Презентація "Мовлення і комунікативна поведінка вчителя"

Мовлення і комунікативна поведінка вчителя

Мовлення - це конкретне використання мови для висловлення думок, почуттів, настроїв.

Мова - сукупність звукових сигналів, письмових знаків та символів, за допомогою яких людина отримує, переробляє, зберігає та передає інформацію

Особливості мовленнєвої діяльності педагогаа) учитель спеціально організовує цю діяльність, керує нею залежно від умов педагогічного спілкування;

б) кінцевим результатом такої діяльності є досягнення гуманістично спрямованої мети, пов'язаної з вихованням учнів;

в) добір мовних і мовленнєвих засобів здійснюється залежно від потреб, завдань взаємодії вчителя з учнями; їх ефективність прогнозується;

г) мовленнєва діяльність педагога в реальній ситуації спілкування будується на відтворенні (рефлексії) стану, поведінки, реакції учнів, вона регулюється змістом зворотної інформації, яку отримує вчитель;

д) мовлення вчителя є предметом його педагогічного аналізу й самоаналізу, постійного самовдосконалення.

Мовлення вчителя реалізується у двох різновидаху монолозі (монологічне мовлення) діалозі (діалогічне мовлення).

Комунікативна поведінка -така організація мовлення й відповідно до неї невербальна поведінка вчителя, яка впливає на створення емоційно-психологічної атмосфери педагогічного спілкування, характер взаємин між учителем та учнями, стиль їхньої діяльності.

Функції а) комунікативна - встановлення і регуляція стосунків між учителем і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів;

б) психологічна - створення умов для забезпечення психологічної свободи учня, вияву індивідуальної своєрідності його особистості; зняття соціальних затисків, які заважають цьому;

в) пізнавальна - забезпечення повноцінного сприймання навчальної інформації учнями, формування в них особистісного, емоційно-ціннісного ставлення до знань;

г) організаційна - забезпечення раціональної організації навчально-практичної діяльності учнів.

Встановлення і регуляція стосунків між учителем і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів - це одна з провідних функцій мовлення педагога

Найважливішими для розвитку гуманістичних відносин між учителем і учнями є:

а) встановлення особистісного контакту з учнями, орієнтація їх на особистісне включення в комунікацію;

б) створення ситуацій діалогу в спілкуванні вчителя з учнями;

в) забезпечення активної позиції учнів у взаємодії з педагогом;

г) створення атмосфери взаємоповаги, довіри.

Психологічна функція мовлення вчителя тісно пов'язана з функцією комунікативною, проте має дещо інші завдання.

Функціїзабезпечення повноцінного сприймання навчальної інформації учнями. забезпечення раціональні організації навчально-практичної діяльності учнів.

При середньому темпі мовлення вчителя (120 слів на хвилину) учні при відтворенні почутого вводять лише 14,2% довільної інформації, при швидкому - вже 42,8, а при уповільненому - 70 %.

професійне мовлення вчителя має відповідати вимогам культури мови.професійне мовлення вчителя має бути своєрідною «словесною дією» професійного мовлення вчителя залежить від його спрямованості, зверненості до учнів.

Головна мета спрямованості мовлення - викликати учнів на діалог з учителем, залучити їх до співпраці, створити атмосферу співроздумів і співпереживання.

«Саморозкриття духовного багатства перед учнями» (В. Сухомлинський).

Сприйняттю мовлення заважають мовні штампи: Мовні штампи - це часто вживані заяложені висловлення. Вони мало додають до того, що хоче сказати оратор, але значно перевантажують його мовлення.

Канцеляризми - це мовні звороти й окремі слова, запозичені з канцелярсько- бюрократичної мови, які позбавляють спілкування його яскравості та образності («у звітний період», «зафіксована кількість тих, хто запізнився», «надати всіляку підтримку»).

Вульгаризми - це не літературні та неправильні за граматичною формою слова й вислови.

Жаргон - це мова якої-небудь соціальної чи професійної групи, що відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів та висловів. Наприклад, молодіжний: «наїхати», «родоки», «прикид», «кайф», «облом», «прикіл», «курсовик».

Слова-паразити - слова й фрази, які не несуть ніякої інформації, але часто й недоречно використовуються тим, хто говорить: «ну», «це саме», «це», «значить».

Вирізняють сім елементів мовлення, де можна втратити сутність інформації. Номіналізація - це іменники, які не мають предметного змісту.

Неспецифічне дієслово - дієслово, що не дає вказівки на точний спосіб дії.

Референтний індекс - коли немає вказівки на того, хто робить те, про що йде мова.

Відчуття - коли людина передає вам інформацію про свої відчуття, не уточнюючи її.

Генералізація (узагальнення) - коли партнер узагальнює якусь інформацію, змінюючи, по суті, значеннєвий зміст. «Він завжди спізнюється на переговори».

Порівняльні ступені прикметників - вживання неконкретизованого порівняння чогось з чимось.

Модальний оператор - постановка уточнюючих запитань до модальних дієслів, що використовує у своїй мові партнер.

Отож робота вчителя над собою сприяє вдосконаленню його мовлення та комунікативної поведінки.