Презентація "На перехресті доль"

На перехресті доль Про дружбу Тараса Шевченка , Семена Гулака-Артемовського та Платона Симиренка

Мені ж, о Господи, подай Любити правду на землі І друга щирого пошли! Тарас Шевченко

Дорогий серцю Дніпро, що «горами хвилю підійма»

Затишний «садок вишневий коло хати»

І зелені верби «над ярами, над ставами»

Гнучка тополя

Золоте пшеничне поле

Народився Т.Г.Шевченко на землі нашого Черкаського краю. В селі Моринцях Звенигородського району 9 березня 1814 року в сім’ї кріпаків. Хлопцеві рано прийшлося відчути на собі кріпацьку неволю. Довелося йому і наймитувати, та ніде хлопець довго не затримувався через непокірність

За що, не знаю, називають Хатину в гаї тихим раєм село Керелівка. Фото кінця 19-го ст.. Батьківська хата в с.Керелівка. Т.Шевченкo. Олівець. Вересень 1843

Після тривалого часу наймитувань, Шевченкр прибився до двору Павла Енгельгардта. . У панських покоях Тарас вперше побачив картини справжніх художників і був ними зачарований Тарас багато малює, зокрема на цей період припадає намальований аквареллю портрет П. Енгельгардта

У 1836 році Шевченко зустрівся із художником-земляком Іваном Сошенком

Доленосним для Тараса стає знайомство з Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, стараннями яких у 1838 році його було викуплено з кріпацтва. Шевченкова воля коштувала його друзям 2500 карбованців, які вони одержали, продавши портрет Жуковського, виконаний Брюлловим.

Сльози болю і радості котилися по обличчю молодого Шевченка, коли він тримав у руках вручену йому друзями 22квітня1838 року відпускну, що свідчила про звільнення його з кріпацтва. Репродукція картини художника Петра Сулименка "Вручення відтпускної Тарасу Шевченку".

У листопаді 1838 році Шевченко знайомиться із своїм земляком Семеном Степановичем Гулаком-Артемовським, для якого, як і для Шевченка, Петербург став містом становлення його як оперного співака, композитора, актора.

На початку жовтня 1838 року Семен Степанович Гулак-Артемовський приїхав у Петербург

Семен Степанович став прекрасним оперним співаком і розпочав свої виступи на сцені Флорентійського оперного театру.

У вересні 1840 ж року Шевченка відзначено третьою срібною медаллю 2-го ступеня за картину "Циганка-ворожка".

Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами!

Хутір Гулаківщина – місце народження С.С. Гулака-Артемовського Після закінчення навчання у Академії Шевченко вирішив поїхати на Україну, у рідні місця, де він не був 15 років. Під час поїздки Шевченко, заїжджаючи в Городище, відвідав матір Семена Степановича і опісля не раз у листах до нього згадує цю стареньку жінку, яка виколисала гордість світової культури Семена Степановича Гулак-Артемовського.

Кінець 40-х та 50-і роки були роками творчого розквіту Семена Степановича Гулака-Артемовського. Початком цього переможного маршу була партія «Руслан та Людмила» в опері М.Глінки «Руслан та Людмила». Шевченко, який вперше побачив друга в ролі Руслана, писав до Тарновського: «Теперь через день дают «Руслана и Людмилу». Ну и опера! Особенно, когда Руслана поет Гулак-Артемовский, даже затылок почешеш,ей-ей правда! Замечательный певец – ничего не скажешь!».

Шевченко томився у Новопетрівській фортеці на пустинному березі Каспійського моря.

За богами — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані, — Пикаті, пузаті!..

Вирок був суворим: заслати рядовим Оренбурзького лінійного батальйону під суворий нагляд з забороною писати й малювати. Гіршого для Шевченка не можливо було й придумати. Тяжко було волелюбному Шевченку терпіти солдатську муштру, деспотизм офіцерів, своє казармове становище довгі кошмарні 10 років. Не міг він ні писати, ні малювати

„Чи є така велика душа, - яка б згадала мене в далекій неволі…Немає тепер таких великих душ на світі. Одна твоя залишилася і вигадала собі поему, та таку сердечну, що я досі читаю і плачу. Великий ти поет!”, - сумно жартував Шевченко.

15 червня 1853 року Шевченко писав Семену Степановичу: "Впродовж шести років моєї тяжкої неволі я пробував писати декому зі своїх друзів, приятелів – то що ж! Тяжко, страшно тяжко, друже мій єдиний... Залишайся здоровий і будь щасливий у всіх твоїх починаннях, мій щирий, мій єдиний друже Семене! Твій щирий Т. Шевченко".

А як радів Шевченко успіхам свого друга! "Сьогодні натрапив на аркушик друкованого паперу; читаю, а там ідеться про концерти минулої весни і про концерт Артемовського як про найвизначніший, і про акторку пані Артемовську, що зачарувала слухачів грою на інструменті, давно забутому, тобто арфі! Боже мій! – думаю собі. – Він уже одружений! Господи, пошли тобі щастя у твоєму сімейному житті!.."

«Стоїть явір над водою» Художник Георгій Васильович Терпиловський

Очевидно, під впливом Тараса Шевченка Семен Степанович розпочав роботу над створенням опери "Запорожець за Дунаєм". До речі, автором лібрето її був друг Тараса Михайло Костомаров.

Цукрозавод Яхненків–Симиренків, фото ХІХ ст. Наприкінці травня1858 р. поет прибув до Городища, на цукровий завод Яхненка і Симиренка.

Тарас Шевченко мріє поселитися поблизу Дніпра.

Платон Федорович Симиренко

«Кобзар» вийшов друком на початку 1860 року.

Помер Гулак-Артемовський 5 квітня 1873 року. По сьогоднішній день його прах лежить в московські землі на Ваганьківському кладовищі. У1957 році на могилі С.С Гулака-Артемовського встановлено пам’ятник.

Блажен, хто всі тяготи може знести   За рідний край, за свій народ…   Йому нащадки будуть плести   Безсмертя зоряний вінок. (І. Огієнко)

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,      І голос твій нам душі окриля,      Встає в новій красі, забувши лихоліття,      Твоя, Тарасе, звільнена земля.      У росяні вінки заплетені суцвіття      До ніг тобі, титане, кладемо.      Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття      Тебе своїм сучасником звемо. Василь Симоненко

Дякую за увагу Коваль Надія Антонівна, учитель української мови і літератури Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. №2