Презентація "Моря України. Азовське море" 9 клас

Моря України «Азовське море»

Географічне положення. Друге море, що омиває береги України, — Азовське. Воно є наймілкішим, найбільш прісноводним та віддаленим від Світового океану. Загальні відомості про Азовське море• Площа — 39 тис. км2• Об'єм води — 290 км3• Загальна протяжність берегової лінії — 2686 км (у межах України — 1472 км, 56 %)• Середня глибина — 7 м• Максимальна глибина — 15 м• Найбільша затока — Таганрозька

Азовське море – напівзамкнене море Атлантичного океану на сході Європи. Найдрібніше море в світі: глибина не перевищує 14 метрів, середня глибина близько 7,4 м (за різними оцінками від 6,8 до 8 м). Азовське море з’єднується з Атлантичним океаном довгим ланцюжком проток та морів (Керченська протока – Чорне море – Протока Босфор – Мармурове море – Протока Дарданелли – Егейське море – Середземне море – Гібралтарська протока – Атлантичний океан). На відміну від замкнутих морів – Каспійського і Аральського, – Азовське море через Керченську протоку і Чорне море пов’язане з світовим океаном, тому рівень його вод залишається відносно постійним.

Між таврійськими степами і буйною зеленню кубанських плавнів вільно розкинулося море. На всіх географічних картах планети воно іменується Азовським. Але жодне море в світі не має такої великої кількості назв, яке має Азовське море. І це цікавий факт!

Походження назви. У давнину Азовське море називалося у греків Меотійське озеро, у римлян — Меотійське болото , у скіфів Каргалук. У арабів — Нітшлах або Бараль-Азов, в турків — Бар'ял-Ассак або Бахр-Ассак (Темно-синє море). Історична українська назва — Озовське море. Також слов'яни називали море Сурозьким або Синім.. Сучасна назва Азовське море, за однією з версій, походить від арабської назви Бахр-ель-Азов. Інша версія походження назви — від міста Азов. У слов'ян уперше вона згадується у 1389 році літописцем Піменом. Прийнято вважати, що сучасна назва Азовського моря прийшла в сучасну топонімію на початку XVII ст завдяки літопису Пімена. Причому на початку воно закріпилося лише за його частиною (Таганрогзька затока) і лише під час Азовських походів Петра I назва Азовське море закріпилося за всім водоймищем.

Геологічна будова та рельєф дна. У будові дна Азовського моря лежить земна кора материкового типу у вигляді затоплених ділянок Східноєвропейської та Скіфської платформ. Континентальне походження улоговини моря обумовлює рекордно малі глибини: середня — 7 м, максимальна — 15 м. За формою дно нагадує блюдце з наростанням глибини в напрямку центра западини.

Береги Азовського моря на заході, півночі та сході переважно низинні, а на півдні — урвисті. Характерною особливістю північних берегів є наявність довгих вузьких піщано-черепашкових кіс: Федотова, Обитічна, Бердянська, Білосарайська, Крива. Вони відділяють від моря низку мілководних заток і лиманів: Молочний, Утлюцький тощо. Федотова коса

Білосарайська коса

Бердянська коса

Обитічна коса

Пам'ятник природи «Крива коса»

Найбільша коса — Арабатська Стрілка

Арабатська Стрілка — відокремлює мілководну лагуну — затоку Сиваш.

Вузькою Генічеською протокою Сиваш сполучається з Азовським морем. Затока Сиваш (Гниле море )

Затока Сиваш. Саме сюди з XVI ст. прямували українські чумаки, щоб купити в кримських татар сіль. Унаслідок природного випаровування в Сиваш з азовською водою надходить близько 12 млн тонн солей — сполук брому, натрію, магнію та інших цінних мінералів. Солоність затоки подекуди сягає 270 %.

Найбільша затока — Таганрозька — лише частково омиває береги України.

В Азовське море впадають річки: Кальміус. Міус Дон. Кубань. Протока. Малий Утлюк. Великий Утлюк. Молочна. Корсак. Лозуватка. Обитічна. Берда. Грузький Яланчик. Мокрий Еланчик. Самбек. Кагальник. Мокра Чубурка 18. Бейсуг 19. Єя 21831112

Деякі з річок , впадаючи в Азовське море, утворюють широкіУтлюцький. Солодкий. БейсузькийЄйський Іноді лимани відокремлюються від моря піщаними пересипами (озеро Молочне , яке утворилось з колишнього Молочного лимана).лимани :

Кліматичні умови. Азовське море розташоване в південній частині помірного поясу. Для неї характерні м’яка похмура зима та дуже тепле, відносно сухе літо. У січні середня температура повітря змінюється від -1 °С у південній частині моря до -6 °С — у північній, влітку повітря прогрівається в середньому до +22...+24 °С. Влітку вода у відкритому морі досягає +25...+28 °С, а біля берегів навіть до +32 °С.

Щорічно на Азовському морі утворюється льодовий покрив. У суворі зими він поширюється на значну частину моря, а в окремі роки — на всю його площу.

Видовий склад рослинного і тваринного світу Азовського моря бідніший, ніж у Чорному морі.судакхамсатюлькаосетрсеврюгабілуга

Оселедець. Камбала. Кефаль. Бичок. Колючка триголкова. Пеленгас

У середині минулого століття щорічний вилов риби в Азовському морі був найвищим у світі та сягав 300 тис. тонн. Значну частку складали цінні види: осетер, севрюга, камбала, кефаль, білуга. Сьогодні рибний промисел в Азові базується на хамсі, тюльці, бичках і пеленгасі. Ссавці представлені одним видом дельфінів — азовкою.

Саме молюски займають домінантне положення. Їх скелетні залишки представлені карбонатом кальцію, мають значну питому вагу у формуванні сучасного донного осаду і акумулятивних надводних тіл. Мідія середземноморська. Трітія сітчаста. Мія піщана. Анадара. Морський черенок

Серед рослин переважають діатомові водорості, бурі, червоні, зелені водорості, морська трава.

Корисні копалини. З мезозойськими породами пов’язують відклади нафти та газу, з пізнішими — залізних руд. Територія Азовського моря знаходиться в межах Причорноморсько – Кримського нафтогазоносного регіону. В регіоні розвідано біль як 60 родовищ нафти і газу. В межах українського сектору відкрито 6 газових родовищ: Стрілецьке, Морське, Північно-Керченське, Північно–Казантипське, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське.

Географічні об′єкти Характерну рису північного, західного та східного берегів Азовського моря становлять миси та намивні піщано-ракушнякові коси: Мис  — частина суходолу, що врізається в море, озеро, річку. Може бути утворений як корінними породами, так і наносами.мис Хронімис Зюкмис Чагани. Казантипмис Чумбурськиймис Ачуєвський

Екологічні проблеми Серед основних чинників, що порушують рівновагу в екологічній системі моря і призводять до гибелі живих організмів, можна виділити: Забруднення річок, що впадають у море, стічними промисловими водами підприємств міст.2. Забруднення вод нафтою і нафтопродуктами.

3. Підвищення солоності морської води (до 14 ‰) внаслідок скорочення річкового стоку через будівництво на річках дамб і водосховищ.4. Зниження біопродуктивності моря через хвороби, забруднення води.

5. Браконьєрство6. Викид сміття на узбережжях, пляжах.

Азово-Сиваський національний природний парк України. Природоохоронні території

Національний природний парк «Меотида» 

Дякую за увагу!