Урок "Створення українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку XX ст.

Тема: Створення українських політичних партій у Наддніп­рянській

              Україні на початку XX ст.  

Мета уроку: Ознайомити учнів з витоками і розвитком українсько­го національного руху, проаналізувати умови зароджен­ня українського національного руху, появи перших політичних партій у Наддніпрянській Україні; форму­вати вміння і навички аналізувати умови розвитку су­спільно-політичного руху; складати політичний порт­рет історичного діяча, порівнювати та оцінювати діяльність історичних осіб, заповнювати текстуальні таблиці; розвивати вміння здобувати інформацію з історичного джерела, оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події;    на матеріалах розвитку українського національного руху виховувати патріотичні почуття учнів.

Основні терміни і поняття: національна ідея, політична партія культурно-освітній рух, націоналістичний рух, соціалістична ідея, марксизм, соціальна революція.

Історичні діячі: М.Міхновський, Є.Чикаленко, Б.Грінченко, С.Єфремов, М.Порш, В.Винниченко, С.Петлюра.

Основні дати:

• 1900 – видано брошуру М.Міхновського „ Самостійна Україна”.
• 1900 -  заснування РУП.
• 1902 -  заснування УНП.
• 1904 -  заснування УДП.

-   1904 -  заснування УРП.

• 1905 -  заснування УСДРП

Обладнання: підручник, Довідник з історії України (А-Я).- К., 2001,  документи ( роздавальний матеріал) .

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи уроку: метод запитань „Мікрофон”, робота у великих групах, дослідницька робота учнів, складання і заповнення таблиць і структурних схем.

Структура уроку

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III.  Вивчення нового матеріалу

      1.Течії суспільно-політичного руху в Наддніпрянщині на початку  

          20століття

      2. Посилення українського національного руху .

      3. Створення і діяльність українських політичних партій :

              а) РУП – перша політична партія у Наддніпрянській

                  Україні;

              б) Українська народна партія (УНП) ;

              в) Українська демократична партія (УДП) ;

              г) Українська радикальна партія (УРП) ;

              д) Українська соціал- демократична робітнича партія

                   ( УСДРП ).

IV.  Закріплення нових знань і вмінь учнів

V.  Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Епіграф уроку:

                             Нам пора для України жить.

                             Бо пора се великая єсть,

                             У завзятій важкій боротьбі

                             Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,

                             Рідний краю, здобути тобі!

                                                                               І. Франко.

 

                                          ХІД УРОКУ

 

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ.

       Вступне слово вчителя

          На попередніх уроках ми з вами вивчили причини виникнення основних течій суспільно-політичного руху в Україні в другій половині 19 ст., а також їх основні ідеї, лідерів, наслідки діяльності. Це був складний період в історії нашого народу, адже на політичній карті світу держави під назвою Україна не було. Вона була розчленована сусідніми імперськими державами. Мабуть в той час мало, хто вірив у її відродження. Українську мову називали „холопською” мовою, діалектом російської мови. Діловодство велося російською, польською, угорською, румунською мовами. Про Україну нагадували українська пісня та колишня слава козаків, яких оспівували   мандрівні співаки-кобзарі. Але у другій половині 19 ст. Хвиля суспільно-політичного руху сколихнула всю українську громадськість.

            Метод „Мікрофон” – дайте відповіді на запитання:

                1.Як ви розумієте поняття суспільно-політичний рух ?

                2.Перелічіть основні напрями суспільно-політичного руху

                  в Україні в другій половині 19ст.                                                                          

                3.Що таке політична партія?

                4. Як називалась перша українська політична партія?

                5. Назвіть найвідоміших діячів суспільно-політичного      

                    руху кінця 19ст.

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Течії суспільно-політичного руху в Наддніпрянщині на поч.

        20ст. Посилення українського національного руху.

                Розповідь учителя

У своїй розповіді вчитель звертає увагу на такі моменти :

       а) російська течія суспільно-політичного руху ( ліберали ; соціал- демократи : більшовики, меншовики ; соціалісти-революціонери) ;

       б) єврейська течія ( Бунд) ;

       в) український національний рух (самостійницька та

         автономістська течії).

   2. Створення і діяльність українських політичних партій.

         Постановка завдань по групах.

       Учні об’єднані в 5 груп. Кожна група отримує завдання представити конкретну політичну партію Наддніпрянської України

 початку 20 ст.( Учні використовують документи, які роздає вчитель, Довідник з історії України(А-Я),- К., 2001.)

 Виступ кожної групи має включати :

        а) назву партії та дату її створення;

        б) роз’яснення  назви партії;

        в) назвати партійних лідерів із стислою біографічною довідкою

            ( випереджальне завдання );

        г) програмні положення партії ;

        д) схему-структуру інформації про політичну партію.

Доповідаючи, представники груп не просто виступають джерелом інформації, вони виконують певну роль, переконують учасників зборів ( уроку) вступити саме до їхньої  партії. Для цього вони можуть спілкуватись з аудиторією, дискутувати, роздавати рекламну продукцію партії, ілюструвати виступ плакатами, зачитувати документи, та відозви. Клас також не є пасивним слухачем, учні аналізують отриману інформацію, роблять виписки, заповнюють таблицю, формулюють уточнюючі запитання.

 

ТАБЛИЦЯ : „Політичні партії Наддніпрянщини на початку 20 ст.”

 

Назва партії	Дата утворення	Лідери	Програмні засади

 

 

Підбиття підсумків голосування можна провести шляхом голосування. Кожен учень отримує картку, з одного боку якої записані назви українських партій. Учень помічає ту партію, представники якої були на його думку, більш переконливими. На іншому боці картки учень знаходить початок речення, яке треба закінчити:

                     Найбільше мені імпонують ідеї  ... партії, тому що ...  . (Учні  не мають права голосувати за партію, яку вони представляли)

  Лічильна комісія підраховує голоси і визначає партію – переможця.

 

IV. ПІДСУМОК УРОКУ.

 Заключне слово вчителя.

    Важливим чинником, що помітно посилив можливості національно-визвольного руху, стало формування перших українських політичних партій у Наддніпрянщині. Майже всі партії вважали, що процвітання України може бути забезпечене втіленням в життя соціалістичної ідеї. Та головне полягало в тім, що партії ставили собі за мету боротися за державність свого народу.

    Атмосферу цього періоду передають слова Державного Гімну України:

                     Ще не вмерли України і слава, і воля,

                     Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

                     Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

                     Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці...

   Капітани команд дають оцінку роботі на уроці учасників своїх команд, враховуючи їх активність під час обговорення, відповіді на додаткові питання, участь у складанні структурної схеми.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

      1. Опрацювати матеріал § 46-47.

      2. Закінчити заповнення таблиці:” Політичні партії Наддніпрян-

          щини на поч. 20 ст.”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ       ( Роздавальний матеріал )

                                                   РУП

1. «Завдяки існуванню й діяльності РУП маса живої, революційно настроєної молодіжі на Україні не пропала для українства. Давніше молоді сили, що рвалися до безпосередньої боротьби з царизмом, марно гинули для української справи, бо, не знаходячи для себе відповідної української організації, йшли в ряди російських партій і там зникали без користі для рідного краю. Перед РУП багато несвідомої або малосвідомої молодіжі на Україні вважало цілком серйозно, що зміст україн­ства — се заняття етнографією, мовою, укладання укр. словаря, видання якихось невинних брошурок і нічого понад се, й з легковаженням ставилося до «україно­філів» та вважало їх мало що не реакціонерами... РУП самим фактом свого існу­вання раз і назавжди розрубала сей гордіїв узол».

В. Дорошенко Революційна українська партія (1900—1905рр.): нарис з історії української соціал-демократичної партії.

         

       10 заповідей, розроблені М.Міхновським для УНП і видані у Львові у 1903 році.

«1. Єдина й неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна і віль­на Українська Демократична Республіка — це національний всеук­раїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

2.  Усі люди — твої брати, але москалі, ляхи та жиди — вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.

3.  Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України чужинців-гнобителів.

4.  Усюди й завжди вживай українську мову. Нехай ані дружина твоя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужинцям-гнобителям.

5.  Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде твоєму народові й тобі.

6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних Інтересів.

7.  Не стань ренегатом-відступником.

8.  Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові поперед усіх.

10. Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворога­ми; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо це додає їм сили й від­ваги; не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш» ( Історія України в особах.- К., 1995.- С, 263)

 

 

                             З програми і статуту УНП

 

 

УНП визнає, що український народ може тільки тоді стати багатим і сильним і порівнятись з іншими культурними народами світу, якщо забезпечить собі незалежне державно-національне життя.

1. Самостійність і суверенність Соборної України.

2. Забезпечення автономії (самоврядування) тим частинам України, які знаходяться в інших історичних та економічних умовах(Галичина, Кубань)...

4. Законодавча влада у всій повноті належить парламенту; виконавча влада -  раді міністрів, відповідальній перед парламентом...

 

 

            

 

 

                  Платформа Української демократичної партії

 

 

I.  Основою державного порядку в Росії ми визнаємо федеративні засади державного устрою, органічно побудованого на етнічно-терито­ріальному принципі, з повним проведенням в усіх галузях управлін­ня децентралізації, виборності на основі загального, прямого, рівного і таємного подання голосів, без різниці статі й народності.

1)  Державне центральне управління (парламент) зосереджується у 2-х палатах: а) палата народних представників і б) федеральна пала-' та представників від автономних частин держави (по рівній кількості від кожної частини).

2) Парламент відає питаннями війни І миру, бюджетом на загаль­нодержавні цілі, зносинами з іншими державами й укладанням з ними союзів і торгових договорів загальнодержавного значення.

II.  Автономія України

1) Україна має особливе і самостійне представницьке правління із законодавчою владою у межах автономної території, яку здійснює «Українська народна Рада» (сейм), утворюється з вибраних народом пред­ставників, на вищевказаних засадах, по виборчих округах»

  ( Програмні документи перших українських політичних партій.- К., 1992.- С, 54 )

 

               

              Платформа Української радикальної партії

 

 

I.  Реформована держава мусить бути федерацією таких національ­них одиниць. Зв'язком, що об'єднуватиме ці автономні одиниці, є фе­деральний парламент, який складається з послів, оплачуваних із дер­жавних коштів і вибраних на підставі:  а) загального,  рівного, безпосереднього виборчого права з таємним голосуванням; б) пропор­ційної системи виборів, яка б давала заступництво й меншості. Право вибирати і бути вибраним має належати кожному громадянинові 21 року без різниці статі. До федерального парламенту належать тіль­ки оці загальнодержавні справи: а) зносини з іншими державами; б) фі­нанси для загальнодержавних справ; в) позадержавна торгівля і мито; г) загальнодержавна армія та справа війни і миру.

II.  Щодо ладу на території України, то всіма справами має тут по­рядкувати Українська Виборна Народна Рада. Вона складається з по­слів, оплачуваних з краєвих коштів і вибраних на підставі: а) загаль­ного, рівного, безпосереднього виборчого права з таємним голосуванням; б) пропорціональності виборів. Право вибирати і бути вибраним має належати кожному громадянинові 21 року без різниці статі. Стоїмо за законодавчий період не довший, як три роки, за народне законодавст­во (референдум та ініціатива) і за те, щоб вибори і голосування відбу­валися у зазначені в законі празникові дні.

Народна рада сама виробляє краєву конституцію, яку не може ні скасувати, ні розпускати загальнодержавний парламент. Краєва кон­ституція мусить дати право широкого самоврядування громадянам сільським і городським і тим округам, у які громади могли б об'єдна­тися. Кожна така округа має свій сейм із правом самоврядування в межах округи» ( Багатопартійна українська держава на початку 20 ст.- К., 1992.- С,58).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Програма Української соціал-демократичної робітничої партії

 

 

Партія домагається:

1. Демократичної республіки, де вища державна влада в усіх між­народних і тих внутрішніх питаннях, які торкаються усієї Російської держави, належить одному виборчому законодавчому зібранню народ­них представників.

2.  Автономії України з окремим представничим зібранням (сей­мом), которому належить право законодавства у внутрішніх справах, що торкаються території України.

3.  Загального, рівного, прямого виборчого права із закритим голо­суванням для кожного громадянина старше 20 років. Право кожного виборця бути вибраним в усяке представницьке зібрання, пропорціо-нального представництва; призначення виборів і перебалотировок на неробочий день; дворічного парламенту. Жалування депутатам.

4.  Народнього законодавства (референдум і ініціатива). ...

6.  Права кожної нації на культурне і політичне самовизначення.

7.  Широкого самоврядування місцевого і краєвого для усього насе­лення держави  ( Багатопартійна українська держава на поч.. 20ст.-

     К., 1992.- С., 72).

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   

                                    Додаткова інформація

 

Є. Чикаленко —- громадський діяч, публіцист, меценат. Широкому загалу він став відомий спочатку як талановитий практик сільського господарства, автор і видавець літератури для хліборобів. З 1895 р. почав надавати систематичну фінансову підтримку українським куль­турним і громадським ініціативам. Був засновником літературного фонду допомоги українським письменникам при НТШ у Львові.

З 1900 р. став активним членом «Старої громади», ЗУБО. З 1904 р. належав до УДП, а в 1905 р. — УДРП [18, с. 156].

*  * *

Б. Грінченко — видатний український письменник, громадсько-політичний діяч, фольклорист, мовознавець і педагог. З 1904 р. Б. Грін­ченко був одним із лідерів новоствореної УДП, а наприкінці 1904 р.   н очолив ліву течію УДП, яка утворила УРП [18, с. 180].

*  * *

С. Єфремов — видатний український громадсько-політичний і дер­жавний діяч, літературний критик, історик літератури.

Політичну діяльність розпочав у студентські роки, ставши членом ЗУБО. Наприкінці 1904 р. С. Єфремов разом із Б. Грінченком, М. Ле-вицьким та іншими створив УРП, яка в 1905 р. за його ініціативою об'єдналася з УДП, отримавши назву УРДП [18, с. 239].

* * *

М. Порш — відомий український політичний і державний діяч, Я вчений-економіст. На початку XX ст. став одним із ініціаторів ство-рення та провідним членом РУП. М. Порш відстоював необхідність В збереження принципу самостійності України. Через деякий час він „ стає членом УСДРП [18, с. 612].

*  * *

С. Петлюра — визначний український громадсько-політичний і дер­жавний діяч, публіцист. З 1900 р. — член РУП. У грудні 1904 р. на конференції РУП у Львові виступив проти об'єднання з РСДРП [18, с. 562].

 

 

 

 

 

 

 

 

Бердянський районний відділ освіти

Осипенківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: „Створення українських політичних

партій у Наддніп­рянській

Україні на початку XX ст.”

 

                           Розробка уроку з історії України (9клас)

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель історії Осипенківської

        ЗШ  І – ІІІ ст   Пилипенко О.Л.