Презентація "Типологія викладача"

Типологія викладача. Виконала: викладач. Дмитренко Алевтина Олегівна

Якщо виходити з положення, що педагогічний процес - це перш за все взаємодія особистостей, то основним засобом впливу педагога стає він сам як особистість, а не лише як спеціаліст, який володіє необхідними знаннями та навичками. Людські якості, вимогливість до самого себе і оточуючим відіграють вирішальну роль в його діяльності і його професійних характеристиках. Залежно від якості володіння майстерністю (мистецтвом) педагогічного спілкування студенти відносять викладача до відповідної категорії (умовної, суб'єктивної).

Типологія викладачів очима студентів: Вічні студенти: високий рівень професіоналізму й інтелекту, завжди в пошуках нового, добре розуміють проблеми студентів і поважно до них ставляться, з ними легко спілкуватися та можна дискутувати на різні теми.

Військові: авторитарні, встановлюють армійську дисципліну (команди, накази) нав’язують свою точку зору, не беруть до уваги поглядів студентів, суворо контролюють і запроваджують систему покарань. Викладачі, які лише відбувають свої обов’язки: формально виконують свою роботу, студентам дозволяють робити все, аби ті їм не заважали.

Типологія викладачів за результатами наукових досліджень: Ціннісний тип (70%). Такі викладачі схильні управляти педагогічним процесом, у них переважає вербальний інтелект, вони володіють грамотною і багатою мовою, проте виявляють емоційну відчуженість від студентів, педантизм і мають великі соціальні претензії. Гедоністи (15%), мета гедоністичного життя яких – вищі блага. Це викладачі-виконавці, які поширюють знання, мають розвинений інтелект. Вони відповідальні, соціально рефлексивні та здатні до емоційної співпраці зі студентами. Реалісти (3%):мають розвинутий вербальний інтелект, але часто емоційно дискомфортні. Творчі (12%):здатні генерувати ідеї, гармонійно гнучкі, активні, мають високий інтелектуальний потенціал і здатність до емоційної співтворчості зі студентами.

Американські психологи виявили три типи педагогів:

"Проактивний"ініціативний у спілкуванні групи, як групового, і парного (учитель-учень). Він чітко індивідуалізує контакти зі студентами. Але його установки змінюються відповідно до досвіду. Він знає, чого хоче, і розуміє, що у його власному поведінці чи поведінці студентів сприяє досягненню цієї мети.

"Реактивний"теж гнучкий у своїх установках, але він внутрішньо слабкий, підпорядкований " стихії спілкування ". Не він сам, а студенти диктують характер спілкування з групою. У нього розпливчасті цілі, він пристосовується та підлаштовується до студентів.

"Надреактивний"помічаючи індивідуальні відмінності, тут же будує нереальну модель, яка перебільшує ці відмінності. Такий педагог має справу не з реальними, а з вигаданими ним студентами і поводиться відповідним чином. Студенти при цьому - його особисті вороги, а його поведінка - рід захисного психологічного механізму.

Моделі поведінки і діяльності викладача, які виокремив американський психолог М. Талон: Модель 1: „Сократ” – викладач із репутацією любителя дискусій, суперечок, які навмисне сам провокує в аудиторії. Він часто бере на себе роль „адвоката диявола”, який обстоює непопулярні погляди. Йому властиві високий індивідуалізм, відсутність систематичності в навчальному процесі. Через постійну конфронтацію, що нагадує перехресний допит, студенти активно відстоюють власні позиції.

Моделі поведінки і діяльності викладача, які виокремив американський психолог М. Талон: Модель 2: „ Керівник групової дискусії”, який головним у своїй діяльності вважає досягнення згоди і забезпечення співробітництва між студентами. Одночасно собі відводить роль посередника, для якого пошук демократичної згоди важливіший за результат дискусії. Модель 3: „Майстер” – це викладач, який є зразком для наслідування, який студент повинен обов’язково копіювати не стільки в навчальному процесі, скільки у ставленні до життя взагалі.

Модель 4: „Генерал”, уникає будь-якої двозначності, підкреслено вимогливий, жорстко домагається слухняності, оскільки вважає, що завжди і в усьому має рацію, а студент, як армійський новобранець, повинен беззаперечно виконувати його накази. Модель 5: „Менеджер”. Цей стиль поширений у радикально орієнтованих університетах і пов’язаний з атмосферою ефективної педагогічної діяльності, індивідуальним підходом до студентів, заохоченням їхньої ініціативи й самостійності. Такий викладач прагне до обговорення з кожним студентом змісту його навчального завдання, забезпечує якісний контроль за його виконанням і об’єктивно оцінює кінцевий результат.

Модель 6: „Тренер”, атмосфера спілкування якого в аудиторії пройнята духом командної належності. Студенти є членами єдиної команди, не мають значення як індивідуальності, але разом вони можуть „зрушити гори”. Викладачеві відведена роль натхненника групових зусиль, головним для нього є кінцевий результат, вагомий успіх, блискуча перемога. Модель 7: „Гід” – втілений образ „ходячої енциклопедії”, лаконічний, точний і стриманий. Відповіді на всі запитання (як і можливі запитання) йому відомі заздалегідь. Технічно бездоганний, і саме тому дуже відверто нудний.

Стилі викладання: Авторитарний стиль. Студенти з острахом ставляться до викладача, складають стереотипне уявлення, яке може передаватися поколіннями. Розуміння матеріалу не поліпшиться, але вчити його будуть старанніше. Ліберальний стиль є повною протилежністю. Викладач більш ніж терпимо ставиться до студентів, не просто дозволяє висловлювати і захищати власні думки, а сам іноді потрапляє під їх вплив. Демократичний стиль. Він базується на врахуванні індивідуальних особливостей студентів, розвитку співпраці на партнерській основі. Таке спілкування вимагає, з одного боку, знання психології, уміння їх застосувати і щирої зацікавленості у співпраці. З іншого, не всі студенти адекватно оцінюють таку поведінку викладача, тому досить важко при потребі поставити чіткі правила і вимагати їх дотримання.

Відомий російський психолог В. А. Кан-Калик виділяє такі стилі педагогічного спілкування: Спілкування на основі захопленості сумісною діяльністю. Спілкування на основі дружнього ставлення. Спілкування-загравання. Спілкування-залякування. Спілкування-перевага. Спілкування-дистанція

Аналіз педагогічної діяльності майбутнього викладача ВНЗ повинен бути сфокусований на тих її аспектах, які спричиняють проблеми, труднощі, а не охоплювати всю сукупність його професійно-педагогічних функцій і посадових обов’язків. Серед професійно важливих характеристик майбутнього викладача ВНЗ мають бути виділені ті якості, які важко розвивати у дорослих і погано компенсувати у професійно-педагогічній діяльності, але вони є необхідними для вирішення професійно-педагогічних завдань (саме ці якості є параметрами профвідбору до викладацької діяльності). Професійно важливі характеристики, які можна розвивати та формувати шляхом професійного навчання та тренінгів, необхідно враховувати під час розробки спеціальних навчальних курсів і практикумів і обов’язково включати їх у навчальний процес підготовки та перепідготовки викладачів вищої школи. Професійно важливі якості особистості викладача, які можна компенсувати завдяки індивідуальному стилю діяльності, можуть бути основою для вибору конкретної предметної спеціалізації у підготовці та подальшій професійно-педагогічній діяльності викладача ВНЗ. Для розвитку педагогічної майстерності викладача у ВНЗ потрібно реалізовувати основні принципи підготовки та перепідготовки педагога на основі професійного підбору (за Г. У. Матушанським і Ю. В. Цвенгером):

Загальні настанови молодому викладачеві вищої школи: Появлення у студентській групі завжди бадьоре, впевнене, жваве. Загальне самопочуття мажорне, оптимістичне. Позитивний комунікативний настрій, яскраво виражена готовність до спілкування зі студентами. Енергійний прояв комунікативної ініціативи, налаштованість, на професійну діяльність, прагнення передати цей стан аудиторії. Створення підчас заняття позитивного соціально-психологічного клімату. Управління самопочуттям, контроль за своїми емоціями під час спілкування зі студентами. Забезпечення продуктивності педагогічного спілкування: оперативність змісту, гнучкість стилю, дотримання соціальної дистанції, єдність спілкування і педагогічного впливу. Мовлення яскраве, образне, емоційно насичене, культурне. Педагогічно доцільна виразна міміка і пантоміміка, адекватна жестикуляція.

Викладач має справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті - з людиною. Від нього, від його вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, місце і роль у житті. Надзвичайно важливим моментом стосунків між викладачем і студентом є усвідомлення унікальності і неповторності студента як індивідуальності, врахування динаміки змін, що відбуваються зі студентом, розуміння складності і неодномірності процесу розвитку, визначення віддалених перспектив взаємодії, порівняння студента лише з ним самим для надання йому впевненості в успішному оволодінні знаннями і правильному становленні особистості.

Список використаної літератури: Типологія викладачів /studfile: веб-сайт. URL: https://studfile.net/preview/5319027/page:48/Типологія особистості викладача вищої школи / allbest: веб-сайт. URL: https://otherreferats.allbest.ru/pedagogics/00203434_0.html. Типологія педагогів. Типології викладачів у вищій школі. Типи вчителів в школі / schoolperspektiva :  веб-сайт. URL: https://schoolperspektiva.ru/uk/svobodnaya-tema/tipologiya-pedagogov-tipologii-prepodavatelei-v-vysshei/Стилі педагогічного спілкування / Навчальні матеріали онлайн: веб-сайт. URL: https://pidru4niki.com/17340501/pedagogika/stili_pedagogichnogo_spilkuvannya. Стили педагогического общения / ppt-online: веб-сайт. URL: https://ppt-online.org/188025