Музей – це минуле, це історія, це душа, це серце наших предків, а для нас величавий храм, куди ми повинні входити з побожністю, а виходити з найглибшим поважанням і гарячою любов'ю до всього того, чим жили наші батьки, діди і прадіди, що ми повинні нести з собою, як заповіт і чому повинні учитися і всі ми, і покоління наших нащадків, поки стоїть земля і світить сонце. Дмитро Яворницький
Для чого запроваджувати уроки в музеї? Змінити учнів з пасивних відвіду-вачів на активних користувачів музейних ресурсів Перейти від поодиноких та епізо-дичних контактів учнів з експона-тами до впровадження системи музейних уроків Розвинути здатність сприймати закони світу через музейну інформацію
Які дидактичні функції виконує урок в музеї? Реалізує принцип наочності Зміцнює зв'язок наукових знань з практи-кою та життям Розширює світогляд Реалізує виховний потенціал предмета Формує усвідомлені та переосмислені знання Навчає співвідносити загальне і часткове, аналізувати, порівнювати, співставляти Деталізує природні процеси Виявляє специфічні чинники, що зумовлюють закони природи і життя.
Які особливості уроків в музеї? Робота в музеї має супроводжуватися елемен-тами розвантаження: іграми, пошуковими питаннями і завданнями, Давати оглядову інформацію, викорстовуючи різноманітні ресурси та цікаві факти Пересування учнів у музеї має бути не випадко-вим, а заздалегідь продуманим маршрутом, Урок проводиться серед відвідувачів і супроводжується обставинами, які можуть відволікати школярів, Уроки проводяться диференційовано, з урахуванням вікових та освітніх особливостей учнів
Урок в музеї – не лекція! Важливо говорити про те, що можна продемон-струвати. Безпосереднє сприйняття експонату сприяє усвідомленню, формує загальну уяву про складні зв’язки у природі Організувати дослідження та короткі презентації за результатами роботи. Це є необхідною умовою ефективності музейного уроку. Виконання зав-дань може бути різного ступеню самостійності. Прагнути, щоб до об’єктів, що вивчаються, по можливості можна було б доторкнутися.
Якими є кроки з підготовки до уроків у музеї ? Визначити тему і мету уроку Визначити музейні об’єкти, які будуть нести основний інформаційний і навчальний зміст. На уроці, який передує уроку в музеї, встанови-ти необхідний зв'язок із змістом заняття у музеї, нагадати правила поведінки у музеї. Вивчити літературу з обраної теми, щоб бути максимально обізнаним відповідно до теми уроку та об’єктів. Скласти супровідний текст уроку
Пам’ятати: Показ і дослідження на уроці в музеї повинні переважати над розповіддю. Показ - не проста демонстрація, це максимально наочний аналіз зорової інформації, де є можливим віднайти ті якості об’єкта, які є непомітними з першого погляду на предмет. Почати опис об’єкта з зовнішніх особли-востей, а потім поступово перейти до аналізу його внутрішнього змісту.
Як якісно розподілити час протягом уроку Вступна бесіда. Активізація до діяльності (3-5 хв.) Повідомлення вчителя (7-10 хв.) Самостійна або групова робота із завданнями (7-10 хв.) Обговорення результатів,спостережень, їх узагальнення (10-15 хв.) Пісумкова бесіда за темою уроку (3-5 хв.) Загальний підсумок (1-2 хв)
Як організувати роботу з музейними експонатами? “здивування” (співставлення музейних експонатів з визначенням таких спільних рис, які викликають подив); «інтелектуальний штурм» (робота в міні-групах, кожній з яких ставиться запитання: «Чого не очікували?»); «головна життєва мудрість» (група готує висновок, висловлює 2-3 реченнями головну думку); «повчальна мудрість» (складання 2-3 проблемних адресних запитань, які можна поставити учневі, вчителю, музейному працівнику); «бенефіс музейного експоната» (учні проводять міні-екскурсію використовуючи один експонат).
Які наші очікування від впровадження уроків в музеях? 1. Учень в процесі роботи з музейними експонатами набуде функціональних компетенцій: пізнавальних (діалог з епохою, особистістю, музейним експонатом); діяльнісних (учні працюють як дослідники); кульмінаційних (самореалізація і самоактуалізація) 2. Діяльність учня на уроці в музеї вплине на навики дослідницької діяльності: вміння планувати, вести спостереження, складання опису об’єктів, вміння прогнозувати наслідки, роботи у колективі. 3. Для учня це додаткові можливості для: формування креативності, формування глобального мислення, розвитку інформаційної компетенції.
ІЗ БРОШУРИ ФАБРИЧНОГО ІНСПЕКТОРА (ЧЕРНІГІВ, 1839 р.) Казармені приміщення суконних фабрик (Клінці Чернігівської губ.) здебільшого також дуже погані. Підлоги в казармах бувають у верхніх поверхах дерев’яні, в нижчих — кам’яні, асфальтові, рідше земляні. Нари зазвичай дерев’яні, не пофарбовані і дуже рідко із заліза. Щілини нар переповнені паразитами. За підстилку слугує зазвичай власний одяг, рідше робітникам видають мішки, набиті соломою (солом’яні матраци, мати), або рогожі. Ковдр і подушок ні в кого немає. Часто робітники сплять, не знімаючи навіть черевиків, частково боячись крадіжки. Кількості місць на нарах зазвичай вистачає лише для однієї зміни. Завдання до документа Опишіть ЖИТЛОВО-ПОБУТОВІ УМОВИ українських робітників, використовуючи документ.
Людина і світ Полікультурність ЗАВДАННЯ Дослідити спільне в українському народному мистецтві і фольклорі та фольклорі інших народів Болгарські прислівя • Поки мова жива, народ не загине.• Борись зі злом та клич на допомогу добро. • Якщо ти не молоток, щоб бити, будь ковадлом, щоб терпіти. • Мати по дитя своє і у вогонь увійде. • Книжка дна не має. • У розумної голови — сто рук.