Вступ. Радіоактивні речовини характеризуються іонізуючим випромінюванням, енергії якого достатньо для відділення електронів від атомів (в результаті чого утворюються заряджені іони) і розриву хімічних зв'язків. Іонізуюча радіація може зашкодити будь-якому типу тканини людського організму, причому в більшості випадків пошкодження від іонізуючого випромінювання не піддаються відновленню. Більше того – будь-яке порушення природного механізму відновлення організму призводить до утворення ракових клітин.
Експлуатація реакторів супроводжується викиданням у довкілля продуктів поділу урану, виникають внаслідок ядерних реакцій, що здійснюються за участю потоків нейтронів: ⁶⁰Со (кобальт), 14 С (карбон), 3 Н (гідроген), благородні гази ⁸⁵Кr (криптон). Викидаються в довкілля також ізотопи йоду.
Найбільшу небезпеку для сучасного й прийдешніх поколінь становлять радіонукліди з великими періодами напіврозпаду:{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}№ п/п. Радіонукліди. Період напіврозпаду1 14 С (карбон)5730 років 2137 Cs (цезій)30 років390 Sr (стронцій)30 років4тритій12 років
Найважливіша роль у формуванні піввікової дози належить радіо вуглецю. Із трансурановими елементами нагромаджуються дози на дуже тривалий період.{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}№ п/п. Радіонукліди. Період напіврозпаду1239 Pu (плутоній)тисячі років 2240 Pu (плутоній)3241 Am (америцій)