

В. Лопата. Слово про похід Ігорів

Номер слайду 46

Лопата В. Слово про похід Ігорів ( плач Ярославни)

Номер слайду 47

Ілюстрації до “Кобзаря”

Номер слайду 48

Номер слайду 49

У 1991-1992 pp. В.І. Лопата брав участь у державотворчій акції — розробці ескізів валюти України — гривні, оформляв дипломатичний та загальнодержавний паспорти України (1993 p.).

Номер слайду 50

В. Лопата. «Благовіщеня» Крім непересічного таланту графіка, проявив себе як живописець, створив повні символіки і глибинного духовно-поетичного змісту малярські твори.

Номер слайду 51

А. Базилевич. Обкладинка книжки та ілюстрація до «Енеїди» І. Котляревського Представники школи української графіки 1950-х - 1960-х років – А. Базилевич, Г. Якутович, А. Губарев, О. Данченко – звернулися до ілюстрації творів класичної літератури, народних пісень, створювали графічні цикли на історичну тему, використовували традиції гравюри на дереві і металі XVII - XVIII століть.

Номер слайду 52

У плеяді графіків вирізняється блискучою майстерністю Анатолій Базилевич (1926—2005). У його оформленні «Енеїду» І. Котляревського перевидавали 17 разів!

Номер слайду 53

А. Базилевич. Заставка до «Енеїди» І. Котляревського

Номер слайду 54

Георгій В'ячеславович Якутович (1930-2000) — український митець-графік, книжковий ілюстратор, майстер ліногравюри, ксилографі, офорту, художник кіно. Властиве емоційно-психологічне розкриття образів (Коцюбинський «Фата Моргана», Франко «Захар Беркут» та ін.) Портрет Марії Іллюк

Номер слайду 55

Георгій Якутович повернув українській гравюрі епічність, звернувся до народних мотивів. Залучення художника до роботи над фільмом «Тіні забутих предків» зовсім не випадкове: перед цим Якутович двічі подорожував Карпатами (у 1952-у та 1958-у роках), проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Fata Morgana», а у 1963 році почав працювати над оформленням книжки “Тіні забутих предків”. Г. Якутович. Афіша до фільму

Номер слайду 56

Іванко й Чугайстер Іван та Палагна

Номер слайду 57

Г.Якутович. У лісі. Ліногравюра

Номер слайду 58

Г. Якутович «Аркан»

Номер слайду 59

У XXI столітті графіка Сергія Якутовича стала символом епохи, її яскравою сторінкою, а сам Якутович є унікальним художником, чиї роботи - поза часом та жанрами. Сергій Георгійович Якутович (1952 – 2017) — український художник, графік, книжковий ілюстратор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України.

Номер слайду 60

Митець мав глибоко індивідуальний почерк, досконало володів різними технічними засобами графічного мистецтва, зокрема офорту. У доробку видатного майстра ілюстрування 160 видань, серед яких і 17 томів модерної української літератури. Упродовж останніх років з ілюстраціями С.Якутовича побачили світ книги, які стали вагомим здобутком національної культури (роман Ліни Костенко «Берестечко») Вартий уваги внесок митця у кінематограф. С.Якутович брав участь у створенні художнього фільму  Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу», телефільмів «Ще як ми були козаками», «Загублений рай» (за Миколою Гоголем), «Останній гетьман». А у 2005 долучився до масштабного проєкту — фільму Володимира Бортка «Тарас Бульба».

Номер слайду 61

Ілюстрація до книги Ліни Костенко «Берестечко», Сергій Якутович

Номер слайду 62

Матеріали до фільму “Тарас Бульба”

Номер слайду 63

Сергій Якутович, Покрова, із серії Запорожці, 2006, папір, туш, акварель

Номер слайду 64

Ілюстрація до епосу «Трістан і Ізольда», Сергій Якутович

Номер слайду 65

Наречені, 2005, папір, туш

Номер слайду 66

Я́ків Гніздовський (1915-1985) — українсько-американський  художник, графік, кераміст, мистецтвознавець. Його спадщина складає сотні картин, понад 300 гравюр (ксилографії, офорти та ліногравюри).

Номер слайду 67

Яків Гніздовський. Автопортрет

Номер слайду 68

“Соняшник” Я. Гніздовського з Білого Дому

Номер слайду 69

Номер слайду 70

Номер слайду 71

Номер слайду 72

Номер слайду 73

“Ясен Макгаффі” Гніздовського, 1982 рік

Номер слайду 74

Номер слайду 75

Листівки

Номер слайду 76

Листівки

Номер слайду 77

Листівки

Номер слайду 78

Мирон Левицький (1913, Львів-1993, Торонто) — український письменник-прозаїк, маляр, графік. Член Об'єднання українських письменників «Слово». У доробку майстра – олійні краєвиди й портрети, графічні твори, численні книжкові ілюстрації, ікони, фрески, екслібриси.

Номер слайду 79

Мирон Левицький. Краєвид із мостом, 1938 рік

Номер слайду 80

Мирон Левицький. Голова апостола, 1957 рік

Номер слайду 81

Мирон Левицький. Гуцульські музики, 1963 рік

Номер слайду 82

М. Левицький. Половецький танець Плач Ярославни

Номер слайду 83

М. Левицький. Несподіваний дощ Портрет дружини Галини

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 4
Оцінки та відгуки
  1. Жгута Наталія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Чигілейчик Жанна Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Вальчишин Олена Олегівна
    Дякую зе дуже гарну роботу!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  4. Шишко Оксана
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Показати ще 1 відгук
ppt
Додано
21 листопада 2020
Переглядів
5445
Оцінка розробки
5.0 (4 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку