Урок "Трагікомедія Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв»"

Трагікомедія «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв»

Мета: ознайомити учнів із сюжетом драматичного твору, допомогти глибше усвідомити особливості жанру, ідейно-художній зміст трагікомедії; розвивати образне та критичне мислення, навички роботи з драматичним твором, виділення головних епізодів сюжету.

        Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності  учнів

Як і чому називають український театр кінця 19ст.?

Який твір називають драматичним?

Що таке трагедія, комедія?

Метод «Передбачення»

Чи можна поєднати трагедію і комедію?

Як би називався такий твір? Які його ознаки?

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Робота зі словником літературознавчих термінів

* Трагікомедія — це драматичний твір, що поєднує в собі ознаки як комедії, так і трагедії: у ньому комедійний конфлікт набуває рис глибокого драматизму. В основу трагікомедії покладене відчуття відносності існуючих критеріїв життя; одне й те саме явище драматург подає і в комічному, і в трагічному висвітленні.

Історія створення трагікомедії «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого

Одного разу Іван Карпенко-Карий почув історію про те, як багатого глитая обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці.

— Ото робота! Сто тисяч! — захоплювався меткий купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе в прикажчики.

«Ці люди напрошуються дійовими особами комедії, яку варто назвати вагомим словом “Гроші”, — ділився він думками з дружиною Софією Віталіївною.— Всюди гроші, гроші, гроші... Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу!»

У 1889 році  на хуторі Надія І.Карпенко-Карий написав п'єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч».

Через рік комедія була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки (у першому варіанті п’єси прізвище героя було Капшук – торбинка з шнурочком для грошей) у п'єсі виконував автор.

Які особливості композиції трагікомедії «Сто тисяч»? (драматичний твір складається з 4 частин, кожна з яких поділена на яви).

Обмін  враженнями від п’єси

— Як ви зрозуміли, у які часи проходить дія твору, хто такі Невідомий, Копач, які стосунки існують між Романом та Мотрею?

Визначення елементів сюжету

Експозиція – знайомство з місцем дії, дійовими особами та обставинами, в яких вони живуть дійові, їхніми стосунками і прагненнями.

• Що ви дізнались про Герасима Калитку? Чого він найбільше прагне?
• Яка риса характеру Калитки провокує події, що стали зав’язкою п’єси?

Зав’язка – восьма ява першої дії твору, коли Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100 тисяч фальшивих.

• Як Калитка ставиться до нечесних шляхів придбання багатства?
• Чому погоджується купити фальшиві гроші?

Розвиток дії – гонитва Калитки за наживою.

• Чому Калитка вирішує послати виміняти фальшиві гроші кума Савку, а не йде сам?
• Яку справу пропонує фактор Гершко Калитці?
• Чому він пристає на це, не маючи грошей?

Кульмінація – замість фальшивих грошей Герасим купує пакунки паперу.

Розв’язка – Герасим у розпачі вішається, його рятує Банавентура.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Трагікомедія «Сто тисяч» — класичний взірець українського «театру корифеїв».

Твір став справжньою візитною карткою «театру корифеїв», тому що:

— п’єса була написана й зіграна народною української мовою;

— має новаторство ‒ елементи авантюрної драми;

— охоплювала синкретизм жанрів ‒ поєднання комедійних та по-справжньому драматичних подій.

VІ. Підбиття підсумків

Доведіть, що п’єса є трагікомедією.

VІІ. Домашнє завдання

Виписати цитати для характеристики Калитки